Справа № 522/2690/18
Провадження №2/522/5324/18
28 серпня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.
при секретарі Іскрич В. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач 14.02.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 80 576, 54 грн. та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, позивач та відповідач 02.02.2012 року уклали кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, у порушення умов договору свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед Банком, станом на 31.12.2017 року, виникла заборгованість у розмірі 80 576, 54 грн. На даний час позичальник ухиляється від виконання своїх зобов'язань, заборгованості за договором не погашає, чим порушує права Банку.
Позивач, будучи сповіщеним належним чином, до суду не з'явився, від представника позивача надійшла письмова заява, по якій позивач просить суд справу розглянути за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву згідно якої просив застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 02.02.2012 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) отримав кредит у розмірі 2 700 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно заяви відповідача, строк дії картки був вказаний 02.02.2014 рік.
Строк дії кредитного договору відповідає строку дії картки.
Згідно з пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.
Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступила письмова заява держателя про закриття рахунку.
Згідно пункту 9.12 умов і правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонгується на такий самий термін.
Позивачем зазначене у розрахунку, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості був зроблений 10.01.2014 р.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно з п. 2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг» Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.
Відповідно до п. 2.1.1.12.11 «Умовами та правилами надання банківських послуг», ОСОБА_3 має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Згідно п. 1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_3 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Аналогічну за змістом правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14.
Пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений, а також на те, що після закінчення строку дії договору банк не видавав боржнику грошових коштів і нової платіжної картки, а боржник своїх зобов'язань за договором від 02 лютого 2012 року не виконав.
Суд приходить до висновку, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором та непогашенням заборгованості за платіжною карткою, банк має право на стягнення заборгованості за умовами кредитного договору.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Проте, враховуючи, що строї дії картки сплинув, а банк звернувся до суду з відповідним позовом лише у 2018 року, суд приймає до уваги клопотання відповідача та вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин строки позовної давності як підставу для відмови у задоволенні позову.
Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259,263 ЦПК України; ст.ст.. 1, 3, 253, 256,257-258, 509, 524, 525, 526, 530, 533, 536, 546, 549-552, 610-612, 624-626, 627-629, 631, 638, 639, 1046-1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд -
У задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) до ОСОБА_1 (65000, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 07.09.2018 року.
Суддя: А. Ю. Бойчук