Іменем України
25 вересня 2018 року
Київ
справа №819/1349/17
адміністративне провадження №К/9901/55641/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду в складі судді Подлісної І.М. від 28.02.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сеника Р.П., Попка Я.С., Хобор Р.Б. від 29.05.2018 у справі №819/1349/17 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про скасування приписів та наказу,
Представник позивача від ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про скасування приписів та наказу.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, прийшов до висновку, що позивачі були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи повторно не прибули у судове засідання та про причини своєї неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
В касаційній скарзі позивач ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що обов'язковою участь позивачів не визнавалася. Крім того представник позивача подавав клопотання про відкладення у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою судді від 30.08.2017 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 19.09.2017.
19.09.2017 сторони в судове засідання не прибули та не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у зв'язку з цим було відкладено слухання справи на 09.10.2017.
09.10.2017 у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача слухання справи відкладено на 31.10.2017.
31.10.2017 повторно слухання справи відкладено на 06.12.2017, у зв'язку із неявкою представника відповідача.
06.12.2017 сторони в судове засідання не прибули та не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у зв'язку з цим було відкладено слухання справи на 10.01.2018.
10.01.2018 в судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_7, інші позивачі та їх представник в судове засідання не прибули. Причини неявки суду не повідомили.
30.01.2018 розгляд справи відкладено у зв'язку з клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7, який бере участь в іншому судовому засіданні. Також інші сторони, в т.ч. позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 втретє в судове засідання не прибули. Розгляд справи відкладено на 28.02.2018.
28.02.2018 сторони не з'явилися, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З наведеного випливає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі вказаної статті можливе за таких умов: повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд, відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини, відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені ст. 205 КАС України.
Частиною 1 передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
В ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 судом зазначено, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження.
Отже, колегія суддів вважає, що суд, визнаючи неповажною причину неприбуття в судове засідання представника позивача, вправі розглянути справу без його участі. Обов'язковою участь в судовому засідання позивача судом не визнавалася.
Стосовно неодноразової неявки в судове засідання інших позивачів та їх представника, суд вважає за необхідне відзначити, що провадження в справі не роз'єднане, а тому підстав для залишення позовної заяви без розгляду в даній справі немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись ст.ст. 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2018 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
Судді Верховного Суду