Справа № 203/1990/16-ц
Провадження №2/200/610/18
(заочне)
02 серпня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого, судді - Єлісєєвої Т.Ю.
при секретарі - Кузьминій С.Д.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -
Позивач звернулась в суд з вказаним позовом. В позові посилається на те, що 31.07.2015 року в м.Мелітополі сталася ДТП за участю водія ОСОБА_2, який керував автомобілем Рено Сандеро, д/н НОМЕР_1 та за участю водія ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_2. Згідно постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.09.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаного ДТП. Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія». Згідно звіту №4815 про оцінку вартості матеріального збитку від 14.08.2015 року, вартість матеріального збитку складає 19 726,34 грн. Позивач звернувся до страхової компанії у встановлений законом строк, однак СК виплатила йому страхову суму у розмірі 2916,94 грн. з порушенням встановленого терміну виплати, у зв'язку з чим страхова компанія має різницю між фактичним страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 16 809,40 грн., а також виплатити пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 3328,26 грн. Відповідачем ОСОБА_2 позивачу завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 10 000,00 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» на свою користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 16 809,40 грн.; з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн., та солідарно з відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 2500 грн. та судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2016 року вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Єлісєєвої Т.Ю.
Позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідачі до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
04.07.2016 року представником відповідача - ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» надано заперечення проти позову, в якому він просить у задоволенні позову в частині стягнення матеріальної шкоди відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Як передбачено ч.2 ст.1187ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 31.07.2015 року в м.Мелітополі сталася ДТП за участю водія ОСОБА_2, який керував автомобілем Рено Сандеро, д/н НОМЕР_1 та за участю водія ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_2.
Вини ОСОБА_2 встановлена постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.09.2015 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія».
31.07.2015 року запар І.С. звернувся до ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» з заявою про страхове відшкодування.
Позивачем до позову додано Звіт №4815 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 14.08.2015 року, згідно якого вартість матеріального збитку складає 19 726,34 грн.
Проте, суд погоджується з твердженнями представника відповідача ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» з приводу того, що при складанні Звіту №4815 відповідачі не були повідомлені про проведення огляду ТЗ. Огляд ТЗ було проведено лише у присутності позивача, а тому вказаний звіт не може бути належним, допустимим доказом у розумінні ст.77-78 ЦПК України.
Натомість в матеріалах справи мається Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 03.08.2015 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту складає 3931,60 грн.
09.12.2015 року ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» було складено страховий акт №ОЦ/007/000/15/6469.
В судовому засіданні встановлено та не заперечувався сторонами той факт, що позивачем отримано суму страхового відшкодування від ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» в розмірі 2916 гривень 94 копійки, тому цей факт на підставі ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню у суді.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» суми матеріального збитку у розмірі 16 809,40 грн. задоволенню не підлягають.
Також суд відмовляє у стягненні з ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» суми пені у розмірі 3328,26 грн., оскільки з боку відповідача не було порушено строків випалити страхового відшкодування, що підтверджується матеріалами цивільної справи.
Що стосується вимог про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., то в цій частині суд задовольняє позовні вимоги з огляду на таке.
Згідно положень ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 1177, 1195 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Позивач у позовній заяві просить про відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка полягала у неможливості протягом тривалого часу користуватися автомобілем, порушенням його нормальних життєвих зв'язків, викликаними у зв'язку із цими незручностями та вважає, що достатнім буде відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 5000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1, 3ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
При визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката по конкретній справі, адресований клієнту.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Пономаренко А.В. 07.04.2016 року був укладений договір про надання правової допомоги адвокатом.
Відповідно до товарного чеку від 07.04.2016 року, позивачем було сплачено 2500 грн. адвокату за надання правової допомоги.
Однак, на підтвердження відповідності понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги не було надано жодних належних та допустимих доказів, окрім договору та квитанції, зокрема, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як того вимагає ст. 137 ЦПК України.
Відсутність відповідних доказів не дає можливості суду визначити відповідність понесених стороною витрат наданій правовій допомозі, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на правову допомогу немає, а тому у цій частині позову повинно бути відмовлено.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 551,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно - страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3, 49101, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий 30.09.1996 року Тернівським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, 51500, АДРЕСА_2) суму моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. та судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 551,20 грн., а всього - 10 551 грн. 20 коп.
В решті позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подачі письмової заяви до Бабушкінського районного суду про його перегляд, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.Ю. Єлісєєва