Справа № 200/15638/18
Провадження № 1-кс/200/9633/18
26 вересня 2018 року
26 вересня 2018 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, працюючого автослюсарем на ТОВ «Епоха», раніше судимого в останнє:
- 05.12.2017 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч. 4 ст. 70 КК України на строк 1 рік позбавлення волі, 27.06.2018 року звільнений по відбуттю строку покарання, ніде не зареєстрованого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
26 вересня 2018 року слідчий СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 25.09.2018 року приблизно о 07:10 годині, ОСОБА_8 , знаходячись за адресою: пр. О. Поля, біля буд. 76А, Центрального району у м. Дніпро, побачив автомобіль «OPEL VECTRA», 2005 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 що на праві власності належить потерпілому ОСОБА_9 , який стояв неподалік вище вказаного будинку, де в цей момент у ОСОБА_8 раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна (крадіжка), що знаходиться у вказаному автомобілі, належного потерпілому ОСОБА_9 .
Далі, ОСОБА_8 , знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, підійшов до передньої пасажирської двері автомобіля «OPEL VECTRA», д.н.з. НОМЕР_1 та за допомогою знайденого неподалік каменю, розбив скло вказаної двері.
Після чого, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, зняв з лобового скла відео реєстратор GT Electronics X60 разом з картою пам'ті на 8 Gb - China 8GB Micro SD», який визначив предметом свого злочинного посягання, тим самим незаконно привласнив вказане майно, належне потерпілому ОСОБА_9 .
Таким чином, ОСОБА_8 виконав всі дії, спрямовані на таємне викрадання чужого майна. Після чого, ОСОБА_8 , бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, з викраденим майном з місця скоєння злочину намагався втекти, однак його дії були помічені потерпілим ОСОБА_9 . На що потерпілий ОСОБА_9 став кричати, щоб ОСОБА_8 зупинився та почав бігти за ним. На що ОСОБА_8 усвідомлюючи, що його дії перестали бути таємними та стали відкритими для оточуючих, продовжуючи скоювати злочин, спрямований вже на повторне відкрите заволодіння чужим майном, ігноруючи законні вимоги потерпілого в свою адресу про повернення викраденого майна, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись чужим майном на власний розсуд.
Таким чином ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, відкрито, повторно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_9 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму у розмірі 500 грн.
25.09.2018 року ОСОБА_8 затримали а порядку ст. 208 КПК України.
25.09.2018 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Підозра, оголошена ОСОБА_8 , ґрунтується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: витягом з ЄРДР від 25.09.2018 року, протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25.09.2018 року, протоколом огляду місця події від 25.09.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 25.09.2018 року, протоколом пред'явлення особи до впізнання від 25.09.2018 року, протоколом затримання ОСОБА_8 від 25.09.2018 року, повідомленням про підозру ОСОБА_8 від 25.09.2018 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 25.09.2018 року.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність передбачених п.1 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового слідства і суду. Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до шести років, крім того ОСОБА_8 не одружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, ніде не зареєстрований, що свідчить про відсутніх міцних соціальних зв'язків. Крім того, ОСОБА_8 05.12.2017 засуджений Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 ККУ до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік, 27.06.2018 звільнений по відбуттю строку покарання, у якого судимість не знята та не погашена. Також, ОСОБА_8 має невиконане покарання за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2018 року за ч. 1 ст. 185 КК України, якого було засуджено до позбавлення волі строком на один рік та, керуючись ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком один рік. Таким чином, є всі підстави вважити, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше неодноразово судимий та на шлях виправлення не став, звільнившись 27.06.2018 року з місць позбавлення волі, знову вчинивши інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні просила задовольнити вказане клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник в судовому засіданні просили обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В судовому засіданні прокурором доведені та обґрунтовані ризики, передбачений п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше неодноразово судимий та на шлях виправлення не став, після звільнення 27.06.2018 року з місць позбавлення волі, вчинивши інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, те, що ОСОБА_8 , схильний до вчинення правопорушень, а також його вік, стан здоров'я, його репутацію, суд вважає, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки враховуючи вищевикладене застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного не зможе запобігти ризикам передбаченого п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначеного у клопотанні.
Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Такою сумою застави визначаю 20 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 35240 тисяч гривень, що буде достатньо для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 186, 193-194, 196-197, 205, КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме: до 07 години 20 хвилин 23 листопада 2018 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_10 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 35240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) на рахунок 37312066017442; МФО: 820172 банк отримувач ГУ ДКСУ м. Київ; код: 26239738 ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із свідками по справі.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_11 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалу направити СВ ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1