Іменем України
25 вересня 2018 року
Київ
справа №2-а-601/10
адміністративне провадження №К/9901/32437/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Гімона М.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року (головуючий суддя - Боголюбова Л.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року (головуючий суддя - Мельник -Томенко Ж.М., судді: Ватаманюк Р.В., Сторчак В. Ю.)
у адміністративній справі № 2-а-601/10 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Красилівському районі Хмельницької області про заміну сторони її правонаступником за позовом ОСОБА_2 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Управління ПФУ) про зобов'язання провести перерахунок пенсії і стягнення не нарахованої та невиплаченої пенсії,
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління ПФУ про зобов'язання провести перерахунок та виплатити державну та додаткову пенсію, відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15 жовтня 2003 року по день прийняття рішення судом.
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2011 року, зобов'язано Управління ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну пенсію інваліда ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі передбаченому статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію, як шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 25 квітня 2010 року по 12 листопада 2010 року з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
28 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні - ОСОБА_2 його правонаступником.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року заяву задоволено. Замінено стягувача ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на правонаступника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні щодо виконання постанови суду у справі №2-а-601/2010 про зобов'язання Управління ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну пенсію інваліда ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, передбаченому статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю» в розмірі 75 % пенсії за віком, починаючи з 25 квітня 2010 року по 12 листопада 2010 року, з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 97 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Зазначає, що підвищення до пенсії нараховане відповідно до рішення суду від 12 листопада 2010 року є одноразовою виплатою за рішенням суду, тому не входить до складу спадщини, оскільки такі виплати не передбачені статтею 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та, відповідно, не підлягають виплаті членам сім'ї померлого.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2011 року, зобов'язано Управління ПФУ нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну пенсію інваліда ІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі передбаченому статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію, як шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 25 квітня 2010 року по 12 листопада 2010 року з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаної постанови Красилівського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2010 року видано виконавчий лист №2-а-601/2010 від 29 липня 2011 року.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Красилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
Відповідно до заповіту від 21 липня 2016 року, зареєстрованого у реєстрі за №60 посвідченого секретарем Заслучненської сільської ради Дашевською С.І., спадкоємцем рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2 на день смерті є його донька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
З метою заміни сторони у виконавчому провадженні ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідною заявою.
Задовольняючи заяву суди виходили з того, що сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Слід також зазначити, що відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За положеннями статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.&?г;…&?е;. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Отже, спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини п'ятої статті 15 Закону № 1404-VІІІ у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Судами встановлено, що в поданому до суду запереченні Управління ПФУ суми невиплачених пенсій як основної так і додаткової ОСОБА_2 були нараховані, однак не виплачені.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_2 та спадкоємцем за заповітом, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки право на отримання вказаних виплат має заявник як спадкоємець.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів та не дають підстав вважати, що цими судами невірно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що судами не допущено порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд,
Касаційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду