Справа № 591/4293/18
Провадження № 2-а/591/409/18
26 вересня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Кривцової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 Батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2, про визнання дій протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
25 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що постановою інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в Сумській області інспектором поліції ОСОБА_2 від 15 липня 2018 року серії НК № 772551 він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме, за те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом Рута 25, д.н.з. НОМЕР_1, не пройшовшиобов'язкового технічного огляду, чим порушив п.п. 31.3Б ПДР.
Позивач вважає, що дана постанова є необґрунтованою, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, так як транспортний засіб пройшов обов'язковий технічний огляд, дата наступного технічного огляду - 13.08.2018 року, на підтвердження чого надав копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу Рута 25 .
Позивач вказує, що в переліку документів, які зобов'язаний мати при собі водій, зазначених в п. 2.1. ПДР України, не міститься протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, тому позивачу на підприємстві і не видавали такий документ.
Оскільки автомобіль Рута ВМ 3356 АА пройшов технічний огляд, то і відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України.
Позивач вказує, що інспектором не надано належного та допустимого доказу його вини, а лише надано відеозапис, про що заначив у постанові, а інших доказів вчинення правопорушення постанова не містить. Постанова не містить даних, яким технічним засобом було здійснено запис, тому даний доказ не є належним.
20 серпня 2018 року на адресу суду надійшов письмовий відзив від відповідача з доданим диском з відеозаписом (а.с.22-28).
У своєму відзиві відповідач заперечує проти позову, вважає, що твердження ОСОБА_1, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідач вказує, що п. 31.3б ПДР передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю)
Згідно ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю.
Статтею 52-3 цього Закону передбачено, що до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать в тому числі: здійснення контролю за безпекою руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів.
Вказує, що ч. 3 ст. 121 КпАП України передбачена відповідальність саме водія за керування транспортного засобу, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів.
Посилаючись на положення ст. 258 КпАП України, в редакції від 14.07.2015 року, вказує, провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху відбувається у скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення та розгляд на місці його вчинення.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, переглянувши диск з відеозапису, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в Сумській області інспектором поліції ОСОБА_2 від 15 липня 2018 року серії НК № 772551 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме, за те, що ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом Рута 25, д.н.з. НОМЕР_1, не пройшовши обов'язково технічного огляду, чим порушив п.п. 31.3Б ПДР (а.с.14).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України з особливостями, встановленими цим Кодексом (КУпАП).
Строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, визначений ст. 289 КУпАП становить 10 днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження дій та рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Позивачем не пропущено строк на оскарження постанови, так як він звернувся до суду з позовом 24 липня року 2018 року (а.с.9).
Відповідно до ст. 72 КАС України в редакції від 03.10.2017 року, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, п. 31.3. ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:
a)у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху;
б)якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю);
в)якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;
г)у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даній справі відповідач надав заперечення проти позову, які обґрунтовує посиланням на порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом, що не пройшов технічного контролю та не мав при собі протоколу ОТК.
При цьому у відзиві відповідач вказує, що позивач порушив п. 31.3 б ПДР, а саме: не надав протокол ОТК.
Крім того, відповідач зазначив, що дане правопорушення зафіксовано за допомоою гарудної відеокамери, надавши суду сертифікат дослідження відеореєстратора персональної мобільної моделі, яким було зафіксовано правопорушення (а.с.27-28), що в свою чергу спростовує твердження позивача про фіксування правопорушення технічним засобом на невизначений пристрій та є недопустимим доказом.
Як вбачається із самої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідач зазначив, що водій здійснював перевезення пасажирів транспортним засобом Рута 25, д.н.з. НОМЕР_1, не пройшовши обов'язково технічного огляду, чим порушив п.п. 31.3Б ПДР.
При дослідженні судом відеозапису встановлено, що інспектор патрульної поліції проводив огляд транспортного засобу Рута д.н. НОМЕР_1 щодо проходження транспортного засобу обов'язкового технічного огляду та наявності в працюючому стані пристрою для приведення у дію аварійного виходу натиснувши на кнопку (розташовану поблизу дверей), що приводить у дію пристрій. Із відеозапису вбачається, що інспектор оглянувши наданий їй протокол проходження технічного контролю встановила, що транспортний засіб Рута д.н. НОМЕР_1 здійснює перевезення пасажирів не пройшовши обов'язково технічного огляду, а саме: протокол, що був наданий інспектору водієм було видано 13 лютого 2018 року і він підтверджував належний технічний стан автомобіля в строк до травня 2018 року.
Натомість, стороною позивача надано суду копію протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00602-00013-18 складеного 13 лютого 2018 року відповідно до якого визнано технічно справним автомобіль Рута 25 д.н. НОМЕР_2, та зазначено, що наступне проходження ОТК слід провести не пізніше 13.08.2018 року (а.с.13).
Стороною відповідача даний доказ спростовано не було, а встановити із відеозапису який протокол ОТК було надано на перевірку інспектору 15 липня 2018 року водієм ОСОБА_1 суду встановити не вдалося.
Вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в даному випадку не надав належних та допустимих доказів вини позивача.
Тобто, приймаючи рішення та встановлюючи вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України, інспектор УПП в Сумській області Лущик К.С. не встановила всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в Сумській області ОСОБА_2 від 15 липня 2018 року серії НК № 772551 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 340 грн. за адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП - необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП - закрити.
Керуючись ст.ст. 288, 293 КпАП України, ст.ст. 268-272, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_3) до поліцейського роти № 2 Батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області ОСОБА_2 (місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул.. Білопільський шлях, буд. 18/1) про визнання дій протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову інспектора роти №2 батальйону УПП в Сумській області ОСОБА_2 від 15 липня 2018 року серії НК № 772551 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу 340 грн. за адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 121 КУпАП - необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП - закрити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення (складення) рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано через Зарічний районний суд м. Суми.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Судове рішення складено та підписано 26 вересня 2018 року.
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова