Справа № 175/3335/18
Провадження № 1-кп/175/200/18
Вирок
Іменем України
19 вересня 2018 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю сторін судового провадження:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018040440001040 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, із середньою освітою, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 11 серпня 1997 року Севастопольським міським судом АР Крим за ст. ст. 93 п. «Г», 17, 93 п. «Г», «Е», «Ж», «З», 145 ч. 2, 222 ч. 1, 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді 15 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 25 грудня 2008 року із невідбутим строком покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 2 місяці 28 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.296 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 07 серпня 2018 року о 12 год. 30 хв. в Дніпропетровському районному суді Дніпропетровської області за адресою: смт. Слобожанське, вул. Теплична, 7, в залі судових засідань № 2, де відбувалося слухання цивільної справи №175/574/17-ц за позовною заявою потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , третя особа - с/т «Дніпро-2» про зобов'язання вчинити певні дії, під головуванням судді ОСОБА_7 . Так, у вищезазначені дату та час ОСОБА_4 , який знаходився у залі судових засідань №2 Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, з мотивів явної неповаги до суспільства, спрямованих на грубе порушення громадського порядку, проявляючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, діючи з особливою зухвалістю, знаходячись в залі судових засідань в присутності судді ОСОБА_7 , о 12:36:34 годині 07.08.2018, почав виражатися нецензурною лайкою в адресу позивача ОСОБА_5 , ігноруючи зауваження судді ОСОБА_7 та відповідача ОСОБА_6 про припинення своїх противоправних дій, підійшов до позивача ОСОБА_5 обличчям до обличчя, котра перебувала у сидячому положенні, присів навпроти потерпілої на стіл та висловлюючись нецензурною лексикою наніс останній один удар долонею правої руки в область шиї, тим самим образивши її людську честь та гідність, та завдав фізичного болю без спричинення тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_4 підійшов до виходу із приміщення зали судових засідань, не реагуючи на зауваження судді ОСОБА_7 та відповідача ОСОБА_6 про припинення свої противоправних дій, тим самим порушуючи нормальну діяльність судового органу, повернувся до зали судового засідання о 12.36.54 годині того ж дня, вдруге наблизився до потерпілої ОСОБА_5 обличчям до обличчя, яка на той момент перебувала у сидячому положенні та повторно наніс один удар долонею правої руки в область шиї, тим самим спричинивши фізичну біль потерпілій без завдання тілесних ушкоджень.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав в повному обсязі та пояснив, що він три роки знаходився у цивільному шлюбі з потерпілою ОСОБА_5 та мають сина. Останні три роки потерпіла переслідує його цивільними судовими процесами щодо його головування в садівничому товаристві. Так саме 07 серпня 2018 року приблизно о 12 год. 30 хв. в Дніпропетровському районному суді в залі судових засідань №2 під час розгляду цивільної справи де він був відповідачем за позовом потерпілої він після її слів про те що він не є батьком дитини, не стримався виразився нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_5 , ігноруючи зауваження судді ОСОБА_7 , підійшов до ОСОБА_5 обличчям до обличчя, та завдав один удар долонею правої руки в область шиї, та став відходить, але вона знов сказала тіж слова та він знову завдав удар долнею в шию. Про вчинене жалкує та щиро розкаюється, та зазначив на неодноразові провокації з боку потерпілої упродовж тривалого часу. Просив суд його суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 07 серпня 2018 року приблизно о 12 год. 30 хв. в приміщенні суду під час слухання цивільної ї справи обвинувачений порушив громадський порядок, не реагував на зауваження судді, піднявся з місця підійшов до неї, та завдав їй два удари долонею правої руки в область шиї. В 2016 році він застосовував до неї фізичну силу, а вона зверталась до поліції.
Просила та наполагяла на застосуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на певний строк, тому як вважає, що покарання у виді штрафа до особи яка грубо порушила громадський порядок у суді, принизила її честь та гідність завдала їй фізичного болю та раніше судима за тяжкий злочин не буде належним покаранням.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, дослідженням матеріалів які характеризують особу обвинуваченого, та допиту представника громадськості з цього приводу.
При цьому учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що наведеними доказами у своїй сукупності у повному обсязі доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 та його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Обставини, які пом'якшують покарання, обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття та сприяння у розкритті злочину.
Обставини, які обтяжують покарання, обвинуваченому ОСОБА_4 є рецидив злочину.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, обставини вчинення злочину, позицію потерпілої, яка наполягала на реальному виді покарання для обвинуваченого у виді обмеження волі, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за умисний тяжкий злочин, суспільну небезпеку його дій виражену у злісному порушенні правил поведінки у залі судового засідання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого та характер вчиненого ним злочину, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливо без обмеження волі, а тому суд вважає, що підстав для призначення покарання у виді штрафу на чому наполягав прокурор та обвинувачений не має.
Цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати по справі відсутні.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Керуючись ст.ст. 364, 369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не обиралась.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня прибуття і постанови засудженого ОСОБА_4 на облік у виправному центрі.
Речові докази по кримінальному провадженню №12018040440001040, а саме: цифровий носій інформації оптичний СD-R диск білого кольору з наявним маркуванням esperanza CD-R поміщений в паперовий конверт з аудіо записом судового засідання по справі №175/574/17 зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1