Рішення від 20.09.2018 по справі 908/637/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.09.2018Справа № 908/637/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "НОРТ" (Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне)

До: 1. Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької

обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (м. Київ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

ОСОБА_2 (Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне)

Про визнання припиненої поруки, що виникла на підставі договору поруки

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Гусельников М.О.

Від відповідача-1: Міхай-Седова Ю.С.

від відповідача-2: Кравченко В.П.

Від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "НОРТ" звернулось до Господарського Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 визнання припиненої поруки, що виникла на підставі договору поруки.

Предметом спору є позовні вимоги про визнання припиненою з 18.09.16. поруки Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "НОРТ", що виникла на підставі Договору поруки № 010/02-2/443/2 від 22.08.07., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "НОРТ".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що порука припинилась 18.09.16., тобто після трьох років з дня звернення позивача з позовом до відповідача до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.04.18. відкрито провадження у справі № 908/637/18 та призначено підготовче засідання на 29.05.18.

22.05.18. відповідачем-2 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

29.05.18. відповідачем-1 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.18. справу № 908/637/18 передано до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 19.06.18. справу № 908/637/18 передано судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.18. відкрито провадження у справі № 908/637/18 та призначено підготовче засідання на 10.07.18.

В зв'язку з перебуванням 10.07.18. судді Ващенко Т.М. у відрядженні, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.18. підготовче засідання у справі № 908/637/18 призначено на 26.07.18.

26.07.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 28.08.18.

06.08.18. позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву.

27.08.18. відповідачем-1 подано заперечення на відповідь на відзив.

28.08.18. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 908/637/18 до судового розгляду по суті на 20.09.18.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.18. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 20.09.18. проти позову заперечував.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 20.09.18. проти позову заперечував.

Третя особа в судове засідання 20.09.18. явку своїх повноважних представників не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.09.18. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.07. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_2 (позичальник) укладена генеральна угода № 010/02-2/443, відповідно до якої кредитор зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї генеральної угоди і які є її невід'ємними частинами. Загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати 330000,00 доларів США. Термін дії кредитної угоди - до 21.08.17. (п.п. 1.1 - 1.3 угоди).

Розділом 2 генеральної кредитної угоди № 010/02-2/443 передбачено, що кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Пунктом 2.4. угоди передбачено, що конкретні строки користування кредитними коштами, відсоткові ставки за користування кредитними коштами, об'єкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорі, укладеному в рамках цієї генеральної кредитної угоди.

Розділом 9 генеральної кредитної угоди передбачено, що угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником зобов'язань (сплата позики, відсотків за користування, штрафів та пені) за всіма отриманими кредитами в рамках даної генеральної кредитної угоди.

Пунктом 9.2. визначено, що генеральна кредитна угода також втрачає чинність на підставі письмового повідомлення кредитора у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, передбачених даною угодою або кредитними договорами, укладеними в її рамках. В цьому випадку кредитні кошти, що були надані кредитором в рамках даної генеральної кредитної угоди, підлягають поверненню позичальником у місячний термін із дня отримання письмового повідомлення кредитора про припинення дії даної генеральної угоди.

22.08.07. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір № 010/02-2/443/1 (надалі - кредитний договір), за умови якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 330000,00 доларів США, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені в цьому договорі. Фіксована процентна ставка - 12,50% річних. Для облікових цілей банк відкриває позичальнику позичковий рахунок, де обліковується заборгованість позичальника за кредитом.

Згідно з п.п. 1.5.1, 1.5.1.1, 1.5.1.5 договору сторони встановили, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця в розмірі та строк, визначені в графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на позичковий рахунок. Нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту, у строк, передбачений у графіку повернення кредиту та сплати процентів. У разі кредитування траншами, при наданні кожного наступного траншу підписується новий графік повернення кредиту та сплати процентів.

Позичальник зобов'язаний повністю повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених ст. 1.5 цього договору (п. 1.6.1).

Згідно з п.п. 1.4.1.1, 1.4.1.2 проценти за користування кредитом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки з розрахунку річної бази нарахування процентів. Проценти нараховуються не пізніше дати, визначеної в графіку повернення кредиту та сплати процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, та сплачуються позичальником відповідно до умов ст. 1.5 цього договору.

Додатком № 1 до кредитного договору № 010/02-2/443/1 від 22.08.07. сторони погодили графік повернення кредиту та сплати відсотків стосовно суми кредиту 110000,00 доларів США, а саме повернення боргу повинно відбуватися у період із 20.09.07. по 21.08.17.

Додатком № 2 до кредитного договору № 010/02-2/443/1 від 22.08.07. сторони погодили графік повернення кредиту та сплати відсотків стосовно суми кредиту 40000,00 доларів США, а саме повернення боргу повинно відбуватися у період із 20.09.07. по 21.08.17.

Додатком № 3 до кредитного договору № 010/02-2/443/1 від 22.08.07. сторони погодили графік повернення кредиту та сплати відсотків стосовно суми кредиту 180000,00 доларів США, а саме повернення боргу повинно відбуватися у період із 22.10.07. по 21.08.17.

22.08.07. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством "Норт" (поручитель, відповідач у справі) було укладено договір поруки № 010/02-2/443/2 (далі - Договір), відповідно до якого поручитель зобов'язується відповідати перед банком по зобов'язанням боржника (третя особа по справі), які випливають з умов кредитного договору № 010/02-2/443 від 22.08.07., а саме: повернути кредит у розмірі 330000,00 доларів США, проценти за його користування, неустойку (штрафи, пеню), у розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Згідно з п. 1.2 Договору у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Згідно з п. 2.4 у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань у повному обсязі чи в частині.

Поручитель приймає на себе зобов'язання, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги банку. Подання банка вимоги щодо виконання частини боргових зобов'язань не позбавляє банк права подати вимогу щодо погашення іншої частини боргових зобов'язань. Обов'язок поручителя виконати боргові зобов'язання виникає при отриманні від банку відповідної вимоги (п.п. 2.5, 2.6).

Згідно з п. 4.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Також порука припиняється, якщо банк у межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 ЦК України).

Позивач направив на адреси відповідача та третьої особи в справі письмову вимогу від 14.06.13. № 140-9-2-00/19-6 про погашення кредитної заборгованості.

Зазначена вимога була отримана відповідачем 21.07.13. та третьою особою по справі 20.06.13., що підтверджується поштовими повідомленнями, що містяться в матеріалах справи.

У вересні 2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Васильківського районного суду Запорізької області із позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "НОРТ" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/443/1 від 22.08.07.

Рішенням Васильківського районного суду Запорізької області від 03.06.15. у справі № 311/4303/13-ц позов задоволено частково та стягнуто: солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції суму заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/443/1 від 22.08.07. у розмірі 278 213,28 доларів США та 171 205,11 грн.; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Норт» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Запорізької обласної дирекції суму заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/443/1 від 22.08.07. у розмірі 278 213,28 доларів США та 171 205,11 грн.

Ухвалою Апеляційного суду запорізької області від 15.03.16. рішення Васильківського районного суду Запорізької області від 03.06.15. у справі № 311/4303/13-ц скасовано в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Норт» та закрито провадження у справі в цій частині з підстав того, що справа в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства "НОРТ" про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі договору поруки № 010/02-2/443/2 від 22.08.07. заборгованості за кредитним договором № 010/02-2/443/1 від 22.08.07., укладеного в рамках генеральної кредитної угоди № 010/02-2/433 від 22.08.07. у сумі 321.063,82 долара США та 2.718.425,51 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.03.17. у справі № 908/3481/16, яке набрало законної сили 17.03.17., позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комерційного підприємства "НОРТ" на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на підставі договору поруки № 010/02-2/443/2 від 22.08.07. заборгованість за кредитним договором № 010/02-2/443/1 від 22.08.07., укладеного в рамках генеральної кредитної угоди № 010/02-2/433 від 22.08.07. у сумі 321063,82 долара США (та 2718425,51 грн., що визначена станом на 19.12.16.

Вказаним рішенням встановлено факт пред'явлення позивачем письмової вимоги відповідачу, що сторонами встановлений строк виконання основного зобов'язання, встановлено доведеність факту неналежного виконання третьою особою по справі грошових зобов'язань за кредитним договором та генеральною кредитною угодою.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Оскільки, на момент розгляду даної справи набрало законної сили та діє рішення Господарського суду міста Запорізької області від 17.03.17. у справі № 908/3481/16, то встановлені ним факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення, так і вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору) (п. 4.1.7 постанови № 1 від 24.11.14. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів").

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних взаємовідносин" пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Як відзначалось судом, позивач направив на адреси відповідача та третьої особи в справі письмову вимогу від 14.06.13. № 140-9-2-00/19-6 про погашення кредитної заборгованості. Зазначена вимога була отримана відповідачем 21.07.13. та третьою особою по справі 20.06.13., що підтверджується поштовими повідомленнями, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В силу приписів статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Перелік підстав припинення зобов'язань є вичерпним та відображений в ст. ст. 599, 601, 604, 609 Цивільного кодексу України.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 559 Цивільного кодексу України передбачено підстави припинення саме зобов'язань з поруки.

Зокрема, порука припиняється якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням, або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого. 2 ст. 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Згідно з п. 4.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Також порука припиняється, якщо банк у межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 ЦК України).

Разом з тим, як відзначалось судом, позивачем вимога до поручителя була пред'явлена без порушення встановленого строку.

Отже, за наявними матеріалами справи судом встановлено відсутність умов для припинення Договору поруки.

При цьому, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач-2 є правонаступником відповідача-1, та що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" порушено, невизнано чи оспорено права позивача.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи все викладене вище в сукупності, підстави для визнання договору поруки припиненим відсутні, а позов із заявлених підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.09.18.

Суддя Т.М. Ващенко

Попередній документ
76722080
Наступний документ
76722082
Інформація про рішення:
№ рішення: 76722081
№ справи: 908/637/18
Дата рішення: 20.09.2018
Дата публікації: 27.09.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші спори