Справа № 182/4862/18
Провадження № 1-кп/0182/718/2018
25.09.2018 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.05.2018 за № 12018040340001347 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 , з освітою 9 кл., студента 1 курсу Нікопольського технікуму Національної металургійної академії України, неодружений, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
законних представників н/л ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
представника служби у справах
дітей Нікопольської міськради ОСОБА_8
представника СП ВП ОСОБА_9
представника органу пробації ОСОБА_10 , -
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 01.05.2018 приблизно о 19:30 год. перебував біля пляжу № 3 в м. Нікополі, де біля альтанки, розташованої навпроти входу до кафе «Маямі» у пров. Пляжний, 18 в м. Нікополі Дніпропетровської обл., побачив неповнолітнього ОСОБА_11 , який в руці тримав куртку «Berghaus», темно-синього кольору.
Реалізуючи свій злочинний намір, який виник до того як побачив неповнолітнього потерпілого, неповнолітній ОСОБА_3 , одягнувши на голову балаклаву чорного кольору з прорізом лише для очей, яка була у нього при собі, підійшов до неповнолітнього ОСОБА_11 , став навпроти нього та схопив своєю рукою за куртку, яку останній тримав у своїй лівій руці, потягнув її на себе та наказав віддати її, на що отримав відмову від неповнолітнього ОСОБА_11 .
Після чого неповнолітній ОСОБА_3 повторив свої дії, та не досягнувши бажаного, повідомив неповнолітньому ОСОБА_11 про застосування щодо нього фізичного насильства, при цьому поклав свою ліву руку на паркан альтанки таким чином, що рукав його куртки оголився та неповнолітній потерпілий ОСОБА_11 побачив рукоятку дерев'яної бити, яку заздалегідь неповнолітній ОСОБА_3 взяв з собою.
Будучи зляканим застосуванням до нього фізичного насильства, неповнолітній ОСОБА_11 відпустив свою куртку «Berghaus» темно-синього кольору, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 294 від 20.06.2018 становить 425 грн. 00 коп., в результаті чого ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно відкрито з особистих корисливих спонукань, з погрозою застосування насилля, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, заволодів курткою «Berghaus».
З місця вчинення злочину ОСОБА_3 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток на суму 425 грн. 00 коп.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю і пояснив суду, що 01.05.2018 він гуляв з друзями на подвір'ї школи № 8. До них прийшла компанія ОСОБА_12 . Вони попросили налякати ОСОБА_12 і забрати у нього куртку. Він погодився, т.я. це були друзі ОСОБА_11 . ОСОБА_13 дав йому балаклаву і биту. Хтось з хлопців сказав, де знаходиться ОСОБА_11 . Він з ОСОБА_14 пішли у вказане місце, біля альтанки поблизу кафе «Маямі» він побачив ОСОБА_11 , який там стояв з 2-ма дівчатами. Перед тим, як підійти до ОСОБА_15 він одягнув балаклаву, бита була у нього в рукаві. Підійшов до ОСОБА_11 , схопив його за куртку і вимагав, щоб він дав поносити. ОСОБА_15 відмовив. Тоді він ще раз повторив своє прохання. ОСОБА_11 знову відмовив. Биту він спеціально потерпілому не демонстрував, але той побачив биту й, злякавшись, відпустив куртку. Він забрав куртку, розвернувся й пішов до хлопців. Ці хлопці була від нього на відстані приблизно 150 м., при цьому вони сховалися. Куртку він приніс й віддав ОСОБА_16 , який дав йому 57 грн. за те, що він забрав куртку. ОСОБА_11 не говорив, що впізнав його. Вони з потерпілим були знайомі деякий час. Бачилися майже кожного дня, так як гуляли компаніями разом. Знає, що ОСОБА_11 куртку повернули. Пізніше він бачився з потерпілим, просив у нього вибачення. З того, що сталося він зробив висновки, більше такого не повториться. Він не вживає алкогольних напоїв, не палить. Батьки його всім забезпечують, відносини з батьками добрі, він їх слухає. У вчиненому він розкаюється. Запевнив, що більше такого не повториться. Він навчається, буде працювати. Відносини у сім'ї у нього хороші. Він хоче після технікуму продовжити навчання в академії. Запевняє суд, що зробив належні висновки.
Неповнолітній потерпілий ОСОБА_11 та його законний представник - ОСОБА_17 у судове засідання не з'явилися, ОСОБА_17 надав заяву, в якій просить провести судовий розгляд без його участі.
Винуватість обвинуваченого, крім його показів, підтверджується також письмовими доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження № 12018040340001347:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.05.2018 потерпілого ОСОБА_17 , у якому він просить притягнути до відповідальності хлопця на ім'я Валег, який 01.05.2018 поблизу кафе «Маямі» відкрито заволодів курткою «Berghaus» у його неповнолітнього сина ОСОБА_11 (а.п. 14);
- протоколом огляду місця події від 02.05.2018 - пров. Пляжний, 18, який розташований навпроти кафе «Маямі» в м. Нікополі Дніпропетровської обл. До протоколу огляду долучено фото-таблицю. Під час огляду нічого не виявлено та не вилучено. (а.п. 15-16);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.05.2018, в ході якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_11 за участю законного представника ОСОБА_17 з 4-ох осіб упізнав ОСОБА_18 , як хлопця, який 01.05.2018 разом з ОСОБА_19 підійшов до нього до альтанки навпроти входу до кафе «Маямі» та в той час, поки Валег розмовляв з ним, стояв в стороні та ніяких дій не здійснював. Упізнає його за зовнішніми рисами обличчя: за формою обличчя, зачіскою, очима. (а.п. 25-27);
- заявою ОСОБА_20 про добровільну видачу співробітникам поліції куртки «Berghaus» темно-синього кольору, яку приніс до школи невідомий хлопець. (а.п. 85);
- протоколом огляду від 04.05.2018 куртки темно-синього кольору, типу вітровка фірми «Berghaus». Куртка з двома довгими рукавами та капюшоном на блискавці темного кольору та липучках. Спереду, на правовій стороні куртки в області грудей знаходиться емблема синьо-червоного кольору з написом білими буквами «Berghaus», аналогічна емблема розташована на задній частині коміру куртки по центру. З лицьової сторони куртки з права та з ліва рівномірно одна до одної розташовані дві зовнішні кишені, які закриваються на блискавку та липучки. В середині куртки наявна по всій поверхні чорна сітка. Зверху на комірі по центру розташована лейба з розміром «12», з правої сторони внизу на боковому шві лейби у кількості 3 шт. з вказаними характеристиками куртки. До протоколу огляду долучено фото-таблицю. (а.п. 86-90);
- розпискою ОСОБА_17 про отримання раніше викраденої у його сина куртки «Berghaus» темно-синього кольору (а.п. 92);
- висновком судово-товарознавчої експертизи № 294 від 20.06.2018, згідно якого середня ринкова вартість куртки «Berghaus», темно-синього кольору, розміром 12, станом на 01.05.2018 складає 425,00 грн. (а.п. 96-99);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.06.2018, в ході якого неповнолітній свідок ОСОБА_21 у присутності законного представника ОСОБА_22 розповіла та показала хто, та де саме знаходився, коли до ОСОБА_11 підійшов хлопець та заволодів належною йому курткою. До протоколу проведення слідчого експерименту долучено ДВД-диск з відеозаписом слідчого експерименту. (а.п. 104-106);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2018, в ході якого неповнолітній потерпілий ОСОБА_11 у присутності законного представника ОСОБА_17 розповів та показав хто, та де саме знаходився, коли до нього підійшов хлопець у балаклаві та заволодів належною йому курткою. До протоколу проведення слідчого експерименту долучено ДВД-диск з відеозаписом слідчого експерименту. (а.п. 109-111);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.06.2018, в ході якого неповнолітній свідок ОСОБА_23 у присутності законного представника ОСОБА_24 розповіла та показала хто, та де саме знаходився, коли до ОСОБА_11 підійшов хлопець та заволодів належною йому курткою. До протоколу проведення слідчого експерименту долучено ДВД-диск з відеозаписом слідчого експерименту. (а.п. 115-117).
Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винними у вчиненні кримінального правопорушення, за яким він обвинувачується.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають вірну правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами; ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; ст. 69-1 КК України, яка передбачає, що, за наявності обставин, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 66 КК, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченою відповідною санкцією статті Особливої частини Кодексу; а також ст. 103 КК України, відповідно до якої при призначенні покарання неповнолітньому суд також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
Законні представники неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що ОСОБА_3 - їх син, у них у сім'ї відносини хороші. Живуть вони втрьох. УЦ сина є всі необхідні умови для проживання, навчання. Він має кишенькові гроші. Син їх слухає, приходить додому близько 21.30 год., у випадку запізнення повідомляє. Вважають, що він зробив у даному випадку належні висновки й більше такого не повториться. Вони будуть робити все необхідне для цього - пояснювати йому, контролювати поведінку, слідкувати за навчанням. Вони для сина є авторитетами. На даний час син навчається у технікумі, заняття не пропускає, у нього з'явилися нові знайомства, нові інтереси. Навчання йому подобається й він планує у подальшому продовжити навчання. Вважають, що вони здатні здійснювати виховний вплив на сина.
Представник служби у справах дітей Нікопольської міської ради ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_3 не перебував у них на обліку. Від будь-яких служб, школи повідомлень щодо нього не надходило. За місцем проживання у неповнолітнього належні умови для проживання, у нього є окрема кімната, яка обладнана всім необхідним. Характеризується неповнолітній з позитивної сторони.
Інспектор ювенальної превенції СП Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській обл.. ОСОБА_9 також пояснила, що ОСОБА_3 не потрапляли у поле зору поліції. Після вказаного випадку, поставили неповнолітнього на облік. ОСОБА_3 з'являвся на відмітку. Хлопці з оточення ОСОБА_3 в поле зору поліції також не потрапляли. Вважає, що неповнолітній вчинив злочин по своїй безрозсудності.
Інспектор Нікопольського міськрайонного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській обл.. МЮ ОСОБА_10 підтримала свою досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду і проти якої не заперечували ні обвинувачений, ні його законний представник, і пояснила, що ОСОБА_3 має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення його без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Вважає, що він має можливість виправитись без реального позбавлення волі за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше судимим не був (а.п. 141), на даний час навчається на 1 курсі Нікопольського технікуму Національної металургійної академії України.
Також судом враховується, що неповнолітній обвинувачений виховуються батьком та матір'ю, у повній сім'ї. Батьки, на думку суду, достатньо займаються його вихованням, контролюють його поведінку.
Неповнолітньому ОСОБА_3 створені належні умови для проживання та навчання, оскільки згідно акту обстеження житлово-побутових умов, в будинку створені належні умови для виховання та розвитку неповнолітнього. Батьки займаються його вихованням. Умови проживання задовільні (а.п. 150). За місцем навчання - у КЗ «НСЗШ І-ІІІ ст. № 8» обвинувачений ОСОБА_3 характеризується добре, до навчання ставиться сумлінно, зарекомендував себе здібним учнем, має багато друзів серед учнів, активний у спілкуванні, користується авторитетом серед товаришів (а.п. 148), на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває (а.п. 142-143), може повністю усвідомлювати значення свої дій і керувати ними. Судом встановлено обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, вчинення правопорушення в неповнолітньому віці, добровільне відшкодування шкоди, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання. Тому, ураховуючи всі обставини справи, думку представників служб, результати досудової доповіді, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому мінімальне покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, відповідно до ст. 17.1 Мінімальних стандартних правил Організації Об'єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх (Пекінських правил), прийнятих резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 неповнолітнього правопорушника не слід позбавляти особистої свободи, якщо тільки він не визнаний винним у відношенні до тяжкого діяння з застосуванням насильства проти іншої особи або у неодноразовому вчиненні інших тяжких правопорушень, а також при відсутності іншої відповідної міри впливу, ст.. 19 Правил, що поміщення неповнолітніх в будь-яку виправну установу завжди повинно бути крайньою мірою. Судом також враховується, що відповідно до п. 10 Зауважень загального порядку № 10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей у системі юстиції щодо дітей» , п. 23.2. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про Європейські правила стосовно неповнолітніх правопорушників, щодо яких застосовуються санкції або заходи» прикладом якнайкращого забезпечення інтересів дитини є практика, коли традиційні цілі кримінального правосуддя, такі як покарання, поступаються місцем реабілітаційним та відновним цілям правосуддя у справах дітей-правопорушників, перевагу слід надавати таким санкціям та заходам, які можуть мати виховний вплив.
Ураховуючи, що ОСОБА_3 , який раніше судимий не був, вчинив тяжкий злочин, який не має тяжких наслідків, ураховуючи всі обставини справи, щире каяття обвинуваченого, повернення потерпілому куртки, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому вважає можливим застосувати щодо нього ст. 104, 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені п. 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Речовий доказ:
- куртку «Berghaus», темно-синього кольору, розмір 12, яку передано під розписку на зберігання законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_17 , залишити в користуванні потерпілого.
Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні товарознавчої експертизи, згідно довідки, на суму 572 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 484, 485, 487 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч. 2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п 1), 2) ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 в період випробувального терміну періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не застосовувався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Речовий доказ:
- куртку «Berghaus», темно-синього кольору, розмір 12, яку передано під розписку на зберігання законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_17 , залишити в користуванні потерпілого.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта-товарознавця 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя: ОСОБА_1