Справа № 212/4082/18
2/212/2093/18
14 вересня 2018 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Колочко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Гавеля Ю.О.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Сіліна В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії,
13 червня 2018 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до КП «Кривбасводоканал» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 21.02.2017. На підставі цього договору позивач вселилася в зазначену квартиру та 24 липня 2017 року зареєструвала в ній своє місце проживання. Після вселення вона уклала з усіма обслуговуючими організаціями договори про надання житлово-комунальних послуг, зокрема і з відповідачем уклала договір від 31 липня 2017 року за № 128102. Після реєстрації вказаної квартири позивач дізналася про наявність боргу в сумі 4206,98 грн., які залишили попередні власники квартири і про що її не попередили. На неодноразові звернення до відповідача провести перерахунок заборгованості та виключити заборгованості, яка утворилася до набуття нею права власності на квартиру, КП «Кривбасводоканал» відмовляється вчинити такі дії, що порушує її права споживача, оскільки, по-перше, вона не отримувала послуг відповідача, за які їй пропонується сплатити, по-друге, вона не може оформити субсидію за наявності боргів за комунальні послуги. Просить зобов'язати відповідача перерахувати заборгованість та виключити із суми заборгованості ОСОБА_3 за послуги водопостачання та водовідведення квартири заборгованість попереднього користувача, що виникла за період до 21 лютого 2017 року у сумі 4142,75 грн.
Ухвалою суду від 15 червня 2018 року позовну заяву було залишено без руху і надано час для усунення її недоліків.
26 червня 2018 року до суду надійшла позовна заява після усунення недоліків і ухвалою суду від 03 липня 2018 року позовну заяву було прийнято та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
30 липня 2018 року судовий розгляд справи був відкладений за клопотанням представника позивача про надання часу для підготовки відповіді на відзив.
08 серпня 2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позивача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що при переоформленні особового рахунку квартиронаймача або власника відбувається перехід заборгованості за послуги попередніх власників. Тому списати, не обліковувати, не включати або не нараховувати заборгованість попередніх власників у КП «Кривбасводоканал» не має жодних підстав. Також, вказав, що позивачем в своєму позові не доведеног, що будь-яке його право порушується діями чи бездіяльністю відповідача. Крім того, зазначив, що КП «Кривбасводоканал» не вважає позивача таким, що має заборгованість, яка виникла до придбання нею у власність квартири за адресою: АДРЕСА_1 і не виключає можливості звернення до суду із вимогами до колишніх власників квартири, споживачів наданих послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Зауважив, що відповідач не вчиняв відносно позивача юридично значимих дій в судовому або іншому порядку. Списання будь-яких сум заборгованості є правом, а не обов'язком підприємства, яке надає послуги, і наявність заборгованості по особовому рахунку, який відкривається не за особою, а за житловим приміщенням, що утворилася з вини попереднього власника, не порушує законних прав і інтересів як нового власника квартири. Просив відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їх права та обов'язки).
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 5 частини 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 на підставі договору міни від 21 лютого 2017 року стала власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 22-25).
24 липня 2017 позивач зареєструвала в зазначеній квартирі своє місце проживання (а.с. 20 зворотній бік).
31 липня 2017 року позивач уклала з відповідачем Договір № 12812 про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення(а.с. 25).
Раніше зазначена квартира належала ОСОБА_5, яка і була фактичним споживачем послуг з централізованого водопостачання і водовідведення в строк до 21 лютого 2017 року.
Станом на 1 березня 2017 року за особовим рахунком на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, нараховано заборгованість, зокрема за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 4206,98 грн. (а.с. 26).
Згідно частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач є споживачем послуг підприємства відповідача лише після набуття права власності на зазначену вище квартиру і до теперішнього часу.
При оформленні зазначеного вище договору міни про борги попереднього власника позивач не знала, до 21 лютого 2017 року позивач послугами відповідача не користувалась і не була споживачем його послуг.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житло-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до п.п. 8, 32 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Виконавець зобов'язаний звільнити споживача від оплати за послуги у разі їх ненадання.
Таким чином, судом достовірно встановлено і підтверджено вищенаведеними доказами, що позивач не має жодного відношення до суми заборгованості в розмірі 4142,75 грн. за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період до 21 лютого 2017 року, оскільки власником цієї квартири позивач стала 21.02.2017.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Так, з урахуванням положень ст. ст. 15, 16 ЦК України, не є належним способом захисту судом цивільних прав та інтересів особи пред'явлення позову про зобов'язання виключити заборгованість за житлово-комунальні послуги.
Зобов'язання КП «Кривбасводоканал» здійснити перерахунок за особовим рахунком № НОМЕР_1 за місцем проживання позивача ОСОБА_3 та виключити суму заборгованості попереднього власника в розмірі 4142,75 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення, без зазначення конкретних порушень при нарахуванні такої заборгованості та надання доказів на її спростування, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав, а саме по собі нарахування відповідачем заборгованості за спожиті комунальні послуги, не встановлює для позивача будь-яких обов'язків.
Зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виключити заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги попереднього власника є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту. А все про що зазначала позивач у позовній заяві, може бути запереченням у разі пред'явлення до неї позову про стягнення суми заборгованості. Однак, як встановлено судом, таких вимог до неї не заявлено.
Крім того, суд наголошує, що зміна власника нерухомого майна не може бути підставою для виключення заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно до норм діючого законодавства України. Виключення або стягнення такої заборгованості є правом суб'єкта господарювання при здійсненні ним господарської діяльності, що охоплюється загальними засадами цивільного законодавства щодо свободи підприємницької діяльності.
Отже, суд виходить з того, що фактичні обставини, пов'язані із наявністю або відсутністю заборгованості позивача за житлово-комунальні послуги є предметом доказування при пред'явленні відповідачем позову про їх стягнення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 з вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про захист прав споживачів та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1;
Відповідач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», ЄДРПОУ 03341316, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а;
Повне судове рішення складено та підписано 24 вересня 2018 року.
Суддя: О. В. Колочко