Справа № 175/1450/18
Провадження № 2/175/465/18
(з а о ч н е)
16 серпня 2018 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сотник Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 08 травня 2009 року виконкомом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №35.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис №35.
Від даного шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 року.
Разом з тим, позивачка зазначила, що в вересня 2017 року сімейні стосунки між сторонами припинилися, подружжя проживають окремо один від одного та не ведуть спільного господарства.
Позивачка надала до суду письмову заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у наданий судом строк відзив на позов не подавав, зустрічний позов не пред'являв, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи визнання відповідачем позову та підтримання позивачем та його представником позовних вимог, суд приходить до висновку.
Судом встановлено, що сторони з 08 травня 2009 року перебувають у зареєстрованому шлюбі актовий запис №35, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданим 08 травня 2009 року виконкомом Олександрівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданим 27 серпня 2003 року виконкомом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №35. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає, дитина проживатиме з матір'ю.
Відповідно до ст. 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України ). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України , суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з причин відсутності взаєморозуміння, різних поглядів на сімейне життя, беручи до уваги, що сім'я в розумінні ч. 2 ст. 3 СК України фактично припинила своє існування, а також враховуючи той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем докази і обставини у суду відсутні та надані не були, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, з огляду на те, що позивачка у своїй письмовій заяві зазначила про бажання залишити собі прізвище «ОСОБА_1», суд вважає за необхідне залишити позивачу після розірвання шлюбу зазначене прізвище.
Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір 704 грн. 80 коп..
Керуючись ст.51 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 141,247 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 24, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, між ОСОБА_1 до ОСОБА_2, зареєстрований 08 травня 2009 року виконкомом Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №35 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Стягнути з до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, суму судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко
Повний текст рішення складено 03.09.2018 року