26 вересня 2018 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного у кримінальному провадженні № 201/3255/18 (пр. № 1кп/201/426/2018), відомості про яке 06 березня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120180406500000574, стосовно:
-ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України;
-ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
-ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця і мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -
Органом досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пред'явлене звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
На розгляд учасників судового провадження було поставлене питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою до спливу двомісячного строку.
Прокурор у судовому засіданні просила продовжити обвинуваченим строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на відсутність законних підстав для зміни запобіжного заходу, а також наявність ризиків, що враховувалися при обранні такого запобіжного заходу, які на даний час не відпали.
Захисник обвинувачених - адвокат ОСОБА_7 просив не продовжувати строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у зв'язку з відсутністю ризиків, які б обумовлювали необхідність продовження терміну такого запобіжного заходу, і просив змінити обвинуваченим запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який його вид, зокрема домашній арешт, який, на думку захисника, забезпечить належне виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, а обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишили дане питання на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом також встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2018 року обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії до 28 вересня 2018 року.
Розглянувши доводи учасників кримінального провадження з цього приводу, суд доходить висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченим такого виду запобіжного заходу, на час розгляду даного кримінального провадження у суді не відпали та не зменшились, оскільки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 продовжують обвинувачуватися у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено максимальне покарання у виді шести років позбавлення волі, судовий розгляд кримінального провадження продовжується, при цьому, судом не допитано всіх свідків сторони обвинувачення, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, характер інкримінованого обвинуваченим діяння і тяжкість можливого покарання, що може їм загрожувати у разі визнання їх винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, останні, перебуваючи на свободі будуть мати можливість перешкодити встановленню істини по справі, переховуватись від суду, а також незаконно вплинути на свідків і учасників процесу, що з урахуванням вимог ст. 178 КПК України, свідчить про неможливість зміни обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який вид запобіжного заходу, котрий, на думку суду, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам.
В той же час, суд вважає, що застосований до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча й обмежує права та свободи останніх, однак відповідає характеру суспільного інтересу, підставам та меті його обрання, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості. Всі ці обставини в свої сукупності свідчать про наявність ризиків, визначених в ч. 1 ст. 177 КПК України, що у взаємозв'язку з обвинуваченням у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є підставою для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177,178, 182,183, 331, 369-372 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до 24 листопада 2018 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під вартою, є 24 листопада 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1