Справа№592/4497/18
Провадження №2/592/1905/18
19 вересня 2018 року м.Суми Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Косолап М.М.,
за участю секретаря - Павлович Ю.С.,
представника відповідача -ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
25.04.2018 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.01.2011 р. у розмірі 14697,91 грн., яка складається з наступного: 995 грн. 47 коп. - заборгованості за кредитом; 9309 грн. 29 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 3217 грн. 06 коп. - заборгованості за пенею та комісією, а також штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 676 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова); судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 24.01.2011 р. відповідач отримав кредит у розмірі 1000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає згоду що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною картою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 р. та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті. Пунктом 1.1.3.2.3 умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 умов та правил надання банківських послуг. Відповідач на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. В порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.03.2018 р. утворилася заборгованість у розмірі 14697 грн. 91 коп., з яких: 995 грн. 47 коп. - заборгованість за кредитом; 9309 грн. 29 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3217 грн. 06 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 676 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає.
19.09.2018 р. представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву. Зазначив, що відповідно до анкети-заяви № б/н від 24.01.2011 р. ОСОБА_3 отримав кошти у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, які він використав не в повному обсязі, загалом було витрачено 995,47 грн. 24 коп. - відповідно до розрахунку заборгованості. Вказує, що з наведеними складовими суми позовних вимог неможливо погодитися, оскільки вони не відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору. ОСОБА_4 щодо нарахування процентів за користування кредитом, пені та комісії, а також штрафів, позивач обґрунтовує умовами, викладеними в Умовах і правилах надання банківських послуг та Тарифами банку. Проте витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та зазначені умови і правила позичальником не підписані й оригінали цих документів кредитором передані не були, у зв'язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору. Крім того в анкеті-заяві, яку він підписав, зазначено, що при оформленні платіжної картки «Кредитка Універсальна» або карти Gold Пам'ятку, яка містить тарифи і основні умови кредитування отримав і ознайомився з її змістом під розписку. Проте документ, який би засвідчував отримання ним під підпис Пам'ятки, яка містить тарифи і основні умови кредитування, позивачем суду також не надано. Позивачем не наданий розрахунок процентів виходячи з облікової ставки НБУ та не заявлялася вимога про стягнення таких відсотків, а заявлена вимога про стягнення процентів за користування кредитом на підставі умов договору. Розмір нарахованих процентів у сумі 9309,29 грн., не відповідає дійсності. Також, незрозумілим є нарахована позивачем комісія, яка окремо не виражена, тим більше виражена в сумі з пенею, а договором не передбачено сплату комісії за користування кредитними коштами. В позовній заяві позивач не обґрунтовує її нарахування, розмір та принцип нарахування. Вказує, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки останній рух по картці, відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем, відбувся 29.03.2013 р. Відповідно, строк на звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості закінчився 29.03.2016 р.
Представником відповідача ОСОБА_5 надано заяву про застосування строку давності щодо позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.01.2011 р.
Ухвалою суду від 12.06.2018 р. по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ОСОБА_6 надав письмову заяву з проханням розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував на пропущення позивачем строку позовної давності.
Заслухавши вступне слово представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
24.01.2011 р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір б/н шляхом оформлення Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, у якій указано, що вона разом з Умовами і тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг. За умовами договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 1000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 8-33).
За умовами укладеного 24.01.2011 р. договору сторони погодили сплату відсотків за кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно наданого позивачем ОСОБА_4 заборгованості за договором № б/н від 24.01.2011 р. станом на 31.03.2018 р. розмір заборгованості ОСОБА_3 перед банком становить 14697 грн. 91 коп., з яких: 995 грн. 47 коп. - заборгованість за кредитом; 9309 грн. 29 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3217 грн. 06 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 676 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова) (а.с. 6-7).
З огляду на те, що строк дії кредитної карти відповідно до умов договору встановлено до жовтня 2014 року включно, а сторонами узгоджений термін дії кредитного договору, який відповідає строку дії картки, суд погоджується з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 24.01.2011 р. станом на 31.10.2014 р. (строк дії кредитної карти), який становить: 995 грн. 47 коп. - заборгованість за кредитом; 1511 грн. 36 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом (нарахованих у погодженому сторонами розмірі - 30%); 1167 грн. 06 коп. - заборгованість за пенею та комісією.
Підстави для стягнення з відповідача заборгованості кредитом, нарахованої після закінчення строку дії кредитного договору, тобто з 01.11.2014 р. по 31.03.2018 р. відсутні.
Представником відповідача ОСОБА_1 заявлено клопотання про застосування строків позовної давності (а.с. 65-65).
Судом встановлено, що позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з даною позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - 20.04.2018 р. (позов здано на пошту), а 25.04.2018 р. позов зареєстровано в канцелярії суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
З наданого суду ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж за Кредитним договором відповідачем здійснено 24.01.2012 р. - за погашення заборгованості за кредитом у розмірі 200,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із частинами четвертою, п'ятою статті 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судового рішення.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Судовим розглядом встановлено, що за умовами кредитного договору № б/н від 24.01.2011 р. сторони погодили строк дії кредитної картки до жовтня 2014 року зі сплатою відсотків за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, останній платіж за договором (згідно наданого позивачем суду розрахунку) здійснено відповідачем 24.01.2012 р., позов про стягнення заборгованості за договором подано до суду 20.04.2018 р. (здано на пошту), тобто сплив строк позовної давності тривалістю три роки, про застосування якої заявлено представником відповідача, що є підставою для відмови у позові.
З огляду на встановлені факти суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.01.2011 р. у розмірі 14697 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 91 коп. - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ковпаківський районний суд міста Суми.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2018 року.
Суддя М.М. Косолап