24.09.2018 року м.Дніпро Справа № 904/2961/18
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач)
суддів: Іванов О.Г., Дармін М.О.
секретар судового засідання: Ревкова Г.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018р. (суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро, повний текст рішення складено 06.08.2018р.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна", м.Київ
до Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м.Дніпро
про стягнення 85 724, 94 грн. пені, 105 825, 56 грн. інфляційних втрат та 15 577, 84 грн. 3% річних за неналежне виконання грошового зобов"язання.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою № 14/4-810 від 15.06.2018 про стягнення з Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" 207 128,34 грн., з яких: 85 724,94 грн. пеня за загальний період з 15.02.2017 по 18.06.2014 та з 16.09.2014 по 15.10.2014; 15 577,84 грн. 3% річних за загальний період з 15.02.2017 по 18.06.2014 та з 16.09.2014 по 15.10.2014; 105 825,56 грн. інфляційні втрати за березень та квітень 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2497/14-БО-4 купівлі-продажу природного газу від 28.01.2014 в частині своєчасної оплати за природний газ отриманий на загальну суму 9 561 862,95 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018р. у справі № 904/2961/18 в задоволені позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що на відповідача розповсюджується Закон України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі Закон).
На момент набрання чинності Законом заборгованість за спожиті енергоносії відповідачем була погашена. Тому на підставі ч. 3 ст. 7 Закону, неустойка, інфляційні нарахування та відсотки річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" оскаржило його до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що Законом України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачене чітке коло осіб, що мають право на списання заборгованості та нарахувань, передбачений також і певний порядок списання заборгованості. Учасниками процедури врегулюванні заборгованості є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, які включені до реєстру. На даний час відповідач не включений до реєстру тому застосуванняґ до нього ч.3 ст.7 Закону є неправомірним. Просить скасувати рішення, та задовольнити позовні вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Західтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро просить
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі-продавець, позивач) та Дочірнім підприємством "Покровкатеплоенерго" Комунального підприємства "Західтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (далі-покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №2497/14-БО-4 від 28.01.2014 та додаткові угоди до нього.
Відповідно до умов п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (далі - газ), на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами ( а.1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу в період з 01 січня 2014 по 31 грудня 2014газ обсягом до 2209,663 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів визначених в графіку, що міститься в договорі (а.с. 16).
Обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - планований обсяг), можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1. договору).
Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п. 3.1. договору).
Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. договору).
Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами ( п.3.4 договору).
Ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 5.1. договору).
Ціна за 1000 куб. м природного газу, з урахуванням додаткової угоди №3 від 13.06.2014р., становить 4 724,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 5 185,18 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 037,04 грн., всього з ПДВ - 6 222,22 грн. (п. 5.2. договору).
У разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3. договору).
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).
Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки, сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від покупця, погашає вимоги продавця у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного покупцем:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу погашається неустойка;
3) у третю чергу погашається основна сума боргу.
Згідно із п. 11.1 договору, договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печаткам сторін, діє в частині передачі газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На виконання умов договору, позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 9 561 862,95 грн., що підтверджується наданими в матеріали справи, підписаними сторонами актами приймання-передачі, (а.с. 29-40).
Відповідач за отриманий природний газ своєчасно не розрахувався, допустивши порушення умов договору в частині термінів оплати за поставлений природний газ, у зв'язку із чим позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом свої прав.
На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 85 724,94 грн. пеня за загальний період з 15.02.2017 по 18.06.2014 та з 16.09.2014 по 15.10.2014; 15 577,84 грн. 3% річних за загальний період з 15.02.2017 по 18.06.2014 та з 16.09.2014 по 15.10.2014; 105 825,56 грн. інфляційні втрати за березень та квітень 2014 року.
При прийнятті рішення по справі господарським судом враховано, що 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. № 1730-VIII (далі Закон).
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Дана норма Закону чітко визначає підстави списання нарахованої пені, інфляційних, процентів річних, та заборону нарахування даних санкцій це погашення заборгованості до набрання чинності Законом.
Оскільки відповідач погасив заборгованість до набрання чинності Законом (до 30.11.2016р.), то нараховані позивачем інфляційні та 3% річних підлягають списанню, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду.
Посилання позивача на те, що для списання нарахованих інфляційних та процентів річних необхідно включення відповідача до реєстру є безпідставним та суперечить нормам Закону, а саме частині 3 статті 7, яка прямо передбачає списання з дня набрання чинності Законом і не ставить в залежність від будь-яких інших умов.
Колегія суддів звертає увагу, що Законом передбачено врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (без урахування суми неустойки, інфляційний, процентів річних) шляхом проведення взаєморозрахунків щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах, яка залишилася непогашеною станом на 01.01.2016р. і є непогашеною на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, та шляхом реструктуризації заборгованості за спожиті енергоносії станом на 01.07.2016р. і яка не погашена станом на 01.12.2016р.
І саме для участі в процедурі врегулювання заборгованості шляхом взаєморозрахунків та реструктуризації відповідні підприємства повинні бути включені до Реєстру та укласти Типові договори.
На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка, інфляційні, проценти річних, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію (ч.3 ст.5, ст..6 Закону).
Стаття 7 Закону регулює порядок списання неустойки, інфляційних та процентів річних нарахованих на реструктуризовану заборгованість за природний газ спожитий станом на 01.07.2016р. та нарахованих на заборгованість за використаний природний газ, яка (заборгованість) погашена до набрання чинності Законом (30.11.2016р.).
При цьому підставою для списання нарахованих санкцій на реструктуризовану заборгованість є повне виконання договору про реструктуризацію (ч.1 ст.7 закону).
Підставою ж списання санкцій нарахованих на заборгованість, яка була погашена до набрання чинностіЗаконом є саме набрання чинності Законом (ч.3 ст.7 Закону). І списання санкцій з цих підстав не потребує включення підприємства до Реєстру, оскільки, як зазначалося вище, в Реєстр включаються підприємства для участі в процедурі врегулювання заборгованості шляхом взаєморозрахунків та реструктуризації.
Аналогічна правова позиція про те, що застосування ч.3 ст.7 Закону не потребує включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості, викладена в постановах Верховного суду від 07.02.2018р. по справі № 927/1152/16, від 15.03.2018р. № 904/10736/16, від 21.03.18р. у справі № 905/403/17.
З наведених підстав апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Рішення суду слід залишити без змін.
Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Позивачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018р. у справі №904/2961/18 -залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2018р. у справі - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 26.09.2018р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г.Іванов
Суддя М.О.Дармін