Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
27 вересня 2018 р. Справа №0540/8467/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби про визнання протиправними та скасування постанови від 14.08.2018 року у виконавчому провадженні № 53816437 про стягнення виконавчого збору; постанови від 17.08.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57028553; постанови від 22.08.2018 року у виконавчому провадженні № 57028553 про арешт майна боржника; постанови від 03.09.2018 року у виконавчому провадженні № 57028553 про арешт коштів боржника,
ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби про визнання протиправними та скасування постанови від 14.08.2018 року у виконавчому провадженні № 53816437 про стягнення виконавчого збору; постанови від 17.08.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57028553; постанови від 22.08.2018 року у виконавчому провадженні № 57028553 про арешт майна боржника; постанови від 03.09.2018 року у виконавчому провадженні № 57028553 про арешт коштів боржника.
Разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання Позивача про забезпечення позову, в якому він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови у виконавчому провадженні № 53816437 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 14.08.2018 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1.
В обґрунтування клопотання про забезпечення позову Позивач зазначає, що не погоджується з явно протиправними постановами, винесеними на виконання постанови від 14.08.2018 року у виконавчому провадженні № 53816437 про стягнення з Позивача виконавчого збору в сумі 3242698,26 грн. Вважає, що примусове виконання вказаних постанов державним виконавцем матиме наслідком порушення прав Позивача, зокрема права приватної власності.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до статті 151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Судом встановлено, що 14.08.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. прийнято постанову у виконавчому провадженні № 53816437 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_3.
Із змісту позовних вимог вбачається, що Позивач вважає протиправними вказану постанову та постанови на її виконання у ВП № 57028553 від 17.08.2018 року (про відкриття виконавчого провадження), від 22.08.2018 року (про арешт майна боржника), від 03.09.2018 року (про арешт коштів боржника), та просить їх скасувати.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі серед іншого є визнання протиправною та скасування постанови від 14.08.2018 року у виконавчому провадженні № 53816437 про стягнення виконавчого збору.
Виходячи із пов'язаності заходів про забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, зупинення виконання оскаржуваної постанови фактично призведе до вирішення справи по суті позовних вимог.
На думку суду, даний спосіб забезпечення позову є фактичним вирішенням позовних вимоги на період розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Відповідно до пункту 5 статті 154 КАС України суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову.
З урахуванням наведенного, відсутні підстави для задоволення заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі № 0540/8467/18-а - відмовити.
Ухвалу складено та проголошено 27 вересня 2018 року.
Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Череповський Є.В.