Справа № 278/845/18
Іменем України
25 вересня 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красне Красноармійського району Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, пенсіонера, одруженого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , судимого 19.11.2009 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 162 Кримінального кодексу України (далі - КК) до штрафу в розмірі 850 грн.,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК,
28 січня 2018 року близько 8 год. 15 хв. ОСОБА_6 разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 перебували у стані алкогольного сп'яніння у кімнаті № 4 будинку АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої, під час чого у ОСОБА_6 виник умисел на вбивство ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6 в той же час взяв зі столу кухонний ніж, підійшов до ОСОБА_9 , який лежав на ліжку, та із значною силою прикладання ножем, стиснутим у правій руці, умисно наніс останньому один удар в область черевної стінки справа, де розташований важливий орган людини - печінка і таким чином умисно вбив останнього, спричинивши йому проникаюче ушкодження передньої черевної стінки з ушкодженням печінки, яке ускладнилось зовнішньою та внутрішньою крововтратою.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину в інкримінованому діянні не визнав та показав, що він тривалий час (близько 5 років) проживав разом із ОСОБА_10 у одній кімнаті № 4 в будинку за вищевказаною адресою, спільно вели господарство, стосунки між ними були дружні, ніяких конфліктів не виникало.
27.01.2018 близько 14 години ОСОБА_11 приніс додому 200 г горілки та 0,5 л пива, вони вдвох сіли, випили принесене ОСОБА_12 , лягли відпочивати, а близько 16 години пішли до магазину-кафе у с. Станишівка, де ще випили 100 г горілки на двох, ОСОБА_11 купив ще 200 г горілки та пішов додому чекати обвинуваченого, а останній затримався в магазині приблизно на 30 хвилин і також пішов додому. Коли прийшов, то ОСОБА_12 вже лежав на своєму ліжку, на столі стояла розпочата горілка та дві стопки. Разом із ОСОБА_11 допили горілку. ОСОБА_12 скаржився на болі в животі, в нього була правостороння грижа, проте від виклику швидкої він відмовився. Близько 19 години вечора обвинувачений та потерпілий лягли спати.
Наступного ранку близько 7-ї години до них у кімнату постукала ОСОБА_13 , яка проживає в сусідній кімнаті АДРЕСА_3 разом із своєю дочкою ОСОБА_14 , та запропонувала подивитись, що її дочка наробила. Обвинувачений відмовився, тоді ОСОБА_15 запропонувала випити горілки. На цю пропозицію обвинувачений погодився та пішов до її кімнати, де ОСОБА_16 дала йому пляшку горілки і сказала повернутись до своєї кімнати, а вона до них приєднається пізніше. Коли обвинувачений повернувся до своєї кімнати, ОСОБА_12 лежав на ліжку, сказав, що не може встати, оскільки випорожнився на ліжко. Вони сіли випивати втрьох із ОСОБА_16 , яка також прийшла до них в кімнату, при цьому ОСОБА_12 не міг сидіти і пити, тому обвинувачений допомагав йому. Обвинувачений знов зайшов до ОСОБА_15 в кімнату, де спала ОСОБА_17 , попросив у останньої закурити, а потім повернувся до себе. Через стінку кімнати чув, як ОСОБА_15 голосно сварились із дочкою, в цей час обвинуваченому зателефонувала його співмешканка (а до цього колишня дружина ОСОБА_12 ) ОСОБА_18 , яка чула, як сварились ОСОБА_15 з дочкою. Близько 8-ї години ранку обвинувачений разом із ОСОБА_12 лягли спати, а коли прокинувся близько 9 години 30 хвилин, ОСОБА_11 лежав на своєму ліжку без ознак життя, був холодний на дотик. Обстановка в кімнаті залишалась такою ж, яка була, коли вони заснули. Обвинувачений зателефонував у лікарню та поліцію, яким повідомив про смерть ОСОБА_12 . На вулиці були сусідки, яким також повідомив про смерть ОСОБА_12 . Після цього обвинувачений пішов у магазин-кафе, де купив горілку та пиво, повернувся додому, де випив горілку. Після цього до нього приїхали поліцейські, які виявили на тілі ОСОБА_12 ножове поранення. У їх кімнаті зберігались 5 ножів, при цьому той ніж, яким вони користувались зазвичай, того ранку лежав на столі. Обвинуваченого було затримано за підозрою у вбивстві ОСОБА_12 . Проте винним себе не визнає, вважає, що це могла зробити ОСОБА_17 , яка вирізняється неврівноваженим характером, і у них із ОСОБА_12 раніше виникали конфлікти. До події ОСОБА_17 заходила до їх кімнати востаннє 10.01.2018.
Аналогічні свої показання ОСОБА_6 деталізував та продемонстрував механізм цих подій під час слідчого експерименту в статусі підозрюваного (т. 1 а.п. 171-180).
Окрім показань обвинуваченого, суд, керуючись принципами диспозитивності та безпосередності дослідження доказів, дослідив усі докази, подані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожен з них з точки зору належності, допустимості й достовірності.
Потерпіла ОСОБА_8 показала, що загиблий ОСОБА_12 був її батьком. Він проживав останні 5 років в одній кімнаті із обвинуваченим, вони іноді пиячили, проте про конфлікти між ними їй нічого не відомо. Батько в стані алкогольного сп'яніння був неагресивний, на ОСОБА_19 ніколи не скаржився. Востаннє бачила батька 20 січня, той ніяких скарг не виказував. Про його смерть дізналась 28 січня від ОСОБА_20 телефоном близько 9 год. 50 хв., приблизно через 20 хвилин передзвонив ОСОБА_19 та повідомив, що в ОСОБА_12 була грижа, і можливо вона і є причиною смерті. В той же день потерпіла приїхала до кімнати, де проживав її батько, побачила там ОСОБА_19 , який був у стані алкогольного сп'яніння. Коли приїхала поліція, і було виявлено ножове поранення на тілі батька, намагались достукатись до їх сусідів ОСОБА_15 та ОСОБА_21 , проте вони не відчиняли на протязі близько 30 хвилин.
Свідок ОСОБА_22 показала, що стосунки між обвинуваченим та ОСОБА_12 були нормальні, хоча іноді вони і сварились. 27 січня бачила ОСОБА_12 вдома, він ходив, проте іноді скаржився на біль у животі (вважав, що це грижа).
28 січня ранком до кімнати свідка заходив ОСОБА_19 та просив у її дочки ОСОБА_23 цигарки, проте та відмовила, і ОСОБА_19 повернувся до своєї кімнати. Після цього близько 8-ї години ранку свідок постукала до них та попросила принести води, ОСОБА_19 відповів, що у ОСОБА_11 болить грижа, останній лежав на ліжку, завернутий у ковдру по груди, Вегера сидів, вони були у стані легкого сп'яніння. Свідок дала ОСОБА_12 заспокійливу таблетку, оскільки той стискав кулаки та скаржився на сильний біль у животі. Крім того свідок бачила, як ОСОБА_19 шукав ніж у куртці ОСОБА_12 , яка лежала під його головою. Свідок заперечила вживання спиртних напоїв разом із ОСОБА_19 та ОСОБА_12 . Після цього свідок пішла до себе в кімнату, а близько 10 години ранку від сусідки ОСОБА_24 дізналась, що ОСОБА_12 помер. Зайшли із ОСОБА_25 до кімнати ОСОБА_19 , ОСОБА_12 лежав на ліжку без ознак життя, а ОСОБА_19 повідомив, що той вже мертвий, і щоб до нього не підходили. Тоді ж ОСОБА_19 викликав поліцію та швидку. Свідок не чула, щоб до кімнати ОСОБА_19 та ОСОБА_12 того ранку хтось приходив, їхні кімнати розташовані поруч.
Аналогічні свої показання свідок ОСОБА_22 деталізувала та продемонструвала механізм цих подій під час слідчого експерименту (т. 1 а.п. 204-207). Суд не погоджується із доводами захисника про визнання протоколів слідчих експериментів з усіма учасниками їх проведення недопустимими доказами через те, що в них, на думку захисника, лише зафіксовані показання учасників кримінального провадження, надані слідчому, якими суд не може обґрунтовувати свої рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 240 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) слідчий експеримент проводиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Таким чином, слідчий експеримент не є показаннями в розумінні ст. 95 КПК, оскільки окрім самих показань особи фіксується зовнішня обстановка та, зокрема, перевіряється можливість настання тих подій, про які надає показання особа. Таким чином, слідчий експеримент є одним зі способів перевірки правдивості показань особи. Протокол такої слідчої дії в силу п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є процесуальним джерелом доказів. До того ж проведення слідчого експерименту судом законодавством України не передбачено. У протоколах слідчих експериментів із обвинуваченим та свідком ОСОБА_22 зафіксовані і детально описані не лише їх показання, а й викладені умови та результати їх проведення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 240 КПК.
Свідок ОСОБА_26 показала, що проживає у кімнаті будинку за вищевказаною адресою разом із матір'ю ОСОБА_15 близько 4 останніх років. Їх сусіди ОСОБА_19 та ОСОБА_12 іноді разом вживали спиртні напої, під час яких між ними іноді виникали конфлікти. ОСОБА_12 був дуже спокійним, в тому числі в стані алкогольного сп'яніння.
28 січня близько 9 години свідок повернулась додому з нічної зміни, проходила повз кімнату ОСОБА_19 та ОСОБА_12 , двері якої були відчинені. Бачила ОСОБА_12 , який лежав на ліжку, вкритий ковдрою наполовину, привіталась із ним, він також привітався. Також бачила обвинуваченого, який стояв із ножем біля кухонного столу. Свідок пішла до своєї кімнати та лягла спати. Вегера того ранку був п'яний, оскільки просив у матері свідка гроші на пиво, а у свідка - на цигарки. Приблизно в обід приїхали поліцейські, і свідок від своєї матері дізналась про те, що ОСОБА_12 зарізали. Хто це зробив - свідку невідомо.
Свідок ОСОБА_27 (сусідка обвинуваченого, проживає в кімнаті № 1) показала, що знала ОСОБА_12 із ОСОБА_19 близько 10 років, вони жили дружно, бійок між ними не було, хоча вони іноді зловживали спиртним. 27 січня цього року їх сусідка ОСОБА_15 відмічала свій день народження, свідок прийшла до неї близько 12 години, в той же час бачила ОСОБА_19 , проте його, як ОСОБА_12 до ОСОБА_15 запрошено не було. Свідок перебувала у ОСОБА_15 з 12 по 16 годину. На святкуванні ОСОБА_23 не було, вона була на роботі. Слободенюка того дня свідок не бачила. Наступного дня близько 8 год. 20 хв. до свідка зайшов ОСОБА_19 та сказав, що йому здається, ніби ОСОБА_12 помер. Свідок разом з ОСОБА_19 пішла до їх кімнати, де на своєму ліжку головою до вікна накритий ковдрою лежав ОСОБА_12 без ознак життя, на дотик він був вже холодний. З телефону свідка зателефонували ОСОБА_20 , якій ОСОБА_19 повідомив про смерть ОСОБА_12 , а потім викликали екстрені служби 102 та 103. При цьому ОСОБА_19 трусило та від нього був чутний запах алкоголю. За свідком до кімнати зайшла ОСОБА_15 , потім вони з нею пішли по своїх кімнатах. Свідок звернула увагу, що на столі в кімнаті обвинуваченого було три стопки. Крім того, свідок додала, що між ОСОБА_21 та ОСОБА_12 іноді виникали сварки під час спільного вживання алкоголю, проте до бійок вони не доходили.
Свідок ОСОБА_28 показала, що працює продавцем в магазині с. Станишівка. До магазину заходили ОСОБА_19 із ОСОБА_12 , купували пиво, горілку, їжу, іноді купували в борг, конфліктів між ними не було. 27 січня ОСОБА_19 із ОСОБА_12 зайшли до магазину близько 16 години, купили горілки, по пляшці пива, після чого ОСОБА_11 пішов, а ОСОБА_19 залишився в магазині, звідки пішов приблизно через півгодини. ОСОБА_12 на стан здоров'я не скаржився. Наступного ранку до магазину прийшов ОСОБА_19 та повідомив, що ОСОБА_12 помер. Вегера при цьому купив пива та горілки. У подальшому від поліцейських дізналась, що ОСОБА_12 було вбито.
Свідок захисту ОСОБА_29 (дружина обвинуваченого і колишня дружина ОСОБА_9 ) також показала, що конфліктів між ОСОБА_19 та ОСОБА_12 не було. Свідок підтвердила показання ОСОБА_19 про те, що 28 січня ранком вона телефонувала йому, і ОСОБА_19 розповів, що того ранку о 7 годині до них приходила ОСОБА_15 та просила його подивитись, що наробила дочка останньої. Зі слів ОСОБА_19 , коли він прийшов до них, ОСОБА_21 спала. Під час дзвінка ОСОБА_19 приставив телефон до стіни, і було чутно крики ОСОБА_21 . Крім того, свідок чула, як ОСОБА_12 щось сказав. Приблизно через годину їй намагався додзвонитись Вегера, а ще через декілька хвилин їй зателефонувала сусідка обвинуваченого ОСОБА_25 , передала телефон ОСОБА_19 , і той повідомив, що ОСОБА_12 помер, причин смерті не називав.
З рапорту оперативного чергового Житомирського районного відділення поліції від 28.01.2018 вбачається, що в той день о 09 год. 58 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що в АДРЕСА_4 помер ОСОБА_9 , причина смерті заявнику невідома (т. 1 а.п. 79).
У цей же день у період часу з 11 год. 05 хв. по 12 год. 40 хв. в кімнаті № 4 будинку за вищевказаною адресою на лівому від вікна ліжку виявлено труп ОСОБА_9 . Труп лежав на спині, вдягнений у кофту, жилет, светр, які з правої частини мали отвори довжиною 15 мм. Вказаний одяг трупа, а також його труси, футболка, підштаники мають масивні плями речовини бурого кольору. В правій частині живота трупа виявлено пошкодження нижче лінії реберної дуги, навколо якого масивні крововиливи. Інших тілесних ушкоджень на трупі не виявлено (т. 1 а.п. 98-104).
У плямах крові на одязі потерпілого виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_9 (висновок експерта від 28.02.2018 № 181, т. 1 а.п. 130-132).
Судово-медичною експертизою трупа ОСОБА_9 встановлено, що його смерть настала від проникаючого ушкодження передньої черевної стінки з ушкодженням печінки, яке ускладнилось зовнішньою та внутрішньою крововтратою. Ушкодження утворено дією колючо-ріжучого предмету від десяти хвилин до 8 год. до часу настання смерті. Смерть ОСОБА_9 могла настати в межах від 8 до 24 год. з часу розтину трупа (проведений 28.01.2018 о 16 год 30 хв.) В сечі трупа виявлено етиловий спирт в концентрації 2,04 проміле, що у живих осіб відповідає середньому ступеню сп'яніння (висновок експерта від 26.03.2018 № 107, т. 1 а.п. 109-111). Таким чином, за даними експертизи смерть ОСОБА_9 могла настати у період часу з 16 год. 30 хв. 27 січня по 8 год. 30 хв. 28 січня. Проте, як видно з показань свідка ОСОБА_22 , 28 січня близько 8-ї години ранку вона бачила ОСОБА_9 ще живим. Таким чином, суд дійшов висновку, що смерть ОСОБА_9 настала саме 28 січня близько 8 год. 30 хв. Виходячи із зазначеного висновку експерта, смертельне тілесне ушкодження ОСОБА_9 могло бути спричинено 28 січня в межах часу від 0 год. 30 хв. до 8 год. 20 хв.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи від 27.03.2018 № 307/5 при нанесені тілесних ушкоджень ОСОБА_9 міг знаходитись у будь-якому положенні, після їх отримання міг виконувати активні дії (говорити, рухати кінцівками, ходити тощо). Проте, враховуючи горизонтальне розміщення потьоків крові навколо рани, експерт дійшов висновку, що ОСОБА_9 після спричинення йому тілесного ушкодження знаходився в лежачому або близькому до нього положенні (т. 1 а.п. 167-170).
29.01.2018 додатково оглянуто труп ОСОБА_9 , відібрані зразки волосся з голови та зразки папілярних узорів пальців рук (т. 1 а.п. 127-128).
28.01.2018 оглянуто будинок за вищевказаною адресою, який є одноповерховим будинком на 5 однокімнатних квартир, вхід з подвір'я до квартири АДРЕСА_5 та замка не виявлено. На ліжку, де було виявлено труп ОСОБА_9 , в центральній частині верхнього матраца виявлено пляму речовини бурого кольору розмірами 37?27 см. На мотузці для просушування речей виявлено рушник та ганчірку зі слідами речовини бурого кольору. В кутку кімнати під мішком виявлено порожню скляну пляшку місткістю 0,25 л "Житомирська на бруньках", в банці (попільничці) виявлено 2 недопалки цигарок марки "Ротманс". На кухонному столі біля правої стіни кімнати виявлено 3 ножі, дві порожні скляні чарки. У ніші кухонного гарнітуру виявлено пластикову пляшку з наклейкою "Пепсі" та різким запахом алкоголю, біля холодильника виявлено пусту скляну пляшку місткістю 0,25 л "Житомирській стандарт". В сковорідці, що знаходилась на холодильнику, виявлено 3 ножі, один з яких з дерев'яним руків'ям коричневого кольору, на лезі якого на відстані 5 см від гострого кінця має нашарування речовини бурого кольору. Поруч із сковорідкою виявлено мобільний телефон "Нокіа" (т. 1 а.п. 80-97).
На виявлених в ході огляду місця події рушнику, ганчірці та вирізі з матрацу з плямою речовини бурого кольору виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_9 (висновок експерта від 28.02.2018 № 180, т. 1 а.п. 136-138). На клинку вилученого в ході огляду зі сковорідки ножа виявлено кров потерпілого ОСОБА_9 , а на його руків'ї - клітини, які за генетичними ознаками є змішаними, збігаються з генетичними ознаками букального епітелію ОСОБА_6 та не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_9 (висновок експерта від 7.05.2018 № 19/10-1/73-СЕ/18, т. 2 а.п. 11-25). Також клітини на руків'ї зазначеного ножа не збігаються за генетичними ознаками зразка букального епітелію свідка ОСОБА_26 (висновок експерта від 5.06.2018 № 19/10-3/165-СЕ/18, т. 2 а.п. 31-40). При медико-криміналістичному дослідженні встановлено співпадання клинку цього ножа розмірам зазначеного вище смертельного тілесного ушкодження ОСОБА_9 та пошкоджень на його одягу (висновок експерта від 22.06.2018 № 104-МК, т. 2 а.п. 58-63). Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що саме цим ножем було спричинено смертельне тілесне ушкодження ОСОБА_9 . Враховуючи висновки молекулярно-генетичних експертиз, суд дійшов висновку, що саме обвинувачений спричинив цим ножем тілесне ушкодження ОСОБА_9 , а показання ОСОБА_6 про те, що це могла зробити свідок ОСОБА_26 , повністю спростовуються цими ж висновками експерта.
На пластиковій пляшці з етикеткою "Пепсі", а також скляній пляшці місткістю 0,25 л "Житомирській стандарт" виявлено відбитки пальців рук ОСОБА_9 (висновки експерта від 26.02.2018 № 1/2-87 та від 27.03.2018 № 1/2-171, т. 1 а.п. 139-161, т. 2 а.п. 42-56), на недопалках цигарок знайдена слина, походження якої можливе від ОСОБА_6 (висновок експерта № 48/ц від 22.02.2018, т. 1 а.п. 133-135).
28.01.2018 свідок ОСОБА_22 надала жилетку, яка лежала під ОСОБА_9 в той момент, коли з неї зі слів свідка обвинувачений витягував ніж (т. 1 а.п. 112-117). В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 надала аналогічні показання. Під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_22 пояснила, що після того, як ОСОБА_6 дістав ніж із жилетки з-під ОСОБА_9 , він поклав цей ніж у банку для ножів, яка стояла на столі.
28.01.2018 о 13 год. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вбивстві ОСОБА_9 . Під час особистого обшуку у ОСОБА_6 вилучено одяг кофту, сорочку, штани, черевики, відібрані зразки слини та зроблені зрізи нігтьових пластин пальців рук (т. 1 а.п. 107-108, 119-120). Під час медогляду в той же день о 16 год. 20 хв. ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння (т. 1 а.п. 118).
Разом з цим суд визнає недопустимим доказом протокол слідчого експерименту із свідком ОСОБА_26 (т. 1 а.п. 208-212), оскільки сама свідок в судовому засіданні підтвердила, що під час цієї слідчої дії перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, суд розцінює як недостовірні докази показання цього свідка, дані нею і в ході судового розгляду, оскільки свідок наполягала на тому, що в ніч з 27 на 28 січня вона працювала, проте за показаннями її матері свідка ОСОБА_22 . ОСОБА_26 повернулась додому вечором 27 січня. Після того, як свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні стала наполягати на своїх показаннях, свідок ОСОБА_26 погодилась із нею і повідомила, що вона дійсно могла повернутись додому з роботи увечері 27 січня. Крім того, суд враховує, що за показаннями самої ОСОБА_26 у неї склались неприязні стосунки із обвинуваченим, що не виключає можливості бажання свідка обмовити ОСОБА_6 . Проте, викладене не спростовує висновку суду про те, що саме обвинувачений спричинив ОСОБА_9 смертельне тілесне ушкодження кухонним ножем.
Крім того, суд визнає недопустимим доказом відомості протоколу за результатами проведення негласної слідчої дії - аудіоконтролю ОСОБА_6 та додатків до цього протоколу (т. 1 а.п. 186-187), оскільки відповідно до ст. 258 КПК така негласна слідча дія пов'язана із втручанням у приватне спілкування особи, яке може бути здійснено лише з дозволу слідчого судді, якій відповідно до ч. 3 ст. 247 КПК надає його у формі ухвали. Проте, прокурором суду не було надано відповідної ухвали суду, а тому суд визнає названі документи недопустимими доказами.
Також суд в силу ст. 88 КПК визнає недопустимим доказом підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння надану виписку з вироку Красноармійського міського народного суду Донецької області від 2.07.1987 (т. 1 а.п. 194), оскільки сторона захисту не погоджується із допустимістю цього доказу, обвинувачений не використовував подібні докази для дискредитації свідків, виписка не містить відомостей про спеціальні навички та вміння обвинуваченого на вчинення злочинів проти життя людини.
ОСОБА_6 на час інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час проведення експертизи, психічними захворюваннями не страждав та не страждає, виявляє клінічні ознаки змішаного розладу особистості органічного генезу, стан компенсації. Проте ці зміни його психіки не досягають ступеню психічного захворювання, лежать в межах патології і не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (висновок судово-психіатричної експертизи від 13.02.2018 № 58-2018, т. 1 а.п. 164-166). Також ОСОБА_6 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, проте примусового лікування не потребує (т. 1 а.п. 163).
Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчинені вищезазначеного діяння доведена сукупністю вищеперерахованих та визнаних судом допустимими і достовірними доказами: відомостями протоколів огляду місця події та трупа, висновками експертиз щодо причин смерті та механізму спричинення тілесного ушкодження, молекулярно-генетичних експертиз щодо слідової інформації на одязі трупа ОСОБА_9 та знарядді вбивства, показаннями свідка ОСОБА_22 , яка заходила близько 8 години ранку 28 січня до кімнати обвинуваченого, ОСОБА_9 був живий, і хоча і скаржився на біль у животі, проте про нанесення йому тілесних ушкоджень не повідомляв, що дає суду підстави вважати, що смертельне тілесне ушкодження йому було спричинено після уходу свідка і до настання смерті ОСОБА_9 , тобто близько 8 год 15 хв., тому суд вважає правильним саме цей час і викладає його як обставини, які він вважає встановленими. Показання обвинуваченого про те, що свідок ОСОБА_22 , того ранку вживала разом з ним і ОСОБА_9 спиртне спростовується як показаннями самого свідка, так і відомостями протоколу огляду місця події, відповідно до яких на столі стояло лише 2 чарки, а не 3, як показував обвинувачений. І ОСОБА_6 , і ОСОБА_9 перебували в стані алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що саме вони вдвох того ранку вживали спиртне, під час чого у ОСОБА_6 виник раптовий умисел на вбивство ОСОБА_9 . Разом з цим, суду не надано доказів, що при цьому між обвинуваченим та ОСОБА_9 виник словесний конфлікт, оскільки цього конфлікту зі свідків ніхто не чув, а тому суд виключає і цю обставину із тих, які вважає доведеними.
При кваліфікації діяння обвинуваченого суд виходить із того, що обвинувачений, нанісши ОСОБА_9 хоча і один удар, проте цей удар було нанесено ножем у праву частину черевної порожнини в місце розташування життєво важливого органу - печінки, тому усвідомлював, що це може призвести до смерті потерпілого і бажав настання такого наслідку.
Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ч. 1 ст. 115 КК як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК, є умисним особливо тяжким злочином проти життя людини.
Обвинувачений ОСОБА_6 судимий, пенсіонер, одружений, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, не встановлено. Обставинами, що обтяжують йому покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки ця обставина на думку суду істотно вплинула на виникнення в обвинуваченого умислу на вбивство, а також рецидив злочинів, оскільки обвинувачений має судимість за умисний злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК. Разом з цим, суд не визнає такою обставиною вчинення злочину щодо особи похилого віку, оскільки потерпілий на час його вбивства не досяг пенсійного віку.
Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 1 ст. 115 КК, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції на строк, необхідний і достатній для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню злочинів не лише ним, а й іншими особами.
Цивільний позов не пред'явлений.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Арешт, накладений на речові докази по справі, на підставі ст. 174 КПК підлягає скасуванню, а речові докази підлягають поверненню власникам, за виключенням тих, які підлягають знищенню як такі, що не мають ніякої цінності та не можуть бути використані, а також знаряддя вчинення злочину.
Приймаючи до уваги призначене покарання, суд вважає за необхідне залишити в силі обраний раніше стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що існує ризик переховування обвинуваченого від відбування покарання, а більш м'який запобіжний захід не зможе відвернути цей ризик.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Початком строку відбування покарання вважати день набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_6 залишити попередній - тримання під вартою.
Зарахувати ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з дня взяття його під варту 28.01.2018 і до дня набрання вироком законної сили - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави 15490 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 69 коп. судових витрат на залучення експертів при проведенні експертиз.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 30.01.2018 на 6 кухонних ножів, дві чарки, рушник білого кольору із зеленими полосами, пластикову пляшку ємкістю 0,5 літри, дві скляні пляшки ємкістю 0,25 літри, ганчірку із нашаруванням речовини бурого кольору, мобільний телефон марки "Нокіа" з сімкартою, - скасувати, а вказане майно, окрім 2 чарок, 5 ножів, жилетки та мобільного телефону, знищити, а 2 чарки, 5 ножів, жилетку чорного кольору та мобільного телефону марки "Нокіа" з сімкартою, - повернути потерпілій ОСОБА_8 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 30.01.2018 на кофту, сорочку, спортивні штани, черевики, - скасувати, а вказане майно повернути ОСОБА_6 .
Інші речові докази: недопалки цигарок, змиви з рук, зрізи нігтів з рук, жилетку сірого кольору, два светри, шкарпетки, труси, підштаники, зрізи нігтьових пластин, зразки волосся, зразки відбитків пальців рук ОСОБА_26 , букальний епітелій, зразки крові - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Захисник та потерпіла мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3