Справа №295/7007/18
Категорія 26
2/295/2201/18
18.09.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
Головуючого - судді: Ведмідь Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Скришевської О.Р.,
учасників справи:
представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору. При цьому посилається на те, що відповідно до укладеного договору від 07.02.2012 року відповідачем отримано кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% річних на суму залишку заборгованості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою та Тарифами становить собою укладений договір про надання банківських послуг.
Умови договору відповідач не виконує належним чином, щомісячно кредит не погашає, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.04.2018 р. становить 29755,72 грн., з яких: 2365,69 грн. - заборгованість за кредитом, 25096,90 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 400,00 грн. - заборгованість за пенею та комiсiєю; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1393,13 грн. штраф (процентна складова).
Позивач просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Відповідачем відзив не поданий, про наявність поважних причин ненадання відзиву суд не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій також вказав, що позов визнає частково та просив зменшити відсотки та штрафи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відстуності.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2012 року між ПАТ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку, що складає між ним та банком Договір, про що свідчить його підпис у заяві (а.с. 8).
У зв'язку із невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, банком нараховано заборгованість, яка станом на 30.04.2018 р. становить 29755,72 грн., з яких: 2365,69 грн. - заборгованість за кредитом, 25096,90 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 400,00 грн. - заборгованість за пенею та комiсiєю; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1393,13 грн. штраф (процентна складова) (а.с. 5-7).
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. ОСОБА_4 вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч. 1 ст. 610 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (стаття 530 ЦПК України).
Статтею 525 ЦК заборонено односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2018р. у справі № 554/2743/14-ц зазначено, що правильними є такі складові при стягненні заборгованості: заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за користуванням кредитом, пені.
Таким чином, оскільки між сторонами укладено кредитний договір, що не заперечується сторонами, позивач належним чином виконав умови договору та надав відповідачу у користування грошові кошти - кредит, на платній основі, а відповідач допустив неналежне виконання зобов'язання, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користуванням кредитом, штрафів.
Разом з тим, судом також встановлено, що при підписанні договору від 07.02.2012 року сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 30,00% річних на суму залишку заборгованості, що вбачається із змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості.
Із розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що починаючи із 01.09.2014 року та у подальшому банк збільшував розмір відсотків за користування кредитом, який станом на день нарахування заборгованості становив вже 43,2 % річних (а.с. 5-7).
За змістом ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
10 січня 2009 року набрав чинності ОСОБА_5 України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ, яким ЦК України доповнено ст. 1056-1, якою передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; установлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку; умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
ОСОБА_5 не скасовує й не пом'якшує цивільної відповідальності особи, а отже, не має зворотної дії в часі.
Таким чином, рішення банку щодо збільшення процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку, які прийняті з 10 січня 2009 року, є неправомірними.
Якщо ж умовами кредитного договору, щодо яких сторони дійшли згоди під час його укладення, передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання певних умов з додержанням встановленої кредитним договором процедури повідомлення позичальника, то збільшення банком розміру процентної ставки за цим кредитним договором в односторонньому порядку є правомірним, за умови, що рішення банку про таку зміну розміру процентної ставки було прийнято до набрання чинності Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», тобто до 9 січня 2009 року.
ОСОБА_4 позиція Верховного суду України викладена у рішеннях від 19 грудня 2012 року у справі № 6-144цс12 та від 26 вересня 2012 року у справі № 6-89цс12).
Також, оскільки банком було неправомірно підвищену відсоткову ставку, тому частина коштів, сплачених відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором, була спрямована на погашення відсотків, у тому числі за підвищеною відсотковою ставкою, що вбачається зі змісту розрахунку заборгованості. Оскільки судом встановлено неправомірність підвищення відсоткової ставки, тому кошти, сплачені ОСОБА_3 повинні бути спрямовані на погашення також заборгованості за тілом кредиту. Тому, виходяи із сум коштів, сплачених ОСОБА_3 на погашення заборгованості за кредитним договором, відомості про які містяться у розрахунку заборгованості у графі "суми погашення за наданим кредитом", а також у виписці по особовому рахунку відповідача, судом встановлено, що станом на 30.04.2018 року заборгованість за тілом кредиту становить 1780,40 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, заборгованість за кредитом виникла з 31.03.2015 року, з урахуванням процентної ставки за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік та заборгованості за тілом кредиту у сумі 1780,40 грн., суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованості зі сплати відсотків в сумі 1693,85 грн.
На підставі вищевикладеного також підлягає зменшенню сума штрафу (процентної складової), оскільки сума заборгованості за кредитом та відсотків за кредитом судом зменшена, а згідно з умовами кредитного договору процентна складова штрафу становить 5% від суми позову, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за порушення строків виконання грошового зобов'язання, який обчислений відповідно до умов договору у розмірі 500,00 грн. (фіксована складова) та 190,71 грн. (процентна складова - 5% від суми заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по відсотках).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ПАТ «Приват-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню, а саме у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 1780,40 грн., процентів за користування кредитом у сумі 1693,85 грн., комісії у сумі 400,00 грн., штрафів у сумі 690,71 грн., а всього на загальну суму 4564,96 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог. При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд керується також ч. 2 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України та покладає на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 50 відсотків судового збору, який підлягає стягненню з відповідача, та у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, у розмірі, пропорційному до задоволених позовних вимог.
На підставі ст. ст. 3, 6, 11, 253, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 530, 549, 553, 550, 610, 623, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1054, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 6, 7, 10-13, 18, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-353 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 07.02.2012 року у сумі 4564,96 грн.
В задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 135,05 грн.
Повернути Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" з державного бюджету судовий збір в розмірі 135,05 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № PROM0BJRJ7 від 30.05.2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (місце знаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОККП НОМЕР_1).
Повне судове рішення складено протягом п'яти днів.
Суддя