г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3017/18
Номер провадження 1-кп/213/369/18
Іменем України
26 вересня 2018 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт з угодою про примирення у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040740000873 від 14 серпня 2018 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта професійно-технічна, не одружений, не працює, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , 05 травня 2018 року, у денний час доби, знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помітив в шкатулці, яка знаходилася на тумбі в спальній кімнаті вказаної квартири, 300 доларів США, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення 100 доларів США, які належать ОСОБА_5 , реалізуючи який, він, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам власника, з метою незаконного збагачення, власноручно взяв, тобто таємно викрав із зазначеної шкатулки 100 доларів США, які згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої Національним Банком України станом на 05 травня 2018 року становить 2 630,5522 гривень, та, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 2630,5522 гривень.
Крім цього, ОСОБА_4 , 07 травня 2018 року, у денний час доби, знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про місце зберігання грошових коштів в шкатулці, яка знаходилася на тумбі в спальній кімнаті вказаної квартири, після того у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення 100 доларів США, які належать ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам власника, з метою незаконного збагачення, власноручно взяв, тобто таємно викрав із шкатулки, яка знаходилася на тумбі в спальній кімнаті вказаної вище квартири 100 доларів США, які згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої Національним Банком України станом на 07 травня 2018 року становить 2 630,5522 гривень, та, утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 2 630,5522 гривень.
Крім цього, ОСОБА_4 , 08 травня 2018 року, у денний час доби, знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , достовірно знаючи про місце зберігання грошових коштів в шкатулці, яка знаходилася на тумбі в спальній кімнаті вказаної квартири, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення 100 доларів США, які належать ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам власника, з метою незаконного збагачення, власноручно взяв, тобто таємно викрав із шкатулки, яка знаходилася на тумбі в спальній кімнаті вказаної вище квартири 100 доларів США, які згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленої Національним Банком України станом на 08 травня 2018 року, становить 2 629,0191 гривень, та утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 2 629,0191 гривень.
Крім цього, 14 травня 2018 року, у денний час доби, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_5 , помітив на полиці шафи, яка знаходилася у вітальній кімнаті вказаної вище квартири, мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-S5610ZKSEK», в якому знаходилась флеш-картка нам'яті ємністю 8 Gb, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення зазначеного мобільного телефону, який належить ОСОБА_5 , реалізуючи який, він, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам власника, з метою незаконного збагачення, власноручно взяв, тобто таємно викрав з полиці шафи у вітальній кімнаті мобільний телефон марки «Samsung» моделі «GT-S5610ZKSEK», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 29 серпня 2018 року №2461/18 становить 700,00 гривень, в якому знаходилась флеш-картка пам'яті ємністю 8 Gb, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 29 серпня 2018 року №2461/18 становить 126,33 гривні, та утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 826,33 гривень.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), ч.2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
14 вересня 2018 року між потерпілою та обвинуваченим укладено угоду про примирення, за якою: сторони погодились на призначення покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді 01 року позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України у виді 02 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 02 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 рік не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 ч.І п.п.1,2 КК України покладені на неї такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також відповідно до ст.76 ч.2 п.2 КК України виконає покладений додатково обов'язок: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України, дані злочини згідно ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості.
Обвинувачений, як в ході досудового розслідування так і в суді свою провину в скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та підтвердив всі обставини їх скоєння викладені в обвинувальному акті, які об'єктивно підтверджуються дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла пояснила, що їй зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ч. 1 ст. 473 КПК України та просила затвердити зазначену угоду.
Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди та призначення узгодженої міри покарання.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України та закону, суд, враховує, що умови угоди про примирення не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, правова кваліфікація дій кримінальних правопорушень правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, а також відсутні фактичні підстави для невизнання винуватості.
Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань можливе. Підстав, за ч.7 ст. 474 КПК України, для відмови в затвердженні угоди не встановлено.
Обвинувачений характеризується позитивно, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, не працює. Обвинувачений розкаюється у вчиненому.
Суд вважає, що вид та розмір покарання, яке узгодили сторони, передбачено санкціями ч.1 ст. 185 та ч.2 ст.185 КК України та обране з врахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст.ст.65-67 КК України, не суперечить вимогам ст. 68 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засідання суд має право, затвердити угоду. Відповідно до ч.1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду та призначити узгоджену міру покарання.
Керуючись ст.ст.374,375,395,472,474,475 КПК України,
Затвердити угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , укладену 14 вересня 2018 року в кримінальному провадження №№12018040740000873 від 14 серпня 2018 року, на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України.
Визнати винуватим ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання: за ч.1 ст.185 КК України у виді 01 (одного) року позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України у виді 02 (двох) років позбавлення волі.
Згідно зі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточно покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 01 (одного) року не вчинить нового злочину.
У відповідності зі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_4 здійснювати уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази у виді мобільного телефону "Samsung" модель «GT-S5610ZKASEK», що знаходиться на зберіганні відповідно до розписки у потерпілої ОСОБА_5 , залишити останній за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. У випадку невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя ОСОБА_1