26 вересня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/380/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
розглянув заяву б/н від 21.09.2018 (вх. №17647 від 24.09.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорттовари" про забезпечення позову
у справі
за позовоною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорттовари" (вул. Подільська, 1, м. Тернопіль, 46002)
до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (вул. Морозенка, 1/13, м. Тернопіль, 46016)
відповідача 2 Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м.Тернопіль, 46001)
про: - визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, укладеного між Тернопільською міською радою та громадянином ОСОБА_1;
- зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку та демонтувати монолітну залізобетонну плиту по вул. С.Будного, 38 (біля ринку «Мотор»).
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спорттовари" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача 1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, відповідача 2 Тернопільської міської ради, про:
- визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, укладеного між Тернопільською міською радою та громадянином ОСОБА_1;
- зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку та демонтувати монолітну залізобетонну плиту по вул. С.Будного, 38 (біля ринку «Мотор»).
Позовні вимоги мотивовані твердженням ТОВ "Спорттовари" про те, що між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Тернопільською міською радою укладено договір строкового сервітуту для розміщення тимчасових споруд в м.Тернополі по вул. С. Будного. Позивач вважає укладений договір удаваним та такими, що не відповідає вимогам законодавства, а саме приписам ст. 19 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. ст.116, 152 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» на Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011). Передача в користування вказаної земельної ділянки здійснена поза процедурою торгів, за відсутності відповідного рішення власника земельної ділянки, лише на підставі рішення земельної комісії. ТОВ "Спорттовари" вважає, що укладення спірного правочину та можливе розташування тимчасових споруд без проведення аукціону, щодо користування вільною земельною ділянкою, що розміщена навпроти фасадної частини ринку, що належить позивачу порушують його право на одержання земельної ділянки у власність чи користування в законному порядку. Незаконне розміщення тимчасових споруд, будівництво фундаментів та вільній земельній ділянці є прямою перешкодою як для ініціювання позивачем, так і для вирішення Тернопільською міською радою питання про наявність підстав для одержання ТОВ "Спорттовари" у власність чи користування вказаної земльної ділянки. У відповідь на звернення ТОВ "Спорттовари" з проханням проведення аукціону на право оренди спірної земельної ділянки, Тернопільська міська рада у листі №1547/08 від 12.07.2018 повідомила позивача про те, що пропозиція щодо проведення земельного аукціону буде врахована в роботі при формуванні земельних ділянок, які можуть бути продані через аукціон, та додала, що на сьогоднішній день на дану земельну ділянку зареєстрований договір сервітутного користування.
Разом з цим, ТОВ "Спорттовари" додано до позовних матеріалів клопотання б/н від 21.09.2018 про витребування доказів. У ньому заявником вказано, що з метою захисту його порушених прав, адвокатом ОСОБА_2 було подано адвокатський запит від 12.09.2018 до Тернопільської міської ради з метою одержання копій договору земельного сервітуту, укладеного між Тернопільською міською радою і ОСОБА_1, паспорта прив'язки, містобудівних умов та обмежень, а також інших документів виданих Тернопільською міською радою, пов'язаних з виконанням рішення від 12.03.2018 (протокол №6) постійної комісії з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі щодо ОСОБА_1, щодо влаштування групи тимчасових споруд за адресою вул. ОСОБА_3 (біля ринку «Мотор»). Заявник стверджує, що станом на 21.09.2018 вищевказані документи Тернопільською міською радою йому не надані. А відтак, посилаючись на ст. 81 ГПК України, ТОВ "Спорттовари" просить суд витребувати у Тернопільської міської ради перераховані ним документи.
Також, серед додатків до позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Спорттовари" подано заяву б/н від 21.09.2018 про забезпечення позову шляхом заборони ФОП ОСОБА_1 чи будь-яким третім особам, за його дорученням, вчиняти дії направлені на встановлення тимчасових споруд по вул. С.Будного біля ринку «Мотор», до набрання чинності рішенням у даній справі.
Пунктом 2 частини 1 статті 138 ГПК України передбачено можливість подачі заяви про забезпечення позову одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Свою заяву від 21.09.2018 про забезпечення позову, попри доводи та міркування позовних вимог, ТОВ «Спорттовари» також мотивує наступним:
- в Інтернеті (https://te.20minut.ua/Podii/pratsivniki-rinku-motor-perekrili-dorogu-10721300.htm з'явилась стаття - «Працівники ринку "Мотор" перекрили дорогу на ОСОБА_3. За твердженням заявника з неї вбачається, що журналістами встановлено, що поблизу ринку "Мотор" заклали фундамент споруди, призначеної невідомо для чого; будівницвто розпочато близько місяця тому - у серпні; люди звертались в різні інстанції, щоб дізнатись, хто видав дозволи на таке будівництво, але відповіді так і не отримали;
- ТОВ «Спорттовари» зверталось до Тернопільської міської ради з вимогою проведення аукціону на право оренди оспорюваної земельної ділянки (за адресою м. Тенопіль, вул. С.Будного). Своїм листом від 12.07.2018 року №1547/08 Тернопільська міська рада повідомила що вказана пропозиція, стосовно проведення земельного аукціону буде врахована в роботі при формуванні земельних ділянок, які можуть бути продані через аукціон, та додала, що на сьогоднішній день на дану земельну ділянку зареєстрований договір сервітутного користування;
- не вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу чи будь-яким третім особам вчиняти дії направлені на встановлення тимчасових споруд на спірній земельній ділянці, не забезпечить ефективний захист, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а саме інтересу одержати в майбутньому у користування через проведення аукціону вільної земельної ділянки, без здійснення дій направлених на усунення ускладнень чи унеможливлення виконання рішення суду через нові судові спори щодо незаконного розміщення на спірній земельній ділянці тимчасових споруд;
- між сторонами по справі існує реальний спір щодо використання земельної ділянки, на використання якої було незаконно укладено договір між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_1 про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди, оскільки вони порушують права та законний інтерес ТОВ «Спорттовари» на одержання в користування цієї земельної ділянки на якій планується ФОП ОСОБА_1 незаконне розміщення начебто тимчасових споруд.
- необхідність вжиття заходів забезпечення позову ТОВ «Спорттовари» пов'язує з існуванням на це відповідних доказів, а саме того, що спірні земельні ділянки надані в користування відповідачу поза процедурою торгів, за відсутності відповідного рішення власника змеленої ділянки та лише на підставі рішення земельної комісії;
- на сьогоднішній день вже існує реальна загроза знищення (пошкодження) асфальтового покриття та прилеглої до ТОВ «Спорттовари» території «фасадної частини», оскільки, вже почалась незаконна процедура зведення ФОП ОСОБА_1 малих архітектурних споруд. Так вже на початку вересня 2018 року на вільній (оспорюваній) земельній ділянці, що знаходиться в м. Тернопіль по вул. С.Будного, навпроти центрального входу до ринку «Мотор», що знаходиться в оренді ТОВ «Спорттовари», з'явилась залізобетонна конструкція. З метою обстеження вказаної конструкції ТОВ «Спорттовари» звернулось до експерта - ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №000569 від 31.07.2012 року). Останнім було проведено експертизу та надано звіт (копія звіту додається до позовної заяви). Згідно висновків звіту, монолітна залізобетонна плита, що знаходиться біля ринку «Мотор» може використовуватись як фундамент на якому можливе будівництво капітальної споруди. Тобто без відведення земельної ділянки на підставі розробленої та затвердженої технічної документації, без будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки в користування (відсутні рішення сесії Тернопільської міської ради) замість розміщення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 незаконно, безпідставно зводить монолітні залізобетоні конструкції (фундамент) який можна використовувати для будівництва не тільки тимчасових, але і капітальних будівель;
- не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки, відповідачем 1 (ФОП ОСОБА_1А.) вже розпочато і йому нічого не перешкоджає здійснити будь-які дії, направлені на встановлення не тільки тимчасових споруд згідно оспорюваних правочинів, а й капітальних. При цьому, відновлення земельної ділянки, під'їзду (проїзду) до фасадної частини території ТОВ «Спорттовари», потягне необхідність звернення до суду з новим, вже майновим позовом до ФОП ОСОБА_1, а отже спричинить виникнення нових фінансових затрат для ТОВ «Спорттовари»;
- заборона вчинення певних дій, а саме заборона ФОП ОСОБА_1 чи будь-яким третім особам за дорученням останнього вчиняти будь- які дії направлені на встановлення тимчасових споруд по вул. С. Будного біля ринку «Мотор» згідно оспорюваних правочинів, є спроможним та ефективним заходом забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- зазначає, що предметом розгляду справи за позовом ТОВ «Спорттовари» до Тернопільської міської ради та ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсними договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди є вимога немайнового характеру. Забезпечення позову (заборона вчинення певних дій), які просить застосувати ТОВ «Спорттовари» відповідає вимогам на забезпечення яких він вживається, забезпечує збалансованість інтересів сторін судового процесу, оскільки не призводить до жодних майнових витрат чи втрат сторін судового процесу. Єдиними допустимими витратами, що можуть бути понесені відповідачем 1 це лише витрати на надання йому правової допомоги, розмір яких (виходячи з судової практики) є не значним щодо майнового і фінансового стану ТОВ «Спорттовари». У зв'язку з цим, зазначає про відсутність у суду підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Посилаючись на вищенаведене, ТОВ «Спорттовари» просить задоволити заяву про забезпечення позову.
Розглянувши заяву від 21.09.2018, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, з огляду на таке:
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України вказано, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Питання забезпечення позову роз'яснено зокрема у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, серед іншого, з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог. Обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п.1 цієї постанови).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 постанови постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).
За приписами ч.ч. 1,2,3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проте, всупереч вказаним нормам ГПК України, до заяви про забезпечення позову від 21.09.2018 ТОВ «Спорттовари» не надано достатніх доказів, на підставі яких у суду була б можливість встановити не лише існування, а й обґрунтованість обставин, з якими заявник пов'язує необхідність забезпечення позову у даній справі.
Про їх відсутність в позовних матеріалах свідчить і факт звернення позивача до суду із клопотанням б/н від 21.09.2018 про витребування доказів у одного з відповідачів - Тернопільської міської ради. При цьому, суд підкреслює, що вказані у клопотанні про витребування доказів документи є тими, на які частково заявник посилається у заяві про забезпечення позову.
При цьому, висновки суду про необхідність вжиття заходів забезпечення позову не можуть грунтуватися на самих лише припущеннях позивача.
Слід також зазначити, що забезпечення позову не пов'язується із захистом майнових прав, які в заявника відсутні і можуть виникнути лише в майбутньому та за певних умов (перемоги в аукціоні), не пов'язаних з рішенням суду у даній справі.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч.1, ч.4, ч.6 ст. 140 ГПК України).
З огляду на усе вищевказане, в задоволенні заяви ТОВ "Спорттовари" б/н від 21.09.2018 про застосування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини (п.4 вищевказаної постанови пленуму).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13,73-74,76-80,86,136-140, 234 ГПК України, постановою Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" суд -
1. В задоволенні заяви б/н від 21.09.2018 (вх. №17647 від 24.09.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорттовари" про забезпечення позову - відмовити.
В порядку ч.2 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 26.09.2018.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя І.П. Шумський