вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" вересня 2018 р. Справа № 911/344/16
за заявою Акціонерного товариства “Сбербанк”, м. Київ
до 1) Приватного підприємства “Фірма “Фармацея”, м. Ірпінь
2) Товарної біржі “Іннекс”, м. Київ
3) ОСОБА_1, м. Київ
про визнання результатів аукціону недійсними
В межах провадження в справі № 911/344/16 про банкрутство ТОВ “Фірма “Фармацея”.
Суддя Лопатін А.В.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
У провадженні господарського суду перебуває справа № 911/344/16 за заявою боржника - Приватного підприємства “Фірма “Фармацея”, поданою у порядку статті 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження в якій порушено ухвалою суду від 17.02.2016 р.
Постановою господарського суду Київської області від 16.03.2016 р. визнано банкрутом ПП “Фірма “Фармацея” та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_2, зобов'язано останнього протягом двох тижнів по закінченню встановленого частиною третьою ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строку подати на затвердження до суду реєстр вимог кредиторів банкрута, а за результатами роботи подати господарському суду Київської області звіт та ліквідаційний баланс.
11.12.2017 р. на адресу суду від Акціонерного товариства “Сбербанк” надійшла заява про визнання результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея” частинами, який відбувся 04.08.2017 р. недійсними.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2017 р. прийнято до розгляду заяву АТ “Сбербанк” про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 911/344/16 про банкрутство ПП “Фірма “Фармацея”; розгляд заяви призначено на 24.01.2018 р.; зобов'язано АТ “Сбербанк” надати суду документи, що підтверджують викладені в заяві обставини; зобов'язано ліквідатора ПП “Фірма “Фармацея” надати суду відзив (письмові пояснення) на заяву АТ “Сбербанк” з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; докази надсилання заявнику копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України; документи, які підтверджують проведення оспорюваного аукціону та документи, які були складені в результаті його проведення, в тому числі договори купівлі-продажу, укладені з переможцем торгів.
22.01.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором ПП “Фірма “Фармацея” подано клопотання про відкладення розгляду справи.
24.01.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником АТ “Сбербанк” подано клопотання, яким остання просить долучити документи до матеріалів справи та продовжити АТ “Сбербанк” строк подачі документів, що підтверджують викладені в заяві про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея” частинами обставини, до моменту отримання ПАТ “Сбербанк” відзиву ліквідатора боржника - ОСОБА_2 на вказану заяву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.01.2018 р. відкрито провадження у справі № 911/344/16 за заявою Публічного акціонерного товариства “Сбербанк” до Приватного підприємства “Фірма “Фармацея” про визнання результатів аукціону недійсними; розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними у підготовчому засіданні призначено на 21.03.2018 р.; встановлено строк для подання відповідачем відзиву до 14.02.2018 р.
24.02.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником АТ “Сбербанк” подано клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2018 р. розгляд заяви АТ “Сбербанк” про забезпечення позову призначено 07.02.2018 р., викликано уповноважених представників АТ “Сбербанк” та ПП “Фірма “Фармацея”, встановлено строк для подання учасниками провадження заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 07.02.2018 р. - до 05.02.2018 р.
07.02.2018 р. у судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду даної заяви АТ “Сбербанк” про забезпечення позову був повідомлений належним чином ухвалою суду від 26.01.2018 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.02.2018 р., задоволено усне клопотання заявника, розгляд заяви АТ “Сбербанк” про забезпечення позову відкладено на 21.03.2018 р.
19.02.2018 р. через канцелярію суду відповідачем подано відзив на заяву про визнання недійсними результатів аукціону з долученими до нього доказами обґрунтування заперечень.
14.03.2018 р. АТ “Сбербанк” через канцелярію суду подано клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову (заяви про визнання недійсними та скасування результатів аукціону).
Крім того, 14.03.2018 р. АТ “Сбербанк” через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету та підстав заяви про визнання недійсними та скасування результатів аукціону.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2018 р. в задоволенні заяви АТ “Сбербанк” про забезпечення позову, з урахуванням клопотання про уточнення заяви про забезпечення позову, відмовлено, продовжено строк проведення підготовчого провадження, розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними у підготовчому засіданні відкладено на 18.04.2018 р.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2018 р., матеріали даної справи було скеровано до Київського апеляційного господарського суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 р. апеляційну скаргу АТ “Сбербанк” залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2018 р. - без змін.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.06.2018 р. розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 20.06.2018 р.
07.06.2018 р. матеріали справи повернено до господарського суду Київської області, що підтверджується відміткою канцелярії суду на супровідному листі Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2018 р. розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними у підготовчому засіданні призначено на 20.06.2018 р.; встановлено строк для подання відповідачем-1 відзиву на заяву про визнання результатів аукціону недійсними, з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав вказаної заяви, до - 19.06.2018 р. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; встановлено строк відповідачу-2 та відповідачу-3 для подання відзиву на заяву про визнання результатів аукціону недійсними до 19.06.2018 р. Копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзивів до суду.
15.06.2018 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТБ “Іннекс” подано відзив.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2018 р. розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними у підготовчому засіданні та розгляд заяви про забезпечення позову відкладено на 04.07.2018 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2018 р. в задоволенні заяви АТ “Сбербанк” від 31.05.2018 р. № 11008/5/28-2 про забезпечення позову відмовлено, розгляд заяви про визнання результатів аукціону недійсними у підготовчому засіданні відкладено на 08.08.2018 р., встановлено строк для подання учасниками даної справи заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 08.08.2018 р. - до 31.07.2018 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2018 р. закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.09.2018 р.
13.09.2018 р. представником заявника через канцелярію суду подано додаткові пояснення до заяви про визнання недійсними та скасування результатів аукціону.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства “Сбербанк” до Приватного підприємства “Фірма “Фармацея”, Товарної біржі “Іннекс” та ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону недійсними, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи документи, подані сторонами докази, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, господарський суд
встановив:
04.08.2017 р. Товарною біржею “Іннекс” (організатор аукціону) проведено аукціон (статус - другий повторний) з продажу майна банкрута - ПП “Фірма “Фармацея”, на якому реалізовано майно банкрута частинами, а саме:
- Лот № 1 - будівля аптеки, загальною площею 240,6 кв.м., рік побудови - 2005, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, просп. Ленінський, буд. 47А;
- Лот № 2 - обладнання в кількості 82 одиниці.
Проведенню вказаного аукціону передувало: проведення Товарною біржею “Іннекс” аукціону з продажу майна банкрута з початковою вартістю цілісного майнового комплексу без можливості зниження в сумі 10535630,13 грн. (сукупність визнаних судом вимог кредиторів) (28.12.2016 р., не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь); проведенню Товарною біржею “Іннекс” аукціону з продажу майна банкрута частинами без можливості зниження початкової вартості, лот № 1 - 1276870,00 грн. та лот № 2 - 70636,00 грн. (23.03.2017 р., не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь); проведенню Товарною біржею “Іннекс” повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами з можливістю зниження початкової вартості на тому ж аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону (початкова вартість майна згідно з попереднім аукціоном зменшена на 20%; лот № 1 - 1021496,00 грн. та лот № 2 - 56508,80 грн. (15.05.2017 р., не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь).
Оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута частинами з початковою вартістю майна, у відповідності до приписів ст. 65 Закону, зменшеною на 20% щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону (лот № 1 - 817196,80 грн. та лот № 2 - 45207,04 грн.) з можливістю зниження, у відповідності до приписів ст. 66 Закону, початкової вартості, розміщено 05.07.2017 р. на сайті Вищого господарського суду України та 06.07.2017 р. на сайті Міністерства юстиції України за номером публікації 44239.
Відповідно до інформаційного повідомлення (номер публікації: 45063, дата публікації на сайті Мін'юсту: 07.08.2017 р., на сайті ВГСУ: 07.08.2017 р.) про результати проведення аукціону предмет продажу: майно ПП “Фірма “Фармацея”; продавець майна, замовник - ліквідатор ПП “Фірма “Фармацея” - ОСОБА_2; організатор аукціону - ТБ “Іннекс”; статус аукціону: другий повторний аукціон, аукціон з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея”, призначений на 04.08.2017 р. - відбувся.
ОСОБА_3 поданих до суду документів переможцем аукціону з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея”, що відбувся 04.08.2017 р. є фізична особа - ОСОБА_1, оскільки останнім було запропоновано найвищу ціну, а саме, за лот № 1 - 32687,68 грн., за лот № 2 - 904,18 грн.
Не погоджуючись з проведеним вищевказаним другим повторним аукціоном з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея” до суду з заявою про визнання його результатів недійсними звернувся кредитор - АТ “Сбербанк”. Вказана заява, з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав заяви визнання недійсними та скасування результатів аукціону, обґрунтована тим, що продаж майна банкрута здійснено з порушенням приписів Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон), так як, на думку заявника продаж вчинено у порушення приписів частини четвертої статті 42 Закону - за відсутності згоди на продаж майна ПП “Фірма “Фармацея” частинами заставного кредитора - АТ “Сбербанк”; у порушення приписів ст. 49 Закону організатором аукціону, якого не визнано судом учасником провадження у справі; у порушення приписів Закону - виставлено на продаж у вигляді цілісного майнового комплексу лише один раз, а, в подальшому, здійснено продаж майна частинами; у порушення статей 71-75 Закону - неналежним чином оформлено результати продажу майна на аукціоні.
19.02.2018 р. ліквідатором банкрута подано відзив на вищевказану заяву АТ “Сбербанк” , в якому ліквідатор вказує на те, що останнім було у відповідності до норм Закону: визначено організатора аукціону; виставлено на продаж майно банкрута за наявності згоди на те забезпеченого кредитора; здійснено продаж майна банкрута частинами, враховуючи відсутність обов'язку, встановленого Законом, щодо здійснення продажу майна у вигляді цілісного майнового комплексу на трьох аукціонах, а лише у разі не здійснення продажу майна, здійснення реалізації майна в подальшому частинами. Крім того, результати аукціону з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея”, як вказує ліквідатор, було оформлено у відповідності до норм Закону.
15.06.2018 р. відповідачем-2 подано відзив на заяву АТ “Сбербанк” про визнання результатів аукціону недійсними, в якому організатор аукціону зазначає, що останнім було дотримано всіх вимог щодо строків та часу проведення аукціону, визначених ст. 52 Закону; дотримано порядок розміщення оголошення та повідомлення про проведення аукціону, визначений ст. 58 Закону, а також, дотримано змісту та форми оголошення, передбачені ст. 59 Закону; проведення аукціону було забезпечено відповідною фіксацією технічними засобами, як передбачено ст. 62 Закону та забезпечено порядок проведення аукціону у відповідності до ст. 64 Закону, дотримано вимог щодо складання та оформлення протоколу проведення аукціону.
Відносно посилань заявника на те, що продаж майна ПП “Фірма “Фармацея” було вчинено в порушення приписів частини четвертої статті 42 Закону, якими встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду, кредитор вказує на те, що 25.04.2017 р. ліквідатор звернувся до банку з проханням про надання згоди на продаж майна ПП “Фірма “Фармацея” на другому повторному аукціоні. Після чого, 24.05.2017 р. ліквідатор банкрута звернувся до суду з клопотанням про надання згоди на продаж майна банкрута на вказаному аукціоні. В подальшому, 21.06.2017 р. АТ “Сбербанк” було надано згоду на продаж майна ПП “Фірма “Фармацея” на другому повторному аукціоні, в той же час, розгляд відповідного клопотання ліквідатора, судом було відкладено на 04.10.2017 р. Разом з тим, згідно інформаційного повідомлення щодо проведення другого повторного аукціону, розміщеного, як зазначає кредитор, 05.08.2017 р. на сайтах ВГСУ та Мінюсту, 04.08.2017 р. у приміщенні організатора аукціону відбувся другий повторний аукціон з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея”.
Проаналізувавши вищенаведені твердження заявника та норми чинного законодавства, суд зазначає таке:
Відповідно до третьої частини статті 55 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” результати аукціону, проведеного з порушенням вимог Закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
Статтею 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
ОСОБА_3 із ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду.
Частиною п'ятою названої статті визначено, що організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.
Отже, підставою для визнання результатів аукціону недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону.
Як вбачається із заяви АТ “Сбербанк”, останній посилається на порушення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під час підготовки та проведення аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ПП “Фірма “Фармацея” та ТБ “Іннекс” - юридичною особою, що була залучена ліквідатором в якості організатора аукціону.
Відповідно до частини четвертої ст. 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом”, суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники:
Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому.
Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.
Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.
Отже, повноваження ліквідатора банкрута та організатора аукціону відповідно до положень Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не є тотожними. Тому дії ліквідатора при здійсненні ним своїх повноважень щодо оцінки майна банкрута, вчинені до призначення і проведення аукціону з продажу майна, не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання результатів аукціону недійсними. (Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2015 року у справі № 922/1191/13).
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено в якій саме спосіб підлягають відновленню порушені під час продажу нерухомого майна банкрута права та законні інтереси зацікавлених осіб, зокрема кредитора.
Так, в разі незгоди з організацією та проведенням аукціону, зацікавлена особа має право оскаржити до суду рішення організатора аукціону про скасування аукціону, про анулювання результатів аукціону, про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів, а також результати аукціону.
Аналіз норм Закону та вимога, яка заявлена в заяві АТ “Сбербанк”, зміст самої заяви, свідчать про обрання позивачем способу захисту порушеного права шляхом подачі заяви про визнання результатів проведеного ТБ “Іннекс” 04.08.2017 р. аукціону з продажу майна ПП “Фірма “Фармацея” недійсними. До предмету доказування недійсності результатів аукціону з продажу майна банкрута входять встановлення обставин недотримання організатором аукціону вимог, які ставляться ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до його проведення, зокрема, щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
З огляду на викладене, посилання АТ “Сбербанк” на неправомірні дії ліквідатора в ході ліквідаційної процедури ПП “Фірма “Фармацея”, в тому числі - і під час замовлення ним аукціону з продажу майна банкрута, в контексті ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не можуть бути предметом дослідження судом заяви, вимогою якої є “визнання результатів аукціону недійсними”.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2017 р. у справі № 911/344/16 про банкрутство ПП “Фірма “Фармацея” провадження у справі в частині розгляду клопотання ліквідатора банкрута, поданого ліквідатором 24.05.2017 р., про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення вимог кредитора припинено. ОСОБА_3 мотивувальної частини вказаної ухвали, судом встановлено, що забезпеченим кредитором - АТ “Сбербанк” надано, у відповідності до вимог частини четвертої статті 42 Закону, згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог АТ “Сбербанк”, що підтверджується, зокрема письмовими поясненнями, поданими кредитором до суду 06.07.2017 р. Дані обставини і були підставою для припинення провадження у справі в частині вказаного клопотання ліквідатора керуючись приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції чинній станом на дату судового засідання - 04.10.2017 р.), у зв'язку з відсутністю предмету спору. Матеріали справи № 911/344/16 про банкрутство ПП “Фірма “Фармацея” містять лист забезпеченого кредитора про надання згоди на продаж майна банкрута від 21.06.2017 р. № 6374/5/28-2 (а.с. 219, том № 5). Вказана ухвала суду є такою, що набрала законної сили.
Таким чином, враховуючи дату листа АТ “Сбербанк”, яким надано згоду на продаж майна ПП “Фірма “Фармацея” у відповідності до вимог частини четвертої статті 42 Закону, що встановлено вищевказаною ухвалою суду, а саме: 21.06.2017 р., аукціон з продажу майна банкрута в даній справі, що мав місце 04.08.2017 р. відбувся за наявності згоди забезпеченого кредитора. Крім того, організатором аукціону вчинялися дії по підготовці до продажу майна, зокрема 05.07.2017 р. здійснено оприлюднення оголошення про проведення аукціону ПП “Фірма “Фармацея”, тобто також за наявності згоди забезпеченого кредитора на продаж майна, що є предметом забезпечення його вимог.
Що стосується тверджень банку, що майно ПП “Фірма “Фармацея” на другому повторному аукціоні реалізовано саме з можливістю зниження початкової вартості у відповідності до вимог статті 66 Закону без додаткового погодження з забезпеченим кредитором неправомірно, суд зазначає таке:
Так, листом від 21.06.2017 р. № 6374/5/28-2 АТ “Сбербанк” було надано згоду на продаж майна банкрута, що встановлено вищевказаним рішенням суду, отже у відповідності до приписів ст. 75 ГПК України, не потребує доказуванню. Разом з тим, у вказаному листі банк вказав, що здійснення продажу майна з можливістю зниження його початкової вартості має бути погоджено додатково з забезпеченим кредитором.
Проаналізувавши вказані обставини, судом встановлено, що заставним кредитором у зазначеному листі встановлено порядок реалізації заставного майна банкрута - ПП “Фірма “Фармацея” в супереч приписам Закону, з огляду на таке:
Відповідно до вимог Закону про банкрутство надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватися одноразово перед початком процедури продажу, та не передбачає обов'язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні.
Встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечать положенням статті 42 Закону про банкрутство.
Крім того, ні стаття 42 зазначеного Закону, ні норми Закону, що регулюють продаж майна, порядок проведення аукціонів не вимагають отримання згоди заставного кредитора перед кожним з аукціонів та на кожну окрему дію спрямовану на реалізацію майна боржника. Тобто, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом. (Висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16).
Правової позиції відносно відсутності у забезпеченого кредитора права встановлювати порядок та умови реалізації майна банкрута дотримується Верховний Суд також у постанові від 19.07.2018 р. у справі № 910/7266/14.
Окрім наведеного, заявник посилається на те, що організатором аукціону, результати якого оскаржено, є ТБ “Іннекс”, проте, матеріали справи не містять інформації щодо звернення ліквідатора банкрута до суду з клопотанням про визнання вказаної особи учасником у справі про банкрутство ПП “Фірма “Фармацея”, у зв'язку з чим, як вказує заявник: «ТБ “Іннекс” була залучена до участі у справі про банкрутство ПП “Фірма “Фармацея” всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 49 Закону.».
Вказані твердження банку, виходячи з вищенаведеного, також до предмету доказування недійсності результатів аукціону з продажу майна банкрута не входять, разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, на наступне:
Відповідно до частини шостої статті 49 Закону організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.
Крім того, в п. 33 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" організатор аукціону згідно з частиною шостою статті 49 Закону визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону. В такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство. З моменту визнання організатора аукціону учасником провадження у справі про банкрутство, він має право на оскарження виключно тих судових рішень, які стосуються організації та проведення аукціону за його участю.
Здійснивши аналіз статті 49 Закону та роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України, судом встановлено, що організатор аукціону визначається ліквідатором - замовником аукціону і може бути залучений до участі у справі лише за наявності спору відносно визначення організатора аукціону.
Разом з тим, матеріали справи про банкрутство ПП “Фірма “Фармацея” не містять жодних документів, які б свідчили про наявність спору відносно визначеного ліквідатором банкрута організатора аукціону - ТБ “Іннекс”, у зв'язку з чим, підстави для залучення останнього до участі у справі про банкрутство ПП “Фірма “Фармацея” були відсутні.
Окрім наведеного, заявник посилається на те, що ліквідатором банкрута не дотримано повної процедури реалізації майна банкрута, оскільки майно ПП “Фірма “Фармацея” було виставлено на продаж у вигляді цілісного майнового комплексу лише один раз на перший аукціон, який було призначено на 28.12.2016 р., проте, даний аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок потенційних покупців на участь в ньому. А в подальшому, майно банкрута було виставлено на продаж частинами, що на думку банку суперечить нормам Закону.
Здійснивши аналіз приписів Закону та вищевказаних тверджень заявника, суд дійшов висновку, що обираючи саме такий спосіб продажу майна ПП “Фірма “Фармацея” ліквідатором банкрута не порушено вимог Закону, з огляду на таке:
ОСОБА_3 з приписами частини п'ятої статті 44 Закону, законодавцем визначено обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина перша статті 43 Закону) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками. (Висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17).
Крім того, вищевказаного висновку дотримується Верховний Суд також у постанові від 19.07.2018 р. у справі № 910/7266/14.
Окрім наведеного, заявник посилається на те, що реєстрація права власності на нерухоме майно ПП “Фірма “Фармацея” за Переможцем аукціону ОСОБА_1 була проведена з грубим порушення норм чинного законодавства, оскільки з наданих ліквідатором банкрута документів не вбачається оформлення нотаріусом свідоцтва про придбання майна на аукціоні, як цього вимагає законодавство, а лише посвідчення укладеного між ліквідатором банкрута та переможцем аукціону ОСОБА_1, договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2017 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1093, що свідчить про недотримання ліквідатором банкрута вимог законодавства щодо оформлення результатів проведення аукціону з реалізації нерухомого майна.
Здійснивши аналіз поданих учасниками справи доказів, судом встановлено наступне:
Організатором аукціону - ТБ «Іннекс», як вже зазначалось, після закінчення аукціону 04.08.2017 р., складено Протокол аукціону № 1 з продажу нерухомого майна та Протокол аукціону № 2 з продажу обладнання в кількості 82 одиниці. 07.08.2017 р. ліквідатором банкрута надано відповідні пропозиції переможцю щодо укладення договорів купівлі-продажу майна разом з проектом договору. У відповідності до вимог ст. 71 Закону, 07.08.2017 р. були укладені договори купівлі-продажу майна ПП «Фірма «Фармацея» (Лот № 1 та Лот № 2). Кошти за придбане майно переможцем аукціону були сплачені в повному обсязі, що не оспорюється заставним кредитором. ОСОБА_3 № 2 передавання права власності на рухоме майно від 07.08.2017 р., укладеного між ліквідатором банкрута та переможцем аукціону - ОСОБА_1, останньому передано майно банкрута - обладнання в кількості 82 одиниці. ОСОБА_3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2017 р., укладеного між ліквідатором банкрута та переможцем аукціону ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 1093, ОСОБА_1 передано у власність нерухоме майно: будівля аптеки, літ. А-2, загальною площею 240, 2 кв. м., рік побудови - 2005 рік, що знаходиться: м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 47-а. Право власності у ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно виникло з моменту його державної реєстрації, яка була проведена 15.12.2017 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107795290 від 15.12.2017 р.
Судом враховано пояснення ліквідатора банкрута щодо дати посвідчення договору купівлі-продажу майна, а саме: 14.12.2017 р., які ліквідатором викладено в відзиві від 12.02.2018 р. № 12/02на заяву АТ “Сбербанк” про визнання недійсними результати аукціону з продажу майна ПП «Фірма «Фармацея». Так, ліквідатор вказує: «враховуючи, що місцезнаходженням нерухомого майна (Лот № 1) є м. Донецьк, тобто населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу стало можливим лише - 14.12.2017 р. у відповідності до ст. 55 Закону України «Про нотаріат» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за місцезнаходженням покупця. До цього часу нотаріуси в інших округах Донецької області відмовлялись приймати документи для реєстрації права власності та видачі відповідного свідоцтва на нерухоме майно, яке розташоване на тимчасово не підконтрольній території. 15.12.2017 р. вказаним приватним нотаріусом був сформований Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107795290, яким підтверджується перехід права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме будівлю аптеки, загальною площею 240,6 м2, яка знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, проспект Ленінський, будинок 47 «а» до переможця аукціон - ОСОБА_1А.».
Разом з тим, суд зазначає, що завершення оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна з аукціону має альтернативу у Законі про банкрутство: законодавцем допускається нотаріальне посвідченням договору купівлі-продажу відповідно до статті 71 Закону, або видача нотаріального свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні відповідно до статті 75 Закону. Вимога нотаріального посвідчення правочину про відчуження нерухомого майна є обов'язковою згідно із статтею 657 ЦК України, а її недотримання має наслідком нікчемність такого правочину згідно з частиною другою статті 215 ЦК України. Разом з тим, обрання способу завершення оформлення правочину купівлі-продажу нерухомого майна шляхом видачі нотаріального свідоцтва про продаж майна з публічних торгів не означає нехтування сторонами їх обов'язку згідно із статтею 657 ЦК України та не може бути самостійною підставою визнання недійсним (нікчемним) правочину з відчуження майна з публічних торгів. (Висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 29.05.2018 р. у справі № Б11/009-12).
З огляду на вищевказане, враховуючи, що продаж нерухомого майна на аукціоні, результати якого оскаржено оформлено договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.12.2017 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованим в реєстрі за № 1093, відповідно до якого ОСОБА_1 передано у власність нерухоме майно: будівля аптеки, літ. А-2, загальною площею 240, 2 кв. м., рік побудови - 2005 рік, що знаходиться: м. Донецьк, пр. Ленінський, буд. 47-а. Право власності у ОСОБА_1 на вказане нерухоме майно виникло з моменту його державної реєстрації, яка була проведена 15.12.2017 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 107795290 від 15.12.2017 р., суд дійшов висновку про відсутність порушення законодавства під час оформлення результатів аукціону, в частині продажу нерухомого майна ПП «Фірма «Фармацея».
Разом з тим, як вже зазначалось, заявником 13.09.2018 р. подано до суду додаткові письмові пояснення до заяви про визнання недійсними та скасування результатів аукціону, в яких заявник вказує на те, що після постановлення в даній справі ухвали про закриття підготовчого провадження у справі, АТ “Сбербанк” ознайомилось із позицією Верховного Суду та просить прийняти до розгляду додаткові пояснення та врахувати їх при винесенні рішення.
Відповідно до статті 207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Разом з тим, заявник, у вказаних поясненнях не зазначає поважних причин неподання до суду таких пояснень у встановлений процесуальним законодавством та судом строк.
Водночас, згідно з приписами частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
В зазначених додаткових поясненнях заявник посилається на те, що всупереч статті 26 Закону ліквідатором банкрута не вживались заходи щодо скликання зборів кредиторів, не був сформований комітет кредиторів, та відповідно не виносилось на розгляд комітету кредиторів питання про прийняття рішення про визначення складу майна банкрута в разі його продажу частинами в ліквідаційній процедурі. Виходячи з наведеного, на думку заявника, визнання недійсними результатів аукціону є безумовним та єдино правильним рішенням у даній справі.
Вказаної позиції кредитор дійшов виходячи з висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 03.04.2018 р. у справі № 915/210/15, відповідно до якого: «в порушення положень статті 26 Закону про банкрутство, після затвердження реєстру вимог кредиторів боржника ухвалою місцевого господарського суду від 29.04.2015 р. ліквідатором банкрута не вживались заходи щодо скликання зборів кредиторів з метою формування комітету кредиторів як органу колективного представництва інтересів всіх кредиторів боржника, до повноважень якого належить прийняття рішення про визначення складу майна банкрута в разі його продажу частинами в ліквідаційній процедурі. Приймаючи оскаржувані рішення про відмову у скасуванні результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта Банк", суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки процедурі формування ліквідатором ОСОБА_5 складу майна банкрута, що визначене як лот № 494 та виставлене на продаж з другого повторного аукціону від 22.05.2017 "мультилотом", на предмет її відповідності положенням частини 8 статті 26 Закону про банкрутство про виключну компетенцію комітету кредиторів боржника на прийняття рішення про визначення складу майна банкрута, що підлягає реалізації з аукціону як частина майна, включеного до ліквідаційної маси банкрута.». Вказаного висновку Верховний Суд дійшов в справі про банкрутство юридичної особи, що ліквідується в спрощеному порядку на підставі частини третьої статті 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Проаналізувавши матеріали даної справи, судом встановлено:
Відповідно до приписів частини третьої статті 7 Закону залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство. Загальний порядок передбачає застосування процедури розпорядження майном з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди. Спеціальний порядок передбачає залучення до участі у справі додаткових учасників, продовження строків санації, збігу процедур розпорядження майном та санації. Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.
ОСОБА_3 з приписами частини першої статті 26 Закону протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. На таких зборах, організованих розпорядником майна, вирішується питання щодо формування комітету кредиторів (визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів) (частина п'ята статті 26 Закону).
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що вказані питання вирішуються саме в процедурі розпорядження майном боржника.
Разом з тим, ПП «Фірма «Фармацея» ліквідується у спрощеному порядку (на підставі приписів статті 95 Закону), який застосовується під час ліквідації банкрута без застосування, зокрема процедури розпорядження майном, саме порядок проведення якої, встановлений Законом, передбачає обов'язок створення представницьких органів (комітету кредиторів), в той час, як приписами статті 95 Закону, якими встановлено особливості ліквідації підприємства у спрощеному порядку, не передбачено проведення попереднього засідання та не встановлено обов'язку формування комітету кредиторів.
Окрім наведеного, слід зазначити, що частиною восьмою статті 26 Закону встановлено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про, зокрема визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором банкрута було виставлено на продаж у вигляді окремих лотів (частинами) все майно ПП «Фірма «Фармацея», а не його частину, що не спростовано заявником, отже, в такому випадку (продаж всього майна, а не його частини) відсутні підстави для застосування вказаної норми Закону.
З огляду на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.04.2018 р. у справі № 915/210/15, на яку посилається заявник, щодо ненадання правової оцінки судами попередніх інстанцій відносно процедури формування ліквідатором складу майна банкрута, що визначене як окремий лот та виставлене на продаж з другого повторного аукціону, на предмет її відповідності положенням частини восьмої статті 26 Закону про банкрутство про виключну компетенцію комітету кредиторів боржника на прийняття рішення про визначення складу майна банкрута, що підлягає реалізації з аукціону як частина майна, включеного до ліквідаційної маси банкрута, суд дійшов висновку для повного та всебічного розгляду даного спору, надати правову оцінку щодо обов'язковості формування комітету кредиторів та застосування приписів частини восьмої статті 26 Закону під час провадження у справі про банкрутство ПП «Фірма «Фармацея», яке ліквідується у спрощеному порядку.
Так, за результатами повного та всебічного дослідження матеріалів справи, а також аналізу приписів Закону, якими врегульовано: процедуру в якій створюється комітет кредиторів, порядок формування комітету кредиторів, питання, вирішення яких віднесено до компетенції комітету кредиторів, а також норми Закону, якими, відповідно, врегульовано процедуру ліквідації юридичної особи у спрощеному порядку, суд дійшов висновку про необґрунтованість вищенаведених тверджень банку, так як норми Закону, що регулюють процедуру ліквідації юридичної особи у спрощеному порядку не передбачають обов'язку ліквідатора щодо вчинення дій спрямованих на формування комітет у кредиторів, а враховуючи, що саме все майно ПП «Фірма «Фармацея» було виставлено на аукціон, результати якого оскаржено, а не його частина (що не спростовано заявником), відсутня необхідність розгляду комітетом кредиторів питання щодо визначення складу майна, так як така необхідність у відповідності до приписів частини восьмої статті 26 Закону виникає виключно в разі продажу частини майна боржника.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, за результатами повного та всебічного розгляду поданих учасниками справи доказів, судом встановлено, що заявником не доведено наявності порушень вимог Закону під час продажу майна ПП «Фірма «Фармацея» на аукціоні, який відбувся 04.08.2018 р., у зв'язку з чим, відповідна заява АТ “Сбербанк” з мотивів, викладених в ній залишається судом без задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на заявника.
Керуючись ст. ст. 234 Господарського процесуального кодексу України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
ухвалив:
1. Заяву Акціонерного товариства “Сбербанк” від 27.11.2017 р. № 12891/5/28-2 (вх. № 26396/17) до Приватного підприємства “Фірма “Фармацея”, Товарної біржі “Іннекс”, ОСОБА_1 про визнання результатів проведеного Товарною біржею “Іннекс” 04.08.2017 р. аукціону з продажу майна Приватного підприємства “Фірма “Фармацея” недійсними залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам судового процесу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання 27.09.2018 р.
Суддя А.В. Лопатін