Справа № 591/3593/18
Провадження № 2-о/591/157/18
21 вересня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Кривцової Г.В.
з участю секретаря судового засідання Кальченко М.В.
представника заінтересованої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу окремого провадження № 591/3593/18 за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Зарічний відділ у м. Суми Управління державної міграційної служби України в Сумській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, -
22 червня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суд із заявою, в якій просив встановити факт постійного проживання на території України, станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року та свої вимоги мотивував тим, що народився у 1970 році в м. Тбілісі, ГРСР. Проживав та навчався в м. Тбілісі, де і отримав паспорт громадянина СРСР у 1988 році. Зазначає, що у листопаді 1990 року переїхав разом зі своєю матір'ю до смт. Тьоткіно, Курської області, Росія, працював у смт. Тьоткіно вантажником.
08 липня 1991 року за вчинення тяжкого злочину на території Сумської області заявника було затримано, обрано йому запобіжний захід у виді тримання під вартою та поміщено до слідчого ізолятору у м. Суми. На момент проголошення Незалежності України та набрання законної сили Закону України «Про громадянство України» заявник постійно проживав в Україні.
Вказує, що після набрання вироком законної сили, 24 грудня 1991 року його було знято з реєстрації в м. Тбілісі ОСОБА_3.
Після звільнення з місць позбавлення волі з 06 жовтня 2001 року заявник був зареєстрований за місцем проживання матері в с. Терехове Добротівської сільської ради Кролевецького району Сумської області.
Заявник вказує, що він не є громадянином ОСОБА_3 і дана обставина спростовується довідкою, виданою Посольством ОСОБА_3 в Україні.
На підтвердження зазначеного ОСОБА_2 надав суду копії вироку, ухвали, довідки Криворізької виправної колонії, довідку консульської служби посольства ОСОБА_3, копію паспорта громадянина СРСР, довідки Добротівської сільської ради.
До суду заявник не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримав та просив задовільнити.
Представник заінтересованої особи не заперечував проти задоволення заяви, про що також зазначив у письмових поясненнях. Посилаючись на вимоги Закону України «Про громадянство України» зазначає, що всі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України чи особи, які на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» проживали в Україні і не були громадянами інших держав є громадянами України з 24 серпня 1991 року чи з 13 листопада 1991 року. Представник зазначає, що вказаним законом визначено, що документ, який підтверджує громадянство України - паспорт, який повинен отримати кожен громадяни України по досягненню 14 річного віку ( в редакції Закону, що діє на час ухвалення судового рішення).
Положенням ст. 2 Закону України «Про громадянство України» в редакції 1991 року визначено, що належність до українського громадянства зокрема осіб, які мають паспорти зразка колишнього СРСР визначалося під час загального обміну паспортів зразка колишнього СРСР на паспорти громадян України зразка 1994 року в період з травня 1995 року по вересень 2002 року.
Відповідно до п. 13 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215, для встановлення належності до громадянства України особа, яка відбувала покарання в місцях позбавлення волі на території України станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року та перебувала у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком законної сили постійно проживала на території УРСР або на території України повинен подати до органів ДМС України ряд документів, що дають можливість зробити висновок, що на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» заявник проживав на території України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На день розгляду справи в суді підстави та порядок набуття громадянства України врегульовані нормами Закону України «Про громадянство» від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ (далі - Закон № 2235-ІІІ).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України є підставою для оформлення належності до громадянства України.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, документований паспортом громадянина СРСР 15 червня 1988 року серії ХVI-ТИ №613677 (а.с.10).
Вироком Сумського обласного суду від 11 жовтня 1991 року ОСОБА_2 було засуджено за вчинення тяжкого злочину до позбавлення волі строком на тринадцять років у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. У вказаному вироку зазначено, що строк відбування покарання розраховувати з 08 липня 1991 року, тобто з моменту затримання засудженого (а.с.15-16). Вирок набрав законної сили 19 листопада 1991 року (а.с.17).
Як встановлено з довідки, виданої 01 серпня 2001 року Криворізькою виправною колонією №80 (а.с.12-13), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України відбув покарання в місцях позбавлення волі з 08 липня 1991 року по 01 серпня 2001 року.
На запит заявника Криворізька ВК Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області 8 грудня 2009 року надала відповідь про неможливість надання документів щодо підтвердження його громадянства у зв'язку із знищенням особової справи (а.с.9).
Із довідки виданої виконкомом Добротівської сільської ради Кролевецького району Сумської області ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що останній зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 06 серпня 2001 року (а.с.14).
Крім того, 19 листопада 2014 року Посольством ОСОБА_3 в Україні видано довідку, з якої вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 за представленими та здобутими документами не вважається громадянином ОСОБА_3 (а.с.7), що в свою чергу спростовує зроблені в паспорті громадянина СРСР серії ХVI-ТИ №613677 на сторінці 17 Кролевецьким РВ УМВС відмітки про реєстрацію громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2 на території Кролевецького району Сумської області (а.с.11).
Таким чином, з наданих письмових доказів судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України», від 08 жовтня 1991 року №1636-ХІІ, тобто на 13 листопада 1991 року дійсно проживав в Україні і не був громадянином іншої держави, що повністю відповідає положенню п.2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» в чинній редакції.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги досліджені судом докази по справі, суд приходить до висновку, що факт проживання на території України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України», від 08 жовтня 1991 року №1636-ХІІ, тобто що станом на 13 листопада 1991 року він проживав в Україні і не був громадянином іншої держави - знайшов своє повне підтвердження у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 315-316, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_2, АДРЕСА_1, РКОКПП відсутній, заінтересована особа: Зарічний відділ у м. Суми Управління державної міграційної служби України в Сумській області, м. Суми, вул. Нижня Холодногорська, 8, ЄДРПОУ невідомий, про встановлення факту постійного проживання на території України - задовольнити.
Встановити факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 , СРСР на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України», від 08 жовтня 1991 року №1636-ХІІ, тобто на 13 листопада 1991 року проживав в Україні і не був громадянином іншої держави.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Повне рішення суду складено 26 вересня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова