Іменем України
25 вересня 2018 року
м. Київ
справа №185/3101/17 (2-а/185/253/17)
адміністративне провадження №К/9901/35124/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Гімона М.М., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 185/3101/17 (2-а/185/253/17)
за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - об'єднане управління ПФУ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою об'єднаного управління ПФУ
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Головіна В.О. та
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Олефіренко Н.А., суддів Шальєвої В.А., Білак С.В., -
13 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії об'єднаного управління ПФУ щодо відмови в перерахунку його пенсії на підставі частин першої, другої, абзаців 1 та 2 частини третьої статті 57 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII);
- зобов'язати об'єднане управління ПФУ перерахувати його пенсію на підставі частин першої, другої, абзаців 1 та 2 частини третьої статті 57 Закону № 796-XII, визначивши середньомісячний заробіток для перерахування пенсії шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, за довідкою виданою Архівним відділом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про заробітну плату (грошове забезпечення), отриману за роботу (службу) у зоні відчуження в 1986-1990 роках, починаючі з 22 лютого 2017 року.
Позов обґрунтовано тим, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) з 10 червня по 25 червня 1986 року і має статус учасника ліквідації наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії, за яким йому закріплені пільги та компенсації щодо розрахунку та отримання пенсії, тому вважає неправомірною відмову відповідача у перерахунку його пенсії відповідно до статті 57 Закону № 796-XII.
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області постановою від 18 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що частиною другою статті 27 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) особі, яка звернулась за пенсією надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом № 796-XII, тому позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку на території радіоактивного забруднення.
08 вересня 2017 року об'єднане управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що немає законних підстав зробити позивачу перерахунок пенсії за віком за нормами статті 57 Закону № 796-XII, оскільки ця норма передбачає розрахунок пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивач є учасником у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 10 по 25 червня 1986 року і має статус учасника ліквідації наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС ІІ категорії. Перебуває на обліку і отримує пенсію за віком відповідно до Закону 1058-IV в об'єднаному управлінні ПФУ, що підтверджується посвідченням від 22 січня 2007 року серії А № 321588.
22 лютого 2017 року позивач звернувся до об'єднаного управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідці виданої Архівним відділом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про заробітну плату (грошове забезпечення), одержаною за роботу (службу) у зоні відчуження в 1986-1990 роках
01 березня 2017 року об'єднане управління ПФУ надало відповідь за № 3746/05/18, згідно якої відповідач повідомив про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку. Відповідь мотивована тим, що зробити перерахунок пенсії за віком за нормами статті 57 Закону № 796-XII згідно наданої довідки немає законних підстав, оскільки ця стаття передбачає розрахунок пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 57 Закону № 796-XII обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону № 1058-IV.
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним - Законом № 796-XII.
З урахуванням вищенаведених обставин, а також правового висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 07 липня 2015 року у справі № 754/12702/14-а, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та їх задоволення.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оспорюваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі № 185/3101/17 (2-а/185/253/17) - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
М.М. Гімон
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду