справа №176/1615/18
провадження №2/176/877/18
/заочне/
25 вересня 2018 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Волчек Н.Ю.,
за участю секретаря Ханіної М.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
24 липня 2018 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката ОСОБА_3 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким визнати відповідача, ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_5
В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю. Вона є квартиронаймачем спірної квартири. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі, але фактично в ній не проживає, витрат по утриманню квартири та сплаті комунальних послуг не несе. Будь-яких особистих речей у спірній кварті не має. Реєстрація відповідача у квартирі створює їй перешкоди у її користуванні, оскільки вона позбавлена можливості оформити житлову субсидію, на яку має право, так як при обчисленні субсидії враховуються доходи всіх зареєстрованих на житловій площі осіб, а відсутність відповідача позбавляє її можливості надати інформацію про доходи, що змусило її звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою судді від 09 серпня 2018 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження передбаченого ст. ст. 274-279 ЦПК України без виклику сторін. А також, зменшено розмір судового збору до 352,40 грн.
Поштовий конверт з вищезазначеною ухвалою та копією позовної заяви з додатками, направлений на адресу відповідача повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про слухання справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців.
За змістом ст. 72 ЖК України дозволяється в судовому порядку визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.
Відповідно до ч.2 ст.107 ЖК України член сім'ї, який вибув на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Як зазначено в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», відповідно до ст.107 ЖК України наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 є комунальною власністю. Позивачка ОСОБА_1 є квартиронаймачем та її право на користування спірною квартирою підтверджується рішенням Жовтоводської міської ради №11 від 08 січня 2004 року. /а.с. 10-11/
Як вбачається з довідки про склад сім'ї, виданої відділом ведення реєстру територіальної громади Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради у спірній квартирі окрім позивача зареєстровані проживаючими її сини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. /а.с.17/
Відповідно до акту про не проживання особи за місцем реєстрації від 17 липня 2018 року, підписаного сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_2 починаючи з 10 липня 2007 року фактично не проживає за місцем своєї реєстрації. /а.с.13/
Копії паспортів вищезазначених громадян долучені до матеріалів справи. /а.с.14-15/
Позивачка, ставлячи питання про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 посилається на те, що відповідач в спірній квартирі не мешкає, а вона змушена оплачувати комунальні послуги за особу, яка фактично не проживає і не користується житлом, також позивач позбавлена можливості оформити субсидію, так як при її обчисленні враховуються доходи всіх зареєстрованих на житловій площі осіб, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
Оскільки відповідач, не проживає і не користується даним житловим приміщенням, що є комунальною власністю, не виявив наміру проживати у квартирі вчиненням відповідних дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню і ОСОБА_2 слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням.
При цьому, суд враховує, що обставин, які б свідчили, що позивач та/або будь-які інші особи коли-небудь перешкоджали відповідачу в користуванні квартирою, та/або що з цього питання відповідач зверталася до суду або до правоохоронних органів (до звернення позивачів до суду із даним позовом) судом не встановлено. Крім того, судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідно до пунктів 1-7 ст.71 ЖК України за відповідачем зберігається спірне жиле приміщення понад одного року.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється зокрема на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133,141 ЦПК України із відповідача на користь держави необхідно стягнути судові витрати у розмірі 352 грн. 40 коп. так як позивачу було зменшено розмір судового збору саме на цю суму.
Також з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 352,40 грн. який вона сплатила за подання до суду позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 131, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 287, 288, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_4.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. (реквізити для сплати судового збору на користь держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача МФО 899998, рахунок отримувача 312111256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 стягувачем виступає Державна судова адміністрація України).
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 сплачений останньою судовий збір у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. Волчек