Справа № 183/4794/18
№ 1-кс/183/1328/18
25 вересня 2018 року м. Новомосковськ
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 09.07.2018 року до ЄРДР за № 12018040350001364, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
- 20.09.2007 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 186, 76 КК України - 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки;
- 22.07.2008 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднати не відбутий термін 2 роки 1 місяць, за вироком від 20.09.2007 року, до відбуття покарання 4 роки 1 місяць позбавленні волі. Звільнений 22.08.2012 року з Криворізької ВК №80 Дніпропетровської області, по відбуттю покарання;
- 11.10.2013 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі;
- 08.02.2014 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України - 4 роки позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, частково приєднати не відбутий термін 3 місяці, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, від 11.10.2013 року до відбуття - 4 роки 3 місяця позбавлення волі; звільнений 21.04.2017 року з Солонянської ВК № 21 Дніпропетровської області за відбуттям покарання;
- 31.05.2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040350000796 від 03.05.2018 року направлено до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України (рішення на даний час не прийнято),
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Згідно до вимог ст. ст. 176-178 КПК України слідчий Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 . В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що 08 липня 2018 року приблизно о 22.00 годині ОСОБА_7 знаходився біля кафе «Берізка», розташованого поблизу будинку 11 по вул. Молодіжна смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, де до нього звернувся раніше невідомий йому ОСОБА_8 з проханням вказати дорогу до залізничної станції.
В цей момент ОСОБА_7 побачив у ОСОБА_8 сумку та у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна (грабіж), що належить ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 08 липня 2018 року приблизно о 22.05 годині, продовжуючи знаходитися біля кафе «Берізка», розташованого поблизу будинку 11 по вул. Молодіжній смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, підійшов до ОСОБА_8 , передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи відкритий характер протиправних дій, розуміючи свою фізичну перевагу перед останнім, двома руками зірвав сумку, яка знаходилася на плечі у останнього, в якій знаходився мобільний телефон «МЕІZU М2», модель М578Н, імеі 1- НОМЕР_1 , імеі 2- НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 та посвідчення водія ОСОБА_8 № НОМЕР_4 , тобто відкрито заволодів майном, яке належить ОСОБА_8 .
Після цього ОСОБА_7 з викраденим з місця скоєння злочину втік, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1946 гривень.
Умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
07.08.2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_7 не працює, доходів ніяких не має, не одружений, дітей на утриманні не має, внаслідок чого стійки соціальні зв'язки в нього відсутні та, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення та перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризиків, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів і по відбуттю покарання на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти злочини проти власності, про що свідчить направлене 31.05.2018 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12018040350000796 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України.
Таким чином, застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні. Також прокурор зазначив, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_7 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, є недостатніми та недоцільними, оскільки вони не можуть забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просила застосувати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_7 має постійне місце мешкання, від органів досудового розслідування не ухилявся, тому вважає, що наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Дослідивши клопотання та надані письмові докази, вислухавши обґрунтування прокурора, пояснення підозрюваного, думку захисника, слідчий суддя прийшла до висновків.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке віднесено законом до категорії тяжких, виходячи з наявних доказів, а саме: витягу з ЄРДР про внесення відомостей про кримінальне провадження, внесене 09.07.2018 року за № 12018040350001364; протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09.07.2018 року; протоколу огляду місця події від 09.07.2018 року; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 ; протоколу огляду предмета від 23.07.2018 року; постанови про визнання речових доказів від 23.07.2018 року; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.07.2018 року; протоколу допиту підозрюваного; висновку судово-товарознавчої експертизи № 4415-18 від 28.08.2018 року; протоколу проведення слідчого експерименту від 07.08.2018 року.
При розгляді письмових доказів, наданих прокурором в підтвердження клопотання, зазначених вище, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому існують всі підстави вважати підозру ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, обґрунтованою.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , слідчий суддя враховує, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у скоєнні злочину, який віднесено до категорії тяжких, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі. Тому ОСОБА_7 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_7 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке віднесено до категорії тяжких. Крім того, 31.05.2018 року у провадження Новомосковського міськрайонного суду надійшло кримінальне провадження за його обвинуваченням у скоєнні декількох корисливих злочинів, не зважаючи на це, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні 08.07.2018 року злочину, тому у слідчого судді є підстави вважати, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених вище, на підставі наданих слідчим матеріалів, оцінила в сукупності інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, офіційні джерела доходів в нього відсутні, підозрюється в скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, що вказує на негативну репутацію останнього; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється.
Все вищевикладене неодмінно свідчить про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо підозрюваного найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених раніше ризиків.
Крім того, у відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 ; майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були проаналізовані раніше, слідчий суддя вважає, що розмір застави у вигляді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб повинний достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає, що на підозрюваного ОСОБА_7 повинні бути покладені обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 196 КПК України, слідчий суддя, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянину України - застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 жовтня 2018 року включно, взявши підозрюваного під варти із зала суду негайно.
Визначити розмір застави у відношенні ОСОБА_9 у виді 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 105.720 грн.
У разі внесення підозрюваним ОСОБА_10 застави, покласти на останнього наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду на кожний виклик;
- не відлучатися із населеного пункту, а саме з Новомосковського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду.
Копію ухвали направити для виконання начальникові Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, прокуророві Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та начальникові Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1