Справа № 541/2862/13-ц
Провадження № 2-ві/541/5/18
26 вересня 2018 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Городівського О. А.
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді заяву ОСОБА_1, про відвід судді Куцин Валентини Миколаївни, -
В провадженні судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Куцин Валентини Миколаївни перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до договору поруки, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до договору поруки.
25 вересня 2018 року на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку ст. 36 ЦПК України про відвід головуючої по справі - судді Куцин Валентини Миколаївни з наступних підстав: суддею Куцин В. М. в ході розгляду справи ухвалено рішення від 28.05.2014 за первісним позовом ПАТ «ВТБ Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, МП «Мрія», яке за змістом ідентичне рішенню від 28.11.2012 ухваленого суддею Чернюк В. Д. за позовом ПАТ «ВТБ Банк» про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, МП «Мрія»; в період з 2014 по 2016 було скасовано декілька ухвал Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11.02.2014, 28.05.2014, 26.11.2015 по справах, де заявник є стороною; 25.03.2016 представники відповідача ТОВ ФК «Поліс» розпочали у нотаріусів в м. Києві о 17 год. процедуру зняття накладеного арешту, в час призначення до розгляду клопотання про зняття цього арешту, що на думку заявника, свідчить що представник відповідача був обізнаний про результат розгляду клопотання; перед початком судового засідання представник позивача ОСОБА_3 в коридорі на третьому поверсі суду чула як суддя Куцин В. М. в розмові із секретарем судових засідань висловила свою думку з приводу поданих заяв; не вирішено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом із зміненим предметом позову.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Однак суд, маючи таку можливість, заслухав представника ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 Представник підтримала вимоги заяви про відвід та надала пояснення, які повністю повторюють обґрунтування заяви.
Суд, вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування заявлених вимог, дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Підстави для відводу передбачені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Вивчивши зміст заяви та доданих документів, заслухавши пояснення представника заявника, суд приходить до переконання, що заява про відвід судді Миргородського міськрайонного суду Куцин В. М. не містить підстав для задоволення відводу.
Незгода сторони по справі з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу та не являється обставиною, яка викликає сумнів у його неупередженості чи об'єктивності.
Аналізуючи мотиви заяви про відвід, вважаю, що обставини, на які посилається заявник, не є доказами упередженості, зацікавленості чи необ'єктивності судді Куцин В. М. під час розгляду справи з точки зору положень ст.36 ЦПК України. Отже, даний відвід ґрунтується виключно на припущеннях заявника.
Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини, Статтею 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» закріплено право на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом. Реалізація даного принципу виражається в праві кожного на справедливий суд, однак визначення даного суду здійснюється не за бажанням особи, а встановлюється відповідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. Тому бажання заявника на розгляд його справи іншим суддею, не являється формою реалізації принципу права на справедливий суд.
Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст.ст.36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ст.ст.36-41 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Куцин Валентини Миколаївни у справі позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про визнання недійсним та розірвання кредитного договору та договору іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» про припинення поруки за договором поруки та договору про внесення змін до договору поруки, розірвання договору поруки та договору про внесення змін до договору поруки відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. А. Городівський