печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46885/18-к
26 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотань у кримінальному провадженні № 42016000000003127, -
25.09.2018 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга, які подана адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 , що передано слідчому судді ОСОБА_1 26.09.2018, на бездіяльність прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотань у рамках кримінального провадження № 42016000000003127.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
Статтею 220 КПК України передбачено, що розгляд під час досудового розслідування клопотань сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин ? надсилається їй.
З наданих матеріалів вбачається, що Головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003127 від 04.11.2016 за підозрою ОСОБА_2 та інших - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5, ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
12.09.2018 адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подано клопотання про допит свідків в рамках даного кримінального провадження. Проте листом від 13.09.2018 заявника повідомлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003127 від 04.11.2016 за підозрою ОСОБА_2 та інших - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5, ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, завершено та згідно ст. 290 КПК України, надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Варто зазначити, що клопотання - це звернення в усній або письмовій формі сторони кримінального провадження, потерпілого чи учасників процесу, які наділені таким правом (сторона захисту, потерпілий і його представник чи законний представник), до слідчого, прокурора про виконання будь-яких процесуальних дій під час досудового розслідування. Клопотання є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян, які залучені у сферу кримінального судочинства, повного й об'єктивного дослідження обставин кримінального провадження. Під час кримінального провадження можуть бути заявлені клопотання, які направлені на встановлення фактичних даних, що мають значення для кримінального провадження; на забезпечення прав і законних інтересів особи, яка заявила клопотання.
Частиною 1 ст. 290 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
З аналізу вказаної норми слід дійти висновку, що на стадії відкриття матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення повідомляє про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, що включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів, а сторона захисту за запитом прокурора зобов'язана надати доступ до матеріалів, вчинення будь-яких слідчих(розшукових) дій не передбачено.
Слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, оскільки це має бути вирішено відповідно під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Главою 26 КПК України законодавцем чітко визначено та регламентовано порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування, проте як встановлено в судовому засіданні, така стадія досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003127 завершена, а відтак приходжу до переконання, що вимоги скарги лежать за межами повноважень наданими слідчому судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотань у кримінальному провадженні № 42016000000003127.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1