14 вересня 2018 року м. Одеса Справа № 815/3050/18
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,
за участю: секретаря Ягенської К.О., представників: позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “ВС-СЕРВІС” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України від 05.03.2018 року №608269/34506837 про відмову в реєстрації податкової накладної №525 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 46000 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 7666,67 грн. складену ПП “ВС-СЕРВІС” та зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну №525 від 22.11.2017 року на загальну суму 46000 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 7666,67 грн. складену ПП “ВС-СЕРВІС” в Єдиному реєстрі податкових накладних,
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем було складено податкову накладну №525 від 22.11.2017 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції №1 від 06.12.2017 року податкову накладну №525 прийнято, але реєстрацію зупинено. На виконання п.п. 201.16.2, п. 201.16, ст.. 201 ПК України позивачем було направлено на адресу ДФС повідомлення, яке містило документи про підтвердження реальності здійснення операції, яка відображена у податковій накладній: копії договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №7 від 01.04.2015 року, акт надання автотранспортних та експедиторських послуг №525 від. 22.11.2017 року. рахунок фактуру №525 від 22.11.2017 року, таблиці даних платника податку. Отже було надано усі необхідні документи, які безпосередньо підтверджують реальність здійснення господарської операції за надання профільних послуг позивача за податковою накладною №525 від 22.11.2017 року, але в реєстрації податкової накладної відмовлено рішенням від 05.03.2018 року №608269/34506837. Вважаючи таке рішення про відмову в реєстрації податкової накладної необґрунтованим, як нормативно, так і документально, на підставі норм ст.. 56 ПК України підприємство оскаржило його в адміністративному порядку і направило таку скаргу, в результаті розгляду якої товариством отримано рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг від 02.04.2018 року №32376/34506837 з результатом - залишено скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. В зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що ПП «ВС-Сервіс» після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних було відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення №2 від 28.02.2018 року, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. Серед переліку документів підприємством було надано до ДФС України до накладної 525 від 22.11.2017 року: повідомлення № 2 від 28.02.2018 року; рахунок фактура №525 від 22.11.2017 року; акт №525 надання автотранспортних та експедиторських послуг за договором №7 від 01.04.2015р; платіжне доручення № 666 від 22.11.2017 року; документ з зазначенням кількості контейнерів відвантажених на судна з 16.11.2017- по 30.11.2017 року; договір № 7 про перевезення вантажу автомобільним транспортом. За наслідками розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення №60826Ф34506837 від 05.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №525 від 22.11.2017 року, за відсутності надання документів, визначених за Вичерпним переліком: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження. розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси. акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових Форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Ухвалою суду від 26.06.2018 року відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою суду від 26.07.2018 року клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено та розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до фактичних обставин справи, ПП «ВС-Сервіс» направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №525 від 22.11.2017 року.
За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надалі платник податку, направив повідомлення №2 від 28.02.2018 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН № 525 від 22,11.2017 року.
Однак, за рішенням комісії ДФС України ПП «ВС-Сервіс» відмовлено у реєстрації податкової накладної 525 від 22.11.2017 року.
Так, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проводення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.
Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 наступного змісту7: «реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу».
У відповідності до вимог п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію відмову у реєстрації на даний час регламентована:
Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI(зі змінами та доповненнями);
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620 (далі за текстом - Наказ № 567);
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій» (далі за текстом -- Постанова № 190);
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 566 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30620 (далі за текстом - Наказ № 566);
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 р. № 1246 (зі змінами та доповненнями; далі за текстом - Постанова № 1246).
У відповідності до вимог п. 12 Постанови №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.
У відповідності до вимог п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом №567, Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації,
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Такий перелік затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні:
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв необхідно надати:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами:
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п. 2 Вичерпного переліку, затвердженого наказом № 567).
У відповідності до вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» № 566 від 13.06.2017 року, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.
За приписами пункту 2 Порядку № 566, комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».
Зазначена комісія приймає рішення про:
реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29,03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу ;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 20116.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій;
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).
У відповідності до п. 20 Постанови № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З урахуванням фактичних обставин справи, ПП «ВС-Єервіс» після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних було відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення №2 від 28.02.2018 року, щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК
Серед переліку документів підприємством було надано до ДФС України до накладної 525 від 22.11.2017 року:
повідомлення № 2 від 28.02.2018 року;
рахунок фактура №525 від 22.11.2017 року;
акт №525 надання автотранспортних та експедиторських послуг за договором №7 від 01.04.2015р;
платіжне доручення № 666 від 22.11.2017 року;
документ з зазначенням кількості контейнерів відвантажених на судна з 16.11.2017- по 30.11.2017 року;
договір № 7 про перевезення вантажу автомобільним транспортом.
За наслідками розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення №60826Ф34506837 від 05.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №525 від 22.11.2017 року, за відсутності надання документів, визначених за Вичерпним переліком: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових Форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.
Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996-ХІV (зі змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку грунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.
Згідно п. 3.6.Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2 приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером.
Згідно п. 5. 1 зазначених рекомендацій, бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків.
Для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автотранспорту. підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоотримувача, а також для здійснення розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту використовуються наступні типові форми єдиної первинної транспортної документації:
- дорожній лист вантажного автомобіля - типова форма №2 (діюча в межах України);
- товаротранспортна накладна - типова форма №1-ТН.
Згідно з п. 2.7 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Необхідність застосування товарно-транспортних накладних, дорожніх листів і відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам передбачено: ст. 16 Закону України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року №3353-ХП; ст.48 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.01 року №2344-111; - п. 21 ст.11 Закону України “Про міліцію” від грудня 1990 року №565-ХІІ: Наказом Міністерства транспорту України “Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні” від 14.10.1997р. за № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. за № 128/2568.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 (далі - Правила перевезення), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.
Підпунктом 11.1 ст. 11 Правил перевезення визначено, що ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також правилами перевезення визначається, яким чином, у скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються, тощо.
Так, п.11.3 Правил визначено, що дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно - транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (11.4). ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (11.5). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри і п. 11.6). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.7).
Таким чином, ТТН належить до первинної транспортної документації, застосування якої всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Позивачем не надавались до податкового органу, ані ТТН, ані подорожні листи.
Також згідно акту №525 надання автотранспортних та експедиторських послуг по договору №7 від 01.04.2015 року, виконавець підтверджує виконання автотранспортних робіт та експедиторських послуг згідно наданим CMR до перевозки шести контейнерів, проте дані СMR не були наданні позивачем відповідачу.
З огляду на вищевикладене та відсутність надання платником податків істотних документів, платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.
Таким чином, рішення комісії ДФС України №608269/34506837 від 05.03.2018 року ПП «ВС-Сервіс» відмовлено у реєстрації податкової накладної №525 від 22.11.2017 року із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. - є повністю обґрунтованим.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову позивача.
Керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд
У задоволенні Приватного підприємства “ВС-СЕРВІС” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України від 05.03.2018 року №608269/34506837 про відмову в реєстрації податкової накладної №525 від 22.11.2017 року та зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Іванов Е.А.
.