Постанова від 16.12.2010 по справі 2-а-6805/2010

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

м. Старокостянтинів, вул. Миру, 9, 31100, (03854) 3-23-40

ПОСТАНОВА № 2 - а - 6805/2010

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2010 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області

в складі:

головуючої - судді Завадської О.П.

при секретарі Поважнюк О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до дорожньо - патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Старосинявського РВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання нечинною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

24 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дорожньо - патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Старосинявського РВ УМВС України в Хмельницькій області про визнання нечинною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВХ № 035351 від 15 листопада 2010 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за нібито перевищення ним, при керуванні 15 листопада 2010 року близько 16 години 05 хвилин в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району автомобілем марки Мітцубісі державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 91 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України. В обґрунтування заявлених позовних вимог він посилався на те, що фіксація правопорушення, яка вимірювалась приладом „Радіс", не може бути достатньою доказовою базою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того не залучались свідки, не проводилась відео та фото фіксація правопорушення.

Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений в встановленому законом порядку, проте в судове засідання свого представника не направив, причини неявки суду невідомі. Тому відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою адміністративне правопорушення серії ВХ № 035351 від 15 листопада 2010 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф у розмірі 255 грн. за те, що він 15 листопада 2010 року близько 16 години 05 хвилин в с. Вишнопіль Старокостянтинівського району, керуючи автомобілем марки Мітцубісі державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 91 км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказане порушення виявлено за допомогою приладу „Радіс" № 4441, відео та фотозйомка не здійснювались. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВХ1 № 112125 свідки не залучались.

При складані протоколу про адміністративне правопорушення позивач заперечував перевищення швидкості.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху України передбачено заборону водієві перевищення максимальної швидкості на ділянці дороги, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7, зокрема, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31. Згідно п. 12.10. Правил дорожнього руху України додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлено виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год.

Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 97 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п. 2, п. 4).

Крім того слід зазначити організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст. 27 Закону України „Про дорожній рух").

Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Власники (співвласники) транспортних засобів відповідно до ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягуються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,5 чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч. 2 ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом'якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ'єктивно досліджені та не враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Згідно ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства суд прийшов до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 138, 159 - 163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 33, ч. 1 ст. 122, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВХ № 035351 від 15 листопада 2010 року дорожньо - патрульної служби відділу державної автомобільної інспекції Старосинявського РВ УМВС України в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Попередній документ
76702053
Наступний документ
76702055
Інформація про рішення:
№ рішення: 76702054
№ справи: 2-а-6805/2010
Дата рішення: 16.12.2010
Дата публікації: 01.10.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху