Справа № 404/6088/18
Номер провадження 3/404/2174/18
26 вересня 2018 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого лікарем у Лікарні ОСОБА_2 «Ацинус», проживаючого адресою: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Мініна, 24/28, реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_1,
за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 237302 від 03.09.2018 р., ОСОБА_1 03.09.2018 року, о 07-30 год., керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Е 350», державний номер НОМЕР_2, в м. Кропивницькому по вул. Вокзальна, при цьому не зупинився на вимогу працівників поліції, завчасно подану за допомогою проблискового маячка червоного та синього кольорів, спеціального звукового сигналу, у зв'язку з чим був зупинений шляхом переслідування. Своїми діями ОСОБА_1 порушено вимоги п. 8.9.б Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність за ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, за наявності її належного повідомлення в матеріалах справи та якщо на момент розгляду справи від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справ.
Тому, оскільки ОСОБА_1 не з'явився без поважних на те причин до суду, про причини неявки суду не повідомив, вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положенням ст.122-2 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті учасники дорожнього руху, які не виконали вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Тобто для наявності складу адміністративного правопорушення за ст.122-2 КУпАП потрібні докази: очевидності для водія вимоги про зупинку та наявність доказів невиконання вимог про зупинку.
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1, у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП є недоведеною та в судовому засіданні не встановлено доказів вини ОСОБА_1 в порушенні ним правил дорожнього руху України, оскільки, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектором не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів, які б дозволили вказати на достовірність скоєння правопорушення, так як, сам протокол не дає підстав для висновку про скоєння інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення.
Водночас, з долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що 03.09.2018 року патрульний автомобіль поліції слідує вулицями міста, де в зоні прямого бачення попереду рухається транспортний засіб «Mercedes-Benz Е 350», державний номер НОМЕР_2, але з відео, на якому немає звукового відображення, не вбачається факту вимоги про зупинку транспортного засобу: ні шляхом увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору, ні шляхом подачі спеціального звукового сигналу.
Крім вказаного відеозапису, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, у письмових поясненнях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено, що він не звернув увагу на те, що за ним рухається автомобіль патрульної поліції, тобто не бачив увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та не чув спеціального звукового сигналу, а один протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення вини ОСОБА_1, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.
Відсутність самої події адміністративного правопорушення - це діяльність особи, яка не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення.
Склад правопорушення - це наявність об»єктивних та суб»єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до переконання про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП, а відповідно до ст.247 ч.1 п.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.122-2, 283-285 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_3