Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/3537/17
Провадження № 2-а/711/350/18
24 вересня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді: Скляренко В.М.
при секретарі Слабко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Інспектора поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позову вказує, що 28.04.2017 року Інспектором поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 відносно нього (позивача) було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП (за те, що під час руху користування засобом мобільного зв'язку) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Із вказаною постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм права та є незаконною, так, як він вказаного адміністративного правопорушення не допускав, а інспектором не було надано доказів вчинення такого адміністративного правопорушення та не було залучено свідків, протокол про вчинення адміністративного правопорушення взагалі не складався.
Крім того, відповідачем - інспектором Стемківським О.Ю. було допущено порушення вимог ст.ст. 245, 252, 268, 280 КУпАП щодо забезпечення прав особи яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо дослідження доказів, щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
А тому, просить: визнати дії Інспектора поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 щодо складання відносно нього (позивача) постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 742128 від 28.04.2017 року у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КупАП; визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР № 742128 від 28.04.2017 року протиправною та скасувати її; провадження в адміністративній справі - закрити.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.05.2017 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2017 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовлено.
Ухвалою Київського адміністративного суду від 19.09.2017 року постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2017 року залишена без змін.
Постановою Верховного Суду від 13.07.2018 року постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.07.2017 року та ухвала Апеляційного суду Черкаської області від 19.09.2017 року скасована, справа № 711/3537/17 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення направлена на новий розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.07.2018 року справу № 711/3537/17 прийнято до провадження судді Скляренко В.М.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, однак 20.09.2018 року подав до суду заяву в якій просив розглянути справу № 711/3537/17 за його позовом у його відсутність.
В судове відповідач - інспектор поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розсліду справи був повідомлений в установленому законом порядку. Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
В судовому засіданні встановлено, що 28.04.2017 року Інспектором поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2 було винесено постанову серії БР № 742128 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 425 грн., за скоєне ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що останній 28.04.2017 року о 17 год. 23 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Вокзальній, 1 під час руху транспортним засобом користувався засобом мобільного зв'язку, тримав в руках та розмовляв, чим порушив вимоги п. 2.9 «д» ПДР України.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до пункту 2.9 «д» ПДР України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, водієві забороняється: під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 2 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Слід зазначити, що Законом України від 14.07.2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.
Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем, на якого в силу ч. 2 ст. 77 КАС України, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано суду належних та переконливих доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73 КАС України, які б підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеної невинуватості цієї особи.
Відсутність належних та допустимих доказів, в тому числі відеозапису фіксування факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не дає можливості прийти до висновку про те, що позивач допустив порушення п. 2.9 «д» ПДР України, зокрема, що він користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.
За таких обставин факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності не може вважатися законним, внаслідок чого оскаржувана позивачем постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 33, 122, 251, 252, 256, 258, 276, 279, 280, 283, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 6, 8, 9, 20, 77, 122, 222, 286, 227, 228, 241-246, 294, 295 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БР № 0742128 від 28.04.2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., винесену Інспектором поліції 1-ого батальйону 7-ої роти Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_2, - скасувати.
Провадження по адміністративній справі закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складений 24.09.2018 року.
Головуючий: В.М. Скляренко