Справа № 601/1839/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/219/18 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.2 ст.186, ч.2 ст.153, ч.2 ст.152 КК України
26 вересня 2018 р. Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі ОСОБА_2 , зпри секретарі - ОСОБА_3 , за участю: прокурора - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), перевіривши матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 та прокурора Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_7 на вирок Кременецького районного суду від 07 серпня 2018 року,-
Вказаним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.152, ч.2 ст.153 КК України і призначено за даними статтями покарання:- за ч.2 ст.186 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі;- за ч.2 ст.152 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі; - за ч.2 ст.153 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 27 грудня 2010 року та остаточно призначено обвинуваченому покарання у вигляді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі. Термін відбуття покарання вирішено рахувати з дня затримання, тобто з 25 серпня 2017 року. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою Кременецького районного суду від 30 липня 2018 року, продовжено до набрання вироком законної сили, але не більше чим на 60 діб, тобто, до 05 жовтня 2018 року.
Вказаний вирок не набрав законної сили, оскільки прокурором та захисником обвинуваченого подано апеляційні скарги, за якими 21 вересня 2018 року відкрито провадження і здійснюється підготовка до апеляційного розгляду, який до спливу строку застосованого запобіжного заходу закінчити неможливо.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора, який просить продовжити строк тримання під вартою, обвинуваченого та його захисника, які вважають, що підстави для продовження строку тримання під вартою відсутні, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, встановив, що строк дії запобіжного заходу слід продовжити, виходячи з наступного.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_6 засуджено за вчинення умисних тяжких злочинів з призначенням покарання у виді позбавлення волі, яке у випадку залишення вироку без змін підлягає реальному виконанню, у зв'язку з чим залишається існувати ризик ухилення його від суду. Крім того, в апеляційній скарзі захисника порушується питання повторного дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, а тому не припиняє існування і ризик їх знищення чи іншого незаконного впливу з боку обвинуваченого на потерпілу і свідків у разі припинення дії запобіжного заходу.
Отже, обставини, які послужили підставою для застосування до обвинуваченого тримання під вартою, не відпали і в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а тому для завершення апеляційного розгляду необхідно продовжити термін дії даного запобіжного заходу в межах строків, передбачених ч.3 ст.331 КПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.177,183, 331, 401 КПК України, суддя,-
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 22 листопада 2018 року, включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2