Справа № 513/1257/15-ц
Провадження № 2/513/8/18
Саратський районний суд Одеської області
20 вересня 2018 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить стягнути з неї заборгованість у загальній сумі 22750 гривень 77 копійок. Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідачка не виконує свої зобов'язання за кредитним договором № б/н від 11 квітня 2007 року, укладеним між ними, про надання кредиту у розмірі 1545,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з'явився, надіслав заяву, в якій підтримав позов, просив розглянути справу за його відсутності, надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов не визнали, посилаючись на те, що 13 січня 2015 року ОСОБА_1 виявила, що 23 жовтня 2014 року було неправомірно знято грошові кошти в сумі 13143, 65 гривень з її карткового рахунку через банкомат ВНАКСН 10015-0428, розташований в м.Арциз Одеської області, та по даному факту внесено відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування. Просили застосувати позовну давність за вимогами про стягнення пені.
Вислухавши відповідачку та її представника, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють договір позики.
Частина 1 ст.1048 УК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно ст.1050 ЦК України боржник, який не повернув своєчасно суму кредиту, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.
Відповідно договору № б/н від 11 квітня 2007 року, укладеному між ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" та відповідачкою, остання отримала кредит в розмірі 1545,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36,00 % відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7-13).
Відповідачка погодилась з тим, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджено її підписом у заяві.
Згідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ПАТ "КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п.6.5 Умов надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.
Згідно пунктів 6.6, 8.6 Умов надання банківських послуг у разі невиконання зобов'язань за договором, позичальник зобов'язався на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто у порушення умов договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України прийняті на себе зобов'язання не виконала.
Позивач надав розрахунок заборгованості за договором, згідно якого станом на 31 серпня 2015 року заборгованість складала 22750 гривень 77 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 12500 гривень 67 копійок; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7990 гривень 54 копійки; заборгованість за пенею та комісією - 700 гривень 00 копійок, відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень - штраф (фіксована частина); 1059 гривень 56 копійок - штраф (процентна складова).
За приписом ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд виходить з наступного.
Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За положеннями ст.61 Конституції, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
Окрім того, згідно з п. 8.6 Умов та правил банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.10.2015 № 6-2003цс15, від 11.10.2017 №347/1910/15-ц.
У зв'язку із зазначеним суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу.
Щодо заяви представника відповідачки про застосування позовної давності до пені, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Як видно з розрахунку заборгованості, пеня в сумі 700,00 гривень нарахована позивачем за період з 31 листопада 2014 року по 31 серпня 2015 року, тобто менше ніж за рік (а.с. 4-6).
Тож, суд вважає безпідставними посилання відповідача та його представника на те, що у задоволенні позову в частині стягнення пені належить відмовити у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Тому позов підлягає частковому задоволенню в сумі 21191 гривня 21 копійка, з яких: заборгованість за кредитом - 12500 гривень 67 копійок; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7990 гривень 54 копійки; заборгованість за пенею та комісією - 700 гривень 00 копійок.
Посилання відповідачки та її представника на те, що 23 жовтня 2014 року було неправомірно знято грошові кошти в сумі 13143, 65 гривень з її карткового рахунку, спростовуються розрахунком заборгованості, згідно якого а ні 23 жовтня 2014 року, а ні в іншу дату, не відбувалось зняття вказаної суми.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути документально підтверджені витрати на сплату судового збору в сумі 1218 гривень (а.с. 1).
Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача складає 22409 гривень 21 копійка (21191 гривня 21 копійка + 1218 гривні).
Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, ч.1 ст.598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 256, 258, 267, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 89, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Калініна), буд. № 7, Саратського району Одеської області, НОМЕР_1, виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 10 квітня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, на рахунок № 29092829003111 у АТ КБ "ПриватБанк", заборгованість станом на 31 серпня 2015 року за кредитним договором № б/н від 11 квітня 2007 року в сумі 21191 (двадцять одна тисяча сто дев'яносто одна) гривня 21 копійка, з яких: заборгованість за кредитом - 12500,67 гривень; заборгованість по процентам за користування кредитом - 7990,54 гривень; заборгованість за пенею та комісією - 700 гривень; та судовий збір у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень, а всього 22409 (двадцять дві тисячі чотириста дев'ять) гривень 21 копійку.
В задоволенні решти позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 26 вересня 2018 року.
Суддя А. І. Бучацька