Справа № 515/851/18
Провадження № 2/515/1443/18
Татарбунарський районний суд Одеської області
26 вересня 2018 року м.Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Семенюк Л.А.
за участю секретаря Унгурян Т.В.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки адвоката ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Татарбунари позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів,
30 травня 2018 року адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на наступні обставини.
Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 23.03.2011 року. Від вказаного шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням суду від 26 грудня 2011 року у справі № 2-1047/11 задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на її користь на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.12.2011 року до досягнення ним повноліття, тобто до 15.12.2027року.
Позивачка вважає, що на даний час суттєво зросли витрати на утримання дітей та сума аліментів, визначена судом, є недостатньою для забезпечення належного утримання дітей. Підвищення рівня споживчих цін є загальновідомою обставиною.
За таких обставин, просила змінити розмір стягнутих з відповідача аліментів, збільшивши їх до встановленого законом мінімуму, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, згідно якого мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Представник позивачки адвокат ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність та відсутність позивачки, повністю підтримуючи позовні вимоги (а.с.21).
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак до початку слухання справи, через канцелярію суду надав заяву, згідно якої прохав заслухати справу у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує, вважаючи їх обґрунтованими та законними (а.с.25).
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом з достовірністю встановлено, що відповідач по справі є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, 15 грудня 2009 року, який на теперішній час проживає біля матері ОСОБА_1 та знаходиться на повному її утриманні. Вказане підтверджується:
- копією свідоцтва про народження 1-ЖД № 208268, виданого другим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 24 грудня 2009 року (а.с.12), з якого видно, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3;
- копією виконавчого листа від 28.02.2012 року, виданого на підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 26 грудня 2011 року (а.с.13), згідно якого з відповідача ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2011 року, до досягнення ним повноліття, тобто до 15 грудня 2027 року;
- довідкою за №518, виданою Приморською сільською радою Татарбунарського району Одеської області 29 травня 2018 року (а.с.15), з якої вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні;
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
В силу ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За частиною третьою ст.181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Задовольняючи позов, суд також виходив із положень статті 27 Конвенції «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, де передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судом встановлено, що з відповідача ОСОБА_3 на підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 26.12.2011 року стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання дитини, а саме: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 грудня 2011 року, до досягнення ним повноліття, тобто до 15 грудня 2027 року (а.с.10-11, а.с.13-14).
Однак, вказаної суми аліментів, на теперішній час не достатньо для утримання та виховання дитини, оскільки діючим законодавством, а саме ст.182 СК України, передбачений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що значно перевищує стягнуту судом суму аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь позивачки.
Так, згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році установлено прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня у розмірі - 1860 грн., з 1 липня - 1944 грн., з 1 грудня - 2027 гривень.
Тому, суд вважає за можливе змінити розмір стягнутих з ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за вищезазначеним рішенням суду, на 1/4 частину всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду, до повноліття сина ОСОБА_4, тобто до 15.12.2027 року, задовольнивши вимоги позову в повному обсязі.
Питання судових витрат по справі суд вирішує у відповідності з вимогами ч.1 ст.141 ЦПК України, тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 704,80 гривень за задоволену позовну вимогу щодо зміни розміру стягнення аліментів на дитину, від сплати якої звільнена позивачка при подачі позову, згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 27 Конвенції «Про права дитини», ратифікованою постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, ст. ст.180,181,182,184,192 СК України, ст.ст. 4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що становив 1/4 частину всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягуваних на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 26.12.2011 року у справі № 2-1047/11, з ОСОБА_3, який народився 11 грудня 1977 року в м.Ізмаїл Одеської області, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/4 частину всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішенням суду до досягнення дитиною повноліття, тобто до 15 грудня 2027 року.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотирьох) гривень 80 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Семенюк