Справа № 357/9573/18
2-о/357/217/18
Категорія 6
іменем України
27 вересня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
присяжних - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа Білоцерківський міський відділ ДМС України у Київській області про визнання особи безвісно відсутньою, -
20.08.2018 року заявниця ОСОБА_3, заінтересована особа Білоцерківський міський відділ ДМС України у Київській області звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про визнання особи безвісно відсутньою, посилаючись на наступні обставини.
Відповідно до Довідки Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.07.2018 року за № М-1187, її чоловік ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться у розшуку з 31.08.2014 року.
З серпня 2014 року жодних відомостей від її цивільного чоловіка немає, він не зв'язувався з нею телефоном або жодним іншим чином. Факт відсутності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, також підтверджується актом про не проживання особи за місцем реєстрації, його місце перебування ( знаходження ) ні їй, ні його матері ОСОБА_5 не відомо. Таким чином наявні всі підстави вважати, що її цивільний чоловік зник безвісті.
Від сумісного життя з ОСОБА_4 вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім необхідно для того, щоб надати дозвіл їх неповнолітній дочці для отримання проїзного документа дитини та для виїзду за кордон.
При видачі проїзного документа дитини та виїзду за кордон необхідна згода другого з батьків або рішення суду про визнання одного з батьків безвісно відсутнім.
Їй не відомо про наявність рухомого або нерухомого майна, яке б могло належати ОСОБА_4, а тому вживати заходів щодо опіки над майном особи немає необхідності.
Тому, просила суд визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, місце перебування якого не відомо, безвісно відсутнім та початком безвісної відсутності вважати 01 січня 2015 року ( а. с. 3-4 ).
Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Розгляд справи проводити в поряду окремого провадження у складі судді та двох присяжних ( а. с. 16 ).
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву про визнання особи безвісно відсутньою підтримала, надавши пояснення аналогічні викладеним в заяві, наполягала на її задоволенні.
Зацікавлена особа Білоцерківський міський відділ ДМС України у Київській області в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення, з якого вбачається, що уповноважена особа отримала судову повістку 14.09.2018 року.
25.09.2018 року за вх. № 30357 судом було отримано лист від вищезазначеної зацікавленої особи за підписом начальника відділу, яка просить розгляд справи проводити за відсутності представника Білоцерківського РВ УДМС України в Київській області.
Отже, судом не встановлено перешкод у розгляді справи і вважає за можливим продовжити розгляд справи за відсутністю зацікавленої особи.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який разом з нею та іншими членами сім'ї був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. 30 серпня 2014 року вийшов з місця зазначеного проживання, не повернувся до дому та до теперішнього часу їй нічого про його місце знаходження не відомо.
Суд, вислухавши пояснення заявника ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що заява ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до приписів ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у цивільному шлюбі та мають дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, де батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3, про що в матеріалах справи свідчить наявна копія свідоцтва про народження, Серія 1-ОК № 163479 від 22.09.2010 року, місце реєстрації відділ реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ( а. с. 11 ).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, Серія IV-БК № 388306, виданого 13 жовтня 1983 року Білоцерківським міським відділом РАЦС вбачається, що батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_5 ( а. с. 10 ).
З наявної в матеріалах справи заяви ОСОБА_3 спрямованої начальникові Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області, яка зареєстрована за № 19001 від 31.08.2014 року, остання просила допомогти в розшуку її співмешканця ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який 30.08.2014 року приблизно о 21 годині вийшов з місця проживання та до цього часу не повернувся, про його місце перебування не відомо. До заяви додає гребінець, зубну щітку та бритву , належні ОСОБА_4 ( а. с. 9 ).
З листа № М-1187 від 20.07.2018 року за підписом заступника начальника - начальника СВ Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, який спрямований ОСОБА_5 вбачається, що заява ОСОБА_3, яка являється цивільною дружиною ОСОБА_4, від 31.08.2014 року, в якій остання просить допомогти у розшуку ОСОБА_4 розглянута. Вказана заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Білоцерківського МВ за № 19001 від 31.08.2014 року, та приєднана до матеріалів кримінального провадження № 12014110030003887 від 20.08.2014 року порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є підозрюваним. На даний час вказане кримінальне провадження зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 УПК України ( а. с.7 ).
З ОСОБА_9 № 3/1 про фактично проживаючих осіб від 06.08.2018 року, який складений в приміщенні КП БМР ЖЕК № 1 та підписаний власником/співвласником житлового приміщення за адресою: м. Біла Церква, вул. Панфілова, б. 5, кв. 1 - ОСОБА_5, мешканцями будинку ( сусідами ) - ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також начальником КП БМР ЖЕК № 1 ОСОБА_12 вбачається, що у вищезазначеному житловому приміщенні зареєстровано 5 осіб, а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11 З 2014 року з числа зареєстрованих відсутній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактична адреса проживання останнього невідома ( а. с. 8 ).
Свідок ОСОБА_5, яка є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні підтвердила той факт, що дійсно останнього разу вона бачила свого сина в 30 числах серпня 2014 року, після цього до сьогодні їй не відомо місце проживання її сина. В постійне місце проживання останній не з'явився до сьогодні. Вона разом із з ОСОБА_3 намагалися дізнатися про її сина ОСОБА_4 різними шляхами, однак це виявилося марним.
Отже, ОСОБА_4 не з'являється за місцем свого проживання чотири роки, про що свідчить ОСОБА_9 від 06.08.2018 року та показання свідка ОСОБА_5
Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Отже, обов'язковою підставою для звернення до суду щодо вирішення питання про визнання фізичної особи безвісно відсутньою є відсутність відомостей про її місце перебування.
У відповідності до ч.1 ст. 307 ЦПК України суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
На виконання вимог ст. 307 ЦПК України, судом було направлено запит до відповідних організацій за останнім місцем проживання ОСОБА_4 ( а. с. 13 ).
Згідно отриманої відповіді з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС УДМС в Київській області, ОСОБА_4, місце проживання та реєстрація за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Панфілова, б. 5 ( а. с. 15 ).
З наявного в матеріалах справи ОСОБА_9 № 3/1 про фактично проживаючих осіб від 06.08.2018 року, який складений в приміщенні КП БМР ЖЕК № 1 та підписаний власником/співвласником житлового приміщення за адресою: м. Біла Церква, вул. Панфілова, б. 5, кв. 1 - ОСОБА_5, мешканцями будинку ( сусідами ) - ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також начальником КП БМР ЖЕК № 1 ОСОБА_12 вбачається, що з 2014 року з числа зареєстрованих відсутній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактична адреса проживання останнього невідома.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Аналізуючи положення статті 43 ЦК України, суд приходить до висновку, що для визнання фізичної особи безвісно відсутньою обов'язковим є встановлення таких юридичних фактів:
1) відсутність особи в місці її постійного проживання тривалого часу;
2) відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання і неможливість їх одержання усіма доступними способами;
3) закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи.
Відповідно до ст. 306 ЦПК України визначено обов'язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою.
Судом встановлено, що визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім необхідно заявнику для того, щоб надати їх неповнолітній дочці ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 дозвіл для отримання проїзного документа та для виїзду за кордон.
Надані докази, які були досліджені в судовому засіданні, суд визнає належними і допустимими, оскільки вони містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують відсутність ОСОБА_4 за місцем проживання з серпня 2014 року та неможливість встановлення його місця перебування вжитими заходами державних органів.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Під останніми відомостями про фізичну особу, яка визнана безвісно відсутньою, слід розуміти відомості, які надала сама про себе така особа, відомості, отримані від інших осіб.
Оскільки останній день одержання відомостей про ОСОБА_4 встановити неможливо, а з пояснень заявника, свідка, а також з заяви, спрямованої начальникові Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області щодо розшуку ОСОБА_4, останні відомості про вказану особу були в серпні 2014 році, суд на підставі ч. 2 ст. 43 ЦК України вважає днем початку безвісної відсутності цієї фізичної особи перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, тобто 01 вересня 2014 року.
Отже, вимога заявника в частині визначення початком безвісної відсутності ОСОБА_4 саме з 01 січня 2015 року, не може бути судом задоволена виходячи з вищенаведеного.
Відповідно до ст. 45 ЦК України, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з'явилася чи якщо одержано відомості про місце її перебування, то суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї чи іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання її безвісно відсутньою.
Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, за результатами дослідження наявних у справі документальних доказів, пояснень заявника та свідчень свідка, суд вважає факт відсутності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_12 з серпня 2014 року (тобто більше одного року) встановленим, у зв'язку з чим заяву про визнання особи безвісно відсутньою слід задовольнити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом, тому судові витрати необхідно віднести за рахунок заявника ОСОБА_3
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.43 ЦК України, ст.ст.89, 128, 264, 265, 293, 294, 305-309, 353, 354 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_13 Станіславівни, заінтересована особа Білоцерківський міський відділ ДМС України у Київській області про визнання особи безвісно відсутньою, - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_13, б. 5, кв. 1, безвісно відсутнім з 01 вересня 2014 року.
Судові витрати віднести за рахунок заявника ОСОБА_3.
Роз'яснити, якщо ОСОБА_4, з'явиться або якщо будуть одержані відомості про місце його перебування, суд за місцем його перебування або суд, який постановив рішення про визнання його безвісно відсутнім, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заявник: ОСОБА_3 ( адреса проживання: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Карбишева, б. 22, кв. 39 );
Зацікавлена особа: Білоцерківський міський відділ ДМС України у Київській області ( адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, б. 3 ).
Повний текст судового рішення складено 27 вересня 2018 року.
Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_14
Присяжні