Справа № 212/3670/18
2/212/1960/18
24 вересня 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого - судді Борис О.Н., з участю: секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, з вимогою про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що з 13 червня 2007 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає разом з нею, і спору про місце мешкання дитини не має. Майже три роки з Відповідачем проживають окремо, оскільки не можуть знайти спільну мову, ні щодо ведення сумісного господарства, ні щодо утримання та виховання дитини. Спір щодо розміру та порядку сплати аліментів буде вирішуватися в іншому провадженні. Вважає, що сім'ю зберегти неможливо.
Позовна заява надійшла до суду 01.06.2018 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.06.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням підготовчого засідання.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовну заяву в повному обсязі, просили її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти позову, просив позов задовольнити.
Відповідно до ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, уклали шлюб 13 червня 2007 року, свідоцтво видано Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 13.06.2007 року, актовий запис № 250.
Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, видане Словацькою Республікою м. Жиліна, 17 червня 2009 року.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодекс України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи те, що позов визнаний відповідачем, це визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, сторони припинили шлюбні відносини, дітей віком до одного року не мають, примирятися не бажають, суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 206 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 142, 200, 206, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зареєстрований Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 13.06.2007 року, актовий запис № 250, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі даного позову на підставі квитанції № 0.0.1049629885.1 від 31.05.2018, що становить 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне найменування та ім'я сторін:
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_4, ІНН НОМЕР_1, адреса проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНН НОМЕР_2, адреса проживання: АДРЕСА_2
Повний текст рішення складений та підписаний 24 вересня 2018 року.
Суддя: О. Н. Борис