Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/10185/17
Провадження № 2/711/416/18
05 вересня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Слабко Ю.М., Василенко О.Г.
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Черкасагропроект» про визнання права власності за набувальною давністю,
ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ВАТ «Черкасагропроект» про визнання права власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову вказує, що рішенням виконкому ОСОБА_4 міської ради депутатів трудящих №266 від 23.05.1962 року Черкаському облміжколгоспбуду було виділено земельну ділянку під будівництво 2-х одноповерхових 6-квартирних житлових будинків по вул. Польовій 30-32 в м. Черкаси.
В 1962-64 роках вказані будинки з належними до них надвірними спорудами були збудовані та здані в експлуатацію, що стверджується рішеннями виконкому ОСОБА_4 міської ради депутатів трудящих №476 від 06.07.1963 року та №204 від 25.03.1964 року.
Відповідно до реєстраційного посвідчення від 24.04.1964 року зазначені будинки було зареєстровано за ОСОБА_4 облміжколгоспбудом.
Наказом Державного агропромислового комітету УРСР №139 від 11.04.1986 року шляхом об'єднання Черкаського облміжколгоспбуду та Черкаського філіалу інституту «Укрсільгосптехпроект» було створено кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут «Черкасагропроект».
24.03.1995 року згідно рішення №147 виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси він (позивач) разом зі своєю матір'ю був заселений у квартиру № 6, яка складається з однієї кімнати по вул. Рябоконя, буд. 48 м. Черкаси.
Також вказує, що комісію з передприватизаційної підготовки Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Черкасагропроект» було визначено, що державна частка на момент здійснення розрахунків згідно з Порядком, затвердженим наказом ФДМУ від 30.08.2000 року №1800, є відсутньою і складає 0 відсодків майна підприємства, про що було підписано Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Черкасагропроект» від 21.02.2002 pоку, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 580 від 29.03.2002 року. Цим наказом було також припинено подальшу роботу з перед приватизаційної підготовки.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації підприємницької діяльності від 21.09.2000 року №1987-111 з метою приведення організаційно-правової форми до вимог чинного законодавства шляхом перереєстрації Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Черкасагропроект» було створене ЗAT «Черкасагропроект». Державна реєстрація ЗАТ «Черкасагропроект» була здійснена ОСОБА_4 міською радою 23.12.2003 року на підставі рішення загальних зборів засновників від 07.11.2003 року.
ВАТ «Черкасагропроект» створено шляхом реорганізації ЗАТ «Черкасагропроект» згідно протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Черкасагропроект» від 24.06.2005 року №2, та є його правонаступником.
ОСОБА_4 міська рада від 23.11.2012 року повідомила, що будинки по вулиці Рябоконя 46-48 є власністю ВАТ «Черкасагропроект».
Згідно з розпорядженням міського голови м. Черкаси від 22.02.2016 року №29-р, вул. Рябоконя у м. Черкаси перейменувана на вул. Симиренківську.
Також вказує, що з початку 1995 року та до цього часу він - ОСОБА_3 безперервно, добросовісно володів квартирою № 6 в будинку 48 по вул. Рябоконя в м. Черкаси, проживає в ній, користується електро, водо та газопостачанням за що сплачує кошти, та проводить в квартирі поточні ремонти, а його мати ОСОБА_5 мешкає за іншою адресою АДРЕСА_2.
А тому, просить: визнати за ним - ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_3 за набувальною давністю.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 грудня 2018 року відкрите провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Черкасагропроект» про визнання права власності за набувальною давністю.
Ухвалою суду, занесеною до журналу судових засідань, до участі в справі в якості третьої особи притягнуто ОСОБА_5
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених в позові.
В судовому засіданні представник відповідача ВАТ «Черкасагропроект» - ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та не заперечувала проти задоволення позову. Разом з тим, суд відмовив у визнанні відповідачем позову, оскільки вважає, що таке визнання позову суперечить вимогам закону щодо набуття права власності за набувальною давністю та доказам наявним в справі.
В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_5 просила позов ОСОБА_6 задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_2, пояснення третьої особи ОСОБА_5, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконкому ОСОБА_4 міської ради депутатів трудящих №266 від 23.05.1962 року Черкаському облміжколгоспбуду було виділено земельну ділянку під будівництво 2-х одноповерхових 6-квартирних житлових будинків по вул. Польовій 30-32 в м. Черкаси (а.с. 7).
Вказані будинки були збудовані та були прийняті в експлуатацію, що стверджується рішеннями виконкому ОСОБА_4 міської ради депутатів трудящих №476 від 06.07.1963 року та №204 від 25.03.1964 року (а.с. 8, 9).
Відповідно до реєстраційного посвідчення від 24.04.1964 року вказані будинки були зареєстровані за ОСОБА_4 облміжколгоспбудом (а.с. 10).
Рішенням виконкому ОСОБА_4 міської ради № 410 від 12.07.1967 року вул. Польову в м. Черкаси було перенайменовано на вул. ім. Рябоконя Григорія Миколайовича (а.с. 12).
Наказом Державного агропромислового комітету УРСР №139 від 11.04.1986 року шляхом об'єднання Черкаського облміжколгоспбуду та Черкаського філіалу інституту «Укрсільгосптехпроект» було створено кооперативно-державний проектно-вишукувальний інститут «Черкасагропроект».
Як вбачається з листа Управління містобудування та архітектури ОСОБА_4 міської ради від 10.12.2003 року № 758 відповідно до рішення міськвиконкому від 12.07.1997 року № 410 вул. Польова перенайменована на вул. Рябоконя, адреса будинків з 30-32 змінена на 46-48 (а.с. 131).
Як вбачається з відповіді КП «ЧООБТІ» від 23.05.2018 року № 317 за матеріалами інвентаризаційної справи нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Рябоконя (нині Симиренківська), буд. 46-48 зареєстроване за Кооперативно-державним проектно-вишукувальним інститутом «Черкасагропроект» (а.с.168).
Комісію з передприватизаційної підготовки Черкаського кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Черкасагропроект», створеною наказом Фонду державного майна № 2129 від 16.11.2001 року, було визначено що державна частка на момент здійснення розрахунків згідно з Порядком визначення часток, що належить державі в статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання, затвердженим наказом ФДМУ від 30.08.2000 року №1800, є відсутньою і складає 0 відсодків майна підприємства, про що було складено відповідний Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Черкасагропроект» від 21.02.2002 pоку, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 580 від 29.03.2002 року (а.с. 14-17, 136-151).
Як вбачається із Статуту ЗАТ «Черкасагропроект», затвердженого загальними зборами засновників від 07.11.2003 року, зареєстрованого 23.12.2003 року, на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної реєстрації підприємницької діяльності» від 21.09.2000 року №1987-111 з метою приведення організаційно-правової форми до вимог чинного законодавства шляхом перереєстрації Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Черкасагропроект» було здійснено перереєстрацію вказаного інституту у Закрите акціонерне товариство «Черкасагропроект». Також з вказаного Статуту вбачається, що ЗАТ «Черкасагропроект» є правонаступником Кооперативно-державного проектно-вишукувального інституту «Черкасагропроект», зареєстрованого у Черкаському міськвиконкомі 24.02.1992 року, та є власником майна, переданого йому засновниками у власність (а.с. 18-20).
ВАТ «Черкасагропроект» створено згідно з рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Черкасагропроект» від 24.06.2005 року, протокол №2, та є правонаступником ЗАТ «Черкасагропроект» та власником майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність як вклад до статутного капіталу (а.с. 119-128). Вказане також стверджується листом ОСОБА_4 міської ради від 23.11.2012 року, в якому остання повідомляє про те, що будинки по вул. Рябоконя 46-48 є власністю ВАТ «Черкасагропроект», оскільки увійшли до статутного фонду акціонерного товариства (а.с. 23).
Розпорядженням міського голови № 29-р від 22.02.2016 року «Про перенайменування об'єктів топоніміки міста Черкаси» вул. Рябоконя перенайменовано у вул. Симиренківську.
Таким чином власником будинку № 48 по вул. Симиренківській в м. Черкаси, в тому числі і квартири № 6, є ВАТ «Черкасагропроект». Даний факт не заперечувався і представником відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні.
Також в судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси № 147 від 24.03.1995 року «Про заселення вільних квартир та квартир поточного звільнення» було затверджено рішення адміністрації та профкому інституту «Черкасагропроект» про надання квартир поточного звільнення з частковими зручностями, в тому числі надання ОСОБА_1 однокімнатної квартири № 6, площею 19,2 кв.м в будинку № 48 по вул. Рябоконя на склад сім'ї дві особи /вона, син - ОСОБА_6/ без зняття з квартирного обліку (а.с. 12, 165-166).
На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 18.04.1995 року був виданий ордер на квартиру № 6 по вул. Рябоконя (нині Симиренківська), 48 в м. Черкаси на склад сім'ї: вона та син - ОСОБА_6 (а.с. 130).
Таким чином позивач ОСОБА_6 був вселений у вказану квартиру та проживав в ній на законних на те підставах, а саме на підставі рішення адміністрації та профкому інституту «Черкасагропроект» «Про надання квартир поточного звільнення з частковими зручностями», рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м. Черкаси № 147 від 24.03.1995 року «Про заселення вільних квартир та квартир поточного звільнення» та ордеру від 18.04.1995 року. Законність його проживання у вказаній квартирі відповідачем під сумнів не ставилася і останній не визнавався таким, що втратив право на проживання у вказаній квартирі чи був позбавлений права користування квартирою.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. При цьому, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Одним із способів набуття права власності Цивільний кодекс України розглядає набувальну давність.
Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.
Згідно з частиною першою статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
А згідно, роз'яснень, викладених у п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Згідно п. 11 вказаної постанови, враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).
З огляду на положення статті та роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року, набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю можливе лише за наявності наступних умов: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).
Тобто, набуття права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.
Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
Оскільки, позивач ОСОБА_6 згідно пояснень його представника даних в судовому засіданні, користується спірною квартирою до даного часу, до того ж на законних на те підставах, оскільки вказана квартира була надана його матері ОСОБА_5 на склад сім'ї разом з сином ОСОБА_6, і знав та знає, що вказана квартира на праві власності належить відповідачу - ВАТ «Черкасагропроект», тому на нього дія норми ст. 344 ЦК України не поширюється.
Виходячи із єдності судової практики, суд враховує і аналогічну позицію Верховного суду України, викладену в постановах від 29.03.2018 року та від 01.08.2018 року.
Разом з тим, суд враховує і наступне. Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, а відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи і які відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України повинен довести саме позивач є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_6 зазначив, що він більше десяти років добросовісно, відкрито та безперервно володіє вищезгаданою квартирою, однак всупереч вимогам ст.ст. 81, 83 ЦПК України, належних та допустимих доказів цього суду не надав, а зокрема не надав доказів того, що він відкрито та безперервно володіє спірною квартирою №6 у будинку № 48 по вул. Симиренківській в м. Черкаси більше десяти років. Доказів цього факту матеріали справи не містять. Сам факт реєстрації позивача у вказаній квартирі та пояснення його представника не підтверджують факту відкритого, постійного та безперервного, більше десяти років, володіння вказаною квартирою.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не доведено усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття права власності за набувальною давністю, в тому числі що володіння було давнім та безперервним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6.
На підставі наведеного, ст.ст. 344 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ВАТ «Черкасагропроект» про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду проголошено 14.09.2018 року.
Головуючий: В.М. Скляренко