Справа № 175/3511/18
Провадження № 1-кп/175/219/18
Вирок
Іменем України
26 вересня 2018 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12018040440000838 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Партизанське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, студента 1-го курсу технологічного коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого у гуртожитку по АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
встановив:
27 червня 2018 року приблизно о 02.00 годині, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, неповнолітній ОСОБА_7 проходив повз будинок АДРЕСА_3 , та з метою особистої зацікавленості проник на територію вказаного домоволодіння, де у відкритому гаражі побачив моторолер, після чого у нього раптово виник умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.
З цією метою у вказаний період часу він, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, шляхом вільного доступу, незаконно проник до приміщення гаражу, звідки зусиллям рук виштовхав через ворота на проїзну частину вулиці приналежний ОСОБА_8 моторолер «Spead Geer», 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 чорного кольору вартістю 9559,05 грн., і запустивши двигун за допомогою ключа запалення, що знаходився у замку запалення, з місця скоєння злочину зник, тим самим незаконно заволодів зазначеним транспортним засобом, але реальних збитків не спричинив, оскільки моторолер повернуто потерпілому ОСОБА_9 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою провину у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю і пояснив, що в результаті раптово виниклого умислу заволодів моторолером раніше незнайомого ОСОБА_10 . Цей моторолер він сховав у лісосмузі та через 3 дні під час керування моторолером був затриманий потерпілим. У скоєному щиросердно кається та просить суворо не карати.
Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.
Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого йому діяння та добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 31 серпня 2018 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.
В обвинувальному акті слідчим зазначено, що злочинними діями ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 заподіяно майнову шкоду у розмірі 9559,05 грн., тобто виходячи з вартості транспортного засобу, визначеної експертним дослідженням.
Суд вважає таке формулювання помилковим виходячи з наступного.
Пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачає, що при вирішенні питання про те, чи були збитки реальними, необхідно виходити з положень п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, де зазначено, що такими збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, що вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. У разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.
На досудовому слідстві розмір матеріальної шкоди, завданої потерпілому, визначався на підставі висновку авто-товарознавчої експертизи № 15/12.2/234 від 30.07.2018 року, однак у обвинувальному акті вказано, що моторолер повернули ОСОБА_9 . Будь-яких доказів про пошкодження транспортного засобу чи про витрати, які поніс або мусить понести потерпілий, суду не надано.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає необхідним виключити з обвинувального акту формулювання «… ОСОБА_7 … незаконно заволодів транспортним засобом, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 майнову шкоду на загальну суму 9559,05 грн.».
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_5 , - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, на обліку в Секторі ювенальної превенції не перебував, виховується у неповній сім'ї без батька, навчається, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини та вчинення злочину у неповнолітньому віці.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За приписом ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Згідно зі ст.37 Міжнародної конвенції про права дитини, прийнятої 44 сесією Генеральною Асамблеєю ООН, яка ратифікована 27 лютого 1991 року Верховною Радою України, необхідно гуманно підходити до застосування засобів до неповнолітніх, а арешт, позбавлення волі та тюремне ув'язнення дитини здійснювати відповідно до Закону і використовувати лише в якості виключного засобу і на протязі як найменшого періоду часу.
Виходячи з цих вимог національного та міжнародного законодавства, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_5 , зібраної інформації з досудової доповіді, а також відсутності негативних наслідків злочину (транспортний засіб повернуто потерпілому), при наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що його обтяжують, суд вважає можливим, із застосуванням ст.69 КК України, призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.289 КК України з випробуванням на підставі ст.ст.75, 104 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення неповнолітнього обвинуваченого та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Під час досудового розслідування ОСОБА_12 запобіжний захід не обирався.
Потерпілий ОСОБА_8 цивільний позов не заявляв. Просив обрати ОСОБА_12 покарання на розсуд суду, про що зазначив у письмовій заяві без дати, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом.
Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати з державного бюджету на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 1144 грн. (а.к.п.42).
Долю речового доказу суд вирішує у відповідністю зі ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України та із застосуванням ст.69 КК України піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки без конфіскації майна.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.2 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання чи роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 (ІПН невідомий) 1144 грн. на користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу - за експертизу № 15/12.2/234 від 30 липня 2018 року).
Моторолер «Spead Geer», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 по розписці від 01 липня 2018 року, - залишити у його розпорядженні після набрання вироком законної сили.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1