ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №201/8831/18
Провадження № 3/201/3327/2018
26 вересня 2018 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Мандриківська, 157/15, притягнутого за ст. 183-1 КУпАП, -
Посадовою особою Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 13.08.2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183-1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 в якому зазначено: боржник не виконує рішення суду, ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітньої (іх) дитини (дітей), в наслідок чого з'явилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, яка станом на 13.08.2018 року складає 95 722, 69 грн.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, про причини своєї не явки суд не повідомив.
Законом України №2234-VIII від 07.12.2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів", який набрав чинності 06 лютого 2018 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнений статтею 183-1 КУпАП, якою встановлено адміністративну відповідальність за несплату аліментів, зокрема, на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Період заборгованості ОСОБА_1 по виконавчому документу, який виник до набрання статтею 183-1 КУпАП чинності (до 06 лютого 2018 року) не може вважатись правопорушенням, оскільки згідно ст.8 КУпАП закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають, тому заборгованість ОСОБА_1 не утворює складу правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСІІЛ встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У справі «Карелія проти Росії» «Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСІІЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції' в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження: у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, зокрема, суть адміністративного прав о порушення.
При цьому формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу його вчинення мотивів і форми вини.
Згідно вимогам ст. 62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.
Отже, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП, при цьому суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, а тому суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п.1, ст.284 ч.1 п.3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Суд, керуючись ст.ст.8,183-1,247 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 притягнутого за ст. 183-1 КУпАП України на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП України закрити за відсутності події і складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: ОСОБА_2