БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57
тел. канцелярії 744-00-77, факс 744-17-64, email - inbox@bs.dp.court.gov.ua
Справа №200/5880/18
Провадження №2/200/2402/18
30 травня 2018 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В. розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 34984509, 49131, м.Дніпро, вул.Старокозацька, 56) про зняття арешту з майна -
03.04.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про зняття арешту з майна.
04.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
20.04.2018 року Відповідач отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження разом з копією позову та всіх додатків, жодних клопотань до суду не надав, а також не скористався правом надання відзиву на позов.
В своєму позові, позивач посилається на те, що ОСОБА_3 - батько позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до свідоцтва про право власності від 27.01.1999 року на праві приватної спільної сумісної власності володів ? частиною квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
З Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 23.03.2018 року №118279043 вбачається, що на ? частину вищевказаної квартири накладено заборону за №4793489 Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження постанова АА 738521 від 16.02.2004 року БУЮ.
Позивач звернувся до Шевченківської ДВС з відповідним запитом, на що листом від 13.06.2017 року №0314/10256/12 йому було повідомлено, що встановити на підставі якого виконавчого документа накладено арешт на майно (номер справи, дата видачі та орган, яким видано виконавчий лист) не виявляється можливим, оскільки ВП, передані державним виконавцем до архіву зберігаються у відділі ДВС не більше 3-х років, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування арешту.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ч.1ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Нормами ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.
Такі правові регулювання містяться і в ст.1 Першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування і розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Системний аналіз зазначених положень Закону дає суду підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Право зняття арешту з майна належить лише державному виконавцю того органу державної виконавчої служби, який цей арешт накладав.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення, оскільки виконавчі документи на виконанні не перебувають, тому відсутні підстави для існування арешту майна боржника в рамках виконавчого провадження, в якому арешт було накладено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 12, 81, 141, 263, 265, 279 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, 49000, АДРЕСА_1) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 34984509, 49131, м.Дніпро, вул.Старокозацька, 56) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зняти арешт (заборону) з нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 4793489) на ? частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_3, накладеного Шевченківським (Бабушкінським) відділом державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на підставі постанови АА 738521 від 16.02.2004 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Шевцова