Номер провадження: 11-кп/785/1274/18
Номер справи місцевого суду: 521/11212/18
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
20.09.2018 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 13.08.2018 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,
встановив:
Вищезазначеним вироком ОСОБА_4 визнана винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнена від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки.
Також даним вироком суду вирішено питання щодо скасування арешту майна, перелік якого міститься в його резолютивній частині.
На даний вирок суду 1-ої інстанції, 07.09.2018 року, поштою, ОСОБА_3 , яка у даному кримінальному провадженні є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок у зв'язку з істотними порушеннями вимог КПК України та закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.
Перевіривши апеляційну скаргу, приходжу до висновку про те, що у відкритті провадження за нею необхідно відмовити з таких підстав.
Так, ч. 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами 1-ої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Натомість п. 9-2 ч. 1 ст. 392 КПК України передбачає, що апеляційну скаргу має право подати фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію;
Відповідно до ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 оскаржує вирок суду 1-ої інстанції в частині, що не стосується вирішення питання щодо арешту майна, а саме, просить вирок скасувати у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 просить скасувати вирок в частині, що не стосується вирішення питання щодо арешту майна то вважаю, що їй необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою та повернути її останній.
Керуючись ч. 1 ст. 392, п. 9-2 ч.1 ст. 393, ч.1-2 ст.394, ч. 4 ст. 399, 401, 405 КПК України, суддя - доповідач-
ухвалив:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 13.08.2018 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - відмовити.
Копію ухвали з апеляційною скаргою надіслати ОСОБА_3 .
Ухвала вступає в силу з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Апеляційного суду Одеської області: ОСОБА_2