Справа №573/1510/18
Номер провадження 1-кп/573/161/18
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
25 вересня 2018 року м.Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
судді : ОСОБА_1
при секретарі : ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
потерпілого: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200130000345 від 19.07.2018 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Горобівка, Білопільського району, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, із професійно-технічною освітою, розлученого, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуваючого, не інваліда, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,-
В провадженні Білопільського районного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018200130000345 від 19.07.2018 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 11 вересня 2018 року було призначено кримінальне провадження до судового розгляду на 20 вересня 2018 року, про що обвинуваченому була вручена повістка, що підтверджується розпискою обвинуваченого ОСОБА_4 про отримання ним судової повістки ( а.п. 26).
В судове засідання від 20 вересня 2018 року обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився, поважних причин суду не повідомив, у зв'язку з чим судом було постановлено ухвалу про доставку обвинуваченого до зали суду приводом.
25 вересня 2018 року прокурором було заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 17 липня 2018 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в кімнаті будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , сидячи за столом розпивали спиртні напої. Близько 18-00 - 19-00 год. між сп'янілими ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виникла словесна сварка з побутових причин. У ході виниклої сварки у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 взяв в руки твердий продовгуватий предмет та наніс ним чотири удари в ділянку голови потерпілого ОСОБА_6 , в результаті чого останній впав на підлогу. Не зупиняючись на скоєному, ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , узяв до рук металевий совок, яким завдав ОСОБА_6 ще близько 30 ударів в ділянку тулуба, близько 14 ударів в ділянку попереку, близько 23 ударів в ділянку верхніх кінцівок та близько 17 ударів в ділянку нижніх кінцівок. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 70 від 17.08.2018 року на трупі ОСОБА_6 виявлено пошкодження: забиття головного мозгу, крововиливи: під м'яку мозкову оболонку головного мозку та мізочка, в шлуночки мозку, 4 крововиливи в м'які тканини голови, крововиливи в м'які тканини тулубу та кінцівок. Пошкодження у вигляді травми голови мають ознаки тяжких та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Всі інші пошкодження мають ознаки легких та не знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого. Причиною смерті ОСОБА_6 є закрита тупа травма голови, що супроводжувалась забиттям головного мозку, крововиливами під м'яку мозкову оболонку головного мозку та мізочка, в шлуночки мозку.
Отже, ОСОБА_4 , виконуючи вказані дії, а саме наносячи удари по голові ОСОБА_6 , усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій- протиправного посягання на здоров'я іншої людини, порушення анатомічної цілісності її тканин, органів та функцій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання тілесних ушкоджень потерпілому, і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Таким чином, своїми протиправними діями, які виразились в умисному заподіянні тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_6 ,- ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 121 КК України,- тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 24.07.2018 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 21.08.2018 року.
Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.
В ході здійснення досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від суду є те, що ОСОБА_4 ніде не працює, немає постійного джерела доходу, розлучений, сім'ї немає, що свідчить про відсутність у ОСОБА_4 сталих соціальних зв'язків, здатних забезпечити його належену поведінку.
Крім цього, будучи належним чином повідомлений про денеь судового засідання безпосередньо під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 не з'явився у судове засідання, призначене на 20 вересня 2018 року, про причину неявки не повідомив, чим порушив умови запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, обраного відносно нього ухвалою слідчого судді від 24 липня 2018 року.
Крім того, після спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . ОСОБА_4 не вжив заходів щодо надання потерпілому медичної допомоги, та не повідомив до органів влади про те, що він наносив удари ОСОБА_6 , тобто таким чином приховав вказаний злочин. Вказаний факт не виключає, що ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від суду.
З огляду на те, що Білопільський район Сумської області межує з Глушковським районом Курської області Російської Федерації, а у прикордонних населених пунктах вказаних держав діє спрощений порядок перетину державного кордону, ОСОБА_4 може вільно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Таким чином, наявність наведеного ризику свідчить про те, що відносно обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід який повністю забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов]язків, а саме у вигляді тримання під вартою, що забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду. Про причину неявки в судове засідання від 20 вересня 2018 року він пояснив, що знаходився на святкуванні дня народження, тому не зміг з'явитися до суду.
Потерпілий ОСОБА_5 погодився з клопотанням прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного захолду у вигляді тримання під вартою.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, санкцією даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.
Від явки в судове засідання, призначене на 20 вересня 2018 року, будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду кримінального провадження, та перебуваючи під особистим зобов'язанням,- до суду не з'явився, а пішов святкувати день народження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадженння матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини і утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; чи застосовувались до нього раніше запобіжні заходи; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обгрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.2 п.4 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Прокурором вищевказані обставини доведено.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя встановлює, що надані сторонами кримінального провадження докази, які доводять про: наявність обгрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявні достатні підстави вважати, що існують вищевказані ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у поданні.
Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у справі «Харченко проти України» (Заява № 40107/02), Страсбург, рішення від 10 лютого 2011 року (остаточне від 10 травня 2011 року )у пункті 84 вказав, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обгрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання, та легітимність мети, з якою особу затримано і потім узято під варту.
Відповідно до положень пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як:
a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом;
b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;
c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення…
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який є тяжким злочином. В клопотанні наявні вагомі докази про вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, а тому з метою запобігти спробам ухилитися від суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, впливати на свідків, потерпілого, продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень відносно ОСОБА_4 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 29 Конституції України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178,183, 193,194,196,197,205,395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора, - начальника Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,- про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Горобівка, Білопільського району, Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, із професійно-технічною освітою, розлученого, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуваючого, не інваліда, раніше не судимого,
- запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали не може перевищувати шістдесяти днів.
Строк тримання під вартою обчислюється з 25 вересня 2018 року, 12-00 годин, до 24 листопада 2018 року, 12-00 години, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: