Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9397/17
Провадження № 2/711/356/18
28 серпня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Слабко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 34669,19 дол. США в солідарному порядку.
В ході розгляду справи, після отримання судом інформації про смерть ОСОБА_4 ОСОБА_2, позивач уточнив свої позовні вимоги, подавши уточнену позовну заяву лише до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 34669,19 дол. США.
В обґрунтування позову вказує, що 21.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір кредиту № 915/06-034-333, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_4 ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40000 дол. США, зі сплатою 13% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 20.05.2017 року.
14.06.2010 року, на виконання положень Закону України «Про акціонерні товариства», АКБ «Укрсоцбанк» був перейменований у Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», яке є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк».
Відповідно до умов кредитного договору позичальник ОСОБА_2 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.
Взяті за кредитним договором зобов'язання позивач виконав, надавши ОСОБА_4 ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 40000 дол. США.
Відповідно до листа №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Таким чином операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Тобто, АКБ «Укрсоцбанк» мав законні підстави для кредитування в іноземній валюті.
У порушення умов кредитного договору ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого станом на 18.08.2017 року в нього утворилася заборгованість в сумі 34669,19 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 31984 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 815796 грн. 99 коп.; заборгованості за відсотками - 2685,19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 68489 грн. 55 коп.
Також вказує, що в забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором 21.05.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_1 були укладені Договори поруки № ДП1-915/06-034-333 та № ДП2-915/06-034-333, відповідно до яких Поручителі зобов'язалися перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Положеннями кредитного договору визначено, що у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів.
На виконання умов кредитного договору ОСОБА_4 та Поручителям були направлені вимоги про досудове врегулювання спору, які на дату подання позовної заяви не виконані.
Листом від 06.02.2018 року №711/9397/17/2145/2018 Придніпровський районний суд м. Черкаси повідомив, що відповідач ОСОБА_2 помер 04.12.2009 року.
З метою захисту охоронюваних інтересів кредиторів та запобігання випадкам ухилення спадкоємців від виконання цивільно-правових обов'язків, що виникли з боргових зобов'язань спадкодавця приписами статті 1281 Цивільного Кодексу України передбачено: прямий обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини; набуття права протягом шести місяців від дня, коли кредитор дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Також вказує, що зі згаданого вище листа суду позивач також дізнався, що згідно з наданої копії спадкової справи спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина - ОСОБА_1.
А тому, він (позивач), як кредитор спадкодавця, використовуючи своє право, пред'являє кредиторські вимоги до спадкоємця ОСОБА_4 в строки та у порядку, передбачені ст. 1281 ЦК України, та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 915/06-034-333 у сумі 34669,19 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 18.08.2017 року згідно з офіційним курсом НБУ (за 1 долар США - 25,5064 грн.) становить - 884286 грн. 54 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 31984 дол. США (гривневий еквівалент - 815796 грн. 99 коп.); заборгованість за відсотками - 2685,19 дол. США (гривневий еквівалент - 68489 грн.55 коп.), а також судовий збір в сумі 13264 грн. 30 коп.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.11.2017 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.04.2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 15.08.2018 року, яке проводилося в режимі відеоконференції, представник позивача, за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити, стягнути з ОСОБА_1, як зі спадкоємиці померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2, заборгованість за Договором кредиту № 915/06-034-333 у сумі 34669,19 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 18.08.2017 року згідно з офіційним курсом НБУ (за 1 долар США - 25,5064 грн.) становить - 884286 грн. 54 коп. Також просив врахувати, що правила статті 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.
В судове засідання 28.08.2018 року представник позивача за довіреністю - ОСОБА_5, не з'явився, але подав до суду заяву від 16.08.2018 року, в якій просив розглядати справу у відсутність представника, в якій одночасно вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_6 позовні вимоги не визнав та пояснив, що ПАТ «Укрсоцбанк» втратив право вимоги до спадкоємця ОСОБА_4 ОСОБА_2 - ОСОБА_1, оскільки не пред'явив до неї вимоги, в строки, передбачені ст. 1281 ЦК України, які є присічними. Тому просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_5 дані в судовому засіданні 15.08.2018 року, пояснення представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6, дослідивши письмові матеріали справи та цивільної справи №711/10344/13-ц, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що 21.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір кредиту № 915/06-034-333, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_4 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40000 дол. США, зі сплатою 13% річних та кінцевим терміном повернення кредиту до 20.05.2017 року (п.1.1. Договору).
Відповідно до умов Договору кредиту ОСОБА_4 ОСОБА_2 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит.
Взяті за кредитним договором зобов'язання ПАТ «Укрсоцбанк» виконав, надавши ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 40000 дол. США.
В подальшому між сторонами, а саме між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 915/06-034-333 від 21.05.2007 року, відповідно до умов якої сторони домовилися з 20.10.2008 року встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 15% річних. Інші умови Договору залишилися незмінними.
Також в судовому засіданні встановлено, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Договором кредиту № 915/06-034-333 від 21.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 - ОСОБА_2, та Поручителями - ОСОБА_3, ОСОБА_1 були укладені Договори поруки № ДП1-915/06-034-333 та № ДП2-915/06-034-33, відповідно до яких Поручителі ОСОБА_3, ОСОБА_1 зобов'язалися перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
У порушення умов Договору кредиту ОСОБА_4 ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконав, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором та достатніх для погашення його договірних зобов'язань, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 18.08.2017 року становить 34669,19 дол. США та складається із: заборгованості за кредитом - 31984 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 815796 грн. 99 коп.; заборгованості за відсотками - 2685,19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 68489 грн. 55 коп.
Також в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 ОСОБА_2 помер 04.12.2009 року, що стверджується актовим записом про смерть № 3033 від 08.12.2009 року (а.с. 136) та свідоцтвом про смерть ОСОБА_2, виданим 08.12.2009 року (а.с. 110).
Відповідно до положень ст.ст. 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що в разі смерті ОСОБА_4 (Боржника) зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини і умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами вже не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статтей 1281, 1282 ЦК України позивач - ПАТ «Укрсоцбанк» і звернувся (з урахуванням уточнень) з даним позовом до спадкоємця - ОСОБА_1
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Таким чином, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного у спадщину і несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи, наданої на запит суду нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори, спадщину після смерті ОСОБА_4 - ОСОБА_2 прийняла його дружина - ОСОБА_1, якій 03.09.2010 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на ? частину квартири, автомобілі, вклади та корпоративні права. А тому остання, в силу ст. 1282 ЦК України, мала б задовольнити вимоги кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк», в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.
Так, статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини пред'явити свої вимоги до спадкоємців які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки в межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.04.2015 року у справі № 6-33цс15.
Уточнюючи свої позовні вимоги, позивач - ПАТ «Укрсоцбанк» посилається на те, що про смерть ОСОБА_4 - ОСОБА_2 йому стало відомо лише після звернення до суду з позовом в первинній редакції, а саме з листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.02.2018 року № 711/9397/2145/2018, тому він не позбавлений права вимоги до спадкоємця ОСОБА_2 - ОСОБА_1
Однак ці доводи не відповідають дійсності, оскільки з рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.11.2014 року у справі № 711/10344/13-ц за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 06.01.2015 року, вбачається, що позивачу - ПАТ «Укрсоцбанк» ще 18.01.2010 року стало відомо про смерть ОСОБА_4 - ОСОБА_2, оскільки його дружина звернулася до Банку та повідомила про його смерть, надавши при цьому копію свідоцтва про смерть останнього.
Крім того, дослідженням в судовому засіданні цивільної справи № 711/10344/13-ц встановлено, що ОСОБА_1 в дійсності, в березні 2010 року, зверталася до Звенигородського відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» та повідомляла про смерть свого чоловіка - ОСОБА_2 та просила надати їй інформацію про існуючу заборгованість (а.с. 54 цивільної справи № 711/10344/13-ц). І вже листом від 11.03.2010 року вих. № 30-067/48 Банк надав останній відповідь на її звернення.
Разом з тим, сам позивач - ПАТ «Укрсоцбанк» звертаючись з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 711/10344/13-ц) в позовній заяві вказував про те, що 18.01.2010 року до Банку звернулася дружина померлого - ОСОБА_1 повідомивши, що її чоловік загинув 04.12.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.12.2009 року, серії I-CР № 131114. Також вказував у позовній заяві про те, що відповідно до відповіді другої Черкаської державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину 03.09.2010 року отримала відповідачка ОСОБА_1, тому і позивався до неї, як до спадкоємиці померлого - ОСОБА_2. Крім того, до позовної заяви позивач додавав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та копію листа нотаріуса Другої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 від 27.08.2013 року вих. 4599/01-16, з якого вбачається, що нотаріусом було повідомлено ПАТ «Укрсоцбанк» що після смерті ОСОБА_2, померлого 04.12.2009 року, із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1, якій 03.09.2010 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом.
Крім цього, із матеріалів вищевказаної цивільної справи вбачається вбачається, що із першою вимогою до відповідачки ОСОБА_1, як до спадкоємця померлого ОСОБА_2, про сплату заборгованості в тому числі за Договором кредиту № 915/06-034-333 від 21.05.2007 року, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся лише 25.11.2011 року вих. 301.4-8461 (а.с. 35), тобто з пропуском строку, передбаченого ч. 2 ст. 1281 ЦК України.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що спадкоємцем - ОСОБА_1 був виконаний її обов'язок щодо повідомлення кредитора спадкодавця про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 і позивачу - ПАТ «Укрсоцбанк» ще в березні 2010 року із заяви спадкоємця ОСОБА_1 було відомо про смерть ОСОБА_4 - ОСОБА_2, однак останній в строк, передбачений ч. 2 ст. 1281 ЦК України, з відповідною вимогою до спадкоємця ОСОБА_1, не звернувся.
До того ж, спадкоємець - ОСОБА_1 ще 28.05.2010 року звернулася до Другої Черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а 03.09.2010 року отримала свідоцтво про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 і позивач міг, після отримання ним в березні 2010 року повідомлення про смерть ОСОБА_2, і самостійно дізнатися в нотаріальній конторі про коло спадкоємців померлого ОСОБА_2 та своєчасно пред'явити вимогу про погашення суми боргу саме до спадкоємця - ОСОБА_1, що ним і було зроблено, але вже з пропуском шестимісячного строку на пред'явлення такої вимоги.
На підтвердження своїх вимог позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що він своєчасно, тобто в межах строків, визначених статтею 1281 ЦК України, звертався до спадкоємця боржника особисто або через нотаріальну контору із вимогою про погашення суми боргу, що існував у спадкодавця ОСОБА_2
Оскільки, з вищенаведених норм вбачається, що відповідальність спадкоємця за боргами спадкодавця настає лише за умови додержання кредитором вимог ст. 1281, 1282 ЦК України, які в даному випадку ним не дотримані, так як позивач в шестимісячний строк з дня коли він дізнався про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 не пред'явив вимоги до його спадкоємців, що прийняли спадщину, а саме до ОСОБА_1, тому він в силу ч. 4 ст. 1281 ЦК України є таким, що позбавляється права вимоги до останньої, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредиту № 915/06-034-333 від 21.05.2007 року.
Щодо доводів представника позивача про те, що правила статті 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою, суд зазначає, що оскільки зі смертю ОСОБА_4 зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення Кредитодавцем вимог до спадкоємців ОСОБА_4, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред'явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов'язань, забезпечених іпотекою.
Вказані висновки викладені і в постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 17.04.2018 року.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності, про застосування яких просив представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_9, оскільки відмовляє в задоволенні позовних вимог по суті. А відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», установивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредиту № 915/06-034-333 від 21.05.2007 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 530, 1050, 1054, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення проголошено 31.08.2018 року.
Головуючий: В.М. Скляренко