24.09.2018 Справа № 920/587/18
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін справу № 920/587/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумигаз Збут” (вул. Береста, 21, м. Суми, 40000, код 39586236),
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Теплогарант” (вул. Садова, буд. 39А, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 32325215),
про стягнення 249 582 грн. 29 коп.,
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 007.2Др-32-1217 від 29.12.2017);
Від відповідача - не з'явився;
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача 249 582 грн. 29 коп., в тому числі 243 696 грн. 52 коп. заборгованості за отриманий природний газ за укладеним між сторонами договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41BBSmz498-18 від 23.04.2018, 3135 грн. 81 коп. пені, 2749 грн. 96 коп. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати природного газу за квітень 2018 року (акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 до договору № 41BBSmz498-18 від 23.04.2018).
Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.08.2018 відкрито провадження у справі № 920/587/18, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумигаз Збут” про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, подання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
23.08.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву № 538 від 21.08.2018, в якому визнає основний борг в сумі 243 696 грн. 52 коп., суму нарахованих 3% річних. Відповідач просить суд зменшити суму нарахованої пені на 90% враховуючи ступень виконання зобов'язання з оплати природного газу, а також фінансове становище відповідача.
23.08.2018, разом з відзивом на позовну заяву, відповідач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Оскільки предметом позову є стягнення з відповідача 249 582 грн. 29 коп., тобто суми розмір якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ухвалою суду від 11.09.2018 справу № 920/587/18 призначено до розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 24.09.2018 об 11 год. 00 хв.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що про свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 55). Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до укладеного між сторонами договору № 41BBSmz498-18 від 23.04.2018, позивач зобов'язується поставити відповідачу у 2018 році природний газ в необхідних дня нього об'ємах (обсягах), а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
За умовами п.п. 3.1., 3.2., 3.4. договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Ціна газу становить - 9109.10 грн. за 1000 куб. м., крім того ПДВ -1821,82 гри., всього з ПДВ-10930.92 грн.
Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 договору застосовується при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором.
Порядок оплати природного газу узгоджено сторонами у розділі IV договору. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.5. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п.п. 4.2., 4.3. договору).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Судом встановлено, що факт поставки позивачем та отримання відповідачем природного газу на загальну суму 1 323 242 грн. 52 коп. підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2018 до договору № 41BBSmz498-18 від 23.04.2018.
Сторони визнають, що відповідачем було частково оплачено природний газ за квітень 2018 року. Заборгованість становить 243696 грн. 52 коп., яка визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Судом встановлено, що поставлений позивачем природний газ у квітні 2018 року загальною вартістю 1323242 грн. 52 коп. оплачений відповідачем частково і з простроченням строків оплати.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 2749 грн. 96 коп. виходячи з суми заборгованості з урахуванням часткових оплат, строків розрахунків, визначених договором.
Відповідач визнає позов в частині заявлених до стягнення 3% річних.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
За умовами п. 6.2.1. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату природного газу відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 3135 грн. 81 коп., виходячи з суми заборгованості з урахуванням часткових оплат, строків розрахунків, визначених договором.
Відповідач просить суд врахувати майновий стан ОСОБА_1 підприємства “Теплогарант”, ступінь виконання зобов'язання з оплати природного газу за квітень 2018 року та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню на 90 відсотків.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі № 910/12069/17.
Розглянувши доводи, якими відповідач обґрунтовує необхідність зменшення пені, суд вважає, що відповідачем не наведено наявності виняткових обставин для зменшення розміру пені та, враховуючи ступень виконання зобов'язання, зокрема несплату основного боргу, розмір нарахованої пені, з урахуванням принципів розумності та справедливості, приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.
Суд враховує, що за приписами статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати природного газу, приписи ст. 46, 191 ГПК України, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 243 696 грн. 52 коп. заборгованості за отриманий природний газ, 2749 грн. 96 коп. 3% річних та 3135 грн. 81 коп. пені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 46, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Теплогарант” (вул. Садова, буд. 39А, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 32325215) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумигаз Збут” (вул. Береста, 21, м. Суми, 40000, код 39586236) 243 696 грн. 52 коп. заборгованості за отриманий природний газ, 2749 грн. 96 коп. 3% річних, 3135 грн. 81 коп. пені, 3743 грн. 73 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 27.09.2018.
СУДДЯ О.Ю.РЕЗНІЧЕНКО