25 вересня 2018 року
Київ
справа №802/1233/16-а
адміністративне провадження №К/9901/25573/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Гончарової І.А., Шипуліної Т.М., розглянув касаційну скаргу розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гервін» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гервін» у серпні 2016 року подало до суду позов, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 06.05.2016 № 0000752202 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 187 647,00 грн за основним платежем та в сумі 46 912,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 06.05.2016 № 0000762202 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 208 496,00 грн за основним платежем та в сумі 52 124,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не аргументуючи своєї позиції, не посилаючись на належні докази, в акті перевірки виклав висновок про фактичну нікчемність наданих до перевірки первинних документів бухгалтерського обліку і про відсутність юридичних наслідків правочинів, вчинених позивачем з ТОВ «Білдінг стаф». Такий висновок є припущенням, що не має правового підґрунтя. Фактичне вчинення господарських операцій з придбання підрядних робіт, пов'язаних з господарською діяльністю позивача, підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам закону, містять всі обов'язкові реквізити. Господарські операції обумовлені господарською метою позивача, яка полягала у необхідності виконати замовлення ПАТ «Київстар Дж.С.Ем.» на виконання укладених з ним договорів.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 27.09.2016 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував зазначені податкові повідомлення-рішення.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2016 залишив без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2016.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що господарські операції з виконання робіт щодо паспортизації та повторного обстеження об'єктів в областях центральної і західної України є реальними. Обставини щодо внесення стану платника ПП «Білдінг стаф» про відсутність підтвердження відомостей, основних фондів, про наявність постанови СУФР ДФС України від 28.05.2015, згідно з якою слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених у частині третій статті 212, частині першій статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво, в тому числі щодо ПП «Білдінг стаф»), не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, якщо такий платник виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання цього права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області оскаржила судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 14.02.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Вінницької ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області.
В обґрунтування вимог касаційної скарги Вінницька ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області посилається на обставини, зафіксовані в акті перевірки, наголошуючи на тому, що хоча на момент розгляду справи стосовно офіційних осіб контрагента не було постановлено вироку, проте відсутність вироку не спростовує достовірність пояснень таких осіб щодо фіктивності підприємства. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 25.09.2018.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2015 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Гончарова І.А., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2016 № 0000752202 грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 187 647,00 грн за основним платежем та в сумі 46 912,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та за податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2016 № 0000762202 - грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 208 496,00 грн за основним платежем та в сумі 52 124,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки, викладені в акті позапланової виїзної документальної перевірки за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, про порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Порушення полягало у тому, що позивач сформував витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податковий кредит з податку на додану вартість за операціями з придбання робіт, які є нереальними.
Висновок контролюючого органу про нереальність операцій обґрунтований тим, що операції з виконання ПП «Білдінг Стаф» на користь позивача робіт щодо паспортизації та повторного обстеження об'єктів в областях центральної України не підтверджені первинними документами, оскільки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Ці акти містять узагальнені дані щодо надання послуг, не містять конкретизації робіт, в них відсутні прізвища та посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, обґрунтування вартості послуг тощо. У договорах не конкретизовано змісту, обсягу, результату послуг, обґрунтування вартості. Щодо ПП «Білдінг Стаф» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, це підприємство не має основних фондів. Згідно з постановою слідчого СУФР ДФС України від 28.05.2015 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що групою осіб протягом 2014 року створено та придбано ряд підприємств, у тому числі ПП «Білдінг Стаф» та ПП «Аурум 999», які зареєстровані на підставних осіб з метою здійснення можливості керування підприємствами, розпорядження банківськими рахунками. Від імені підприємств невстановлені особи документально оформляли неіснуючі фінансово-господарські операції щодо нібито реалізації товарів (робіт, послуг), після чого зазначені підроблені документи передавали службовим особам суб'єктів господарювання реального сектору економіки з метою їх відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності для незаконного зменшення податкових зобов'язань перед бюджетом. Окрім того, вироком Приморського районного суду м. Одеси від 17.12.2014 засновника та директора основного постачальника ПП «Білдінг Стаф» - ПП «Аурум 999 ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, зважає на таке.
Порядок формування платником податку на прибуток підприємств витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за звітні періоди 2014 року, регулювався нормами статей 138, 139, 198 Податкового кодексу України (у редакціях, чинних на відповідні періоди).
Аналіз підпунктів 138.2, підпункту139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України свідчить, що у податковому обліку господарські операції та витрати за ними мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. Податковий кредит має бути обов'язково підтверджений податковою накладною.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Водночас Верховний Суд зазначає, що наявність первинних документів, які мають обов'язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за умови якщо такі первинні документи складені від імені суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва. Такий висновок зумовлений тим, що статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно, вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках надавати передбачені законом податкові вигоди.
Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).
Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами.
Верховний Суд України в постанові від 22.11.2016 у справі № 826/11397/14, посилаючись на аргументи судів попередніх інстанцій щодо відсутності у кримінальній справі вироку, зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. Тому, при розгляді конкретної справи такі доводи органу влади суди мають перевіряти.
Суди повинні були витребувати у відповідача докази, які підтверджують його доводи щодо фіктивності підприємства - контрагента позивача, а у разі, якщо б такі докази надано не було або надані докази були б недостатніми, керуючись частинами четвертою, п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час розгляду і вирішення справи), зобов'язані були із власної ініціативи витребувати докази, які підтверджують або спростовують ці обставини.
Суди порушили норми процесуального права, не дослідили зазначені доводи відповідача та відповідні докази, на які посилався відповідач.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 349, 353, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 скасувати повністю та передати справу на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
Верховного Суду Л.І. Бившева
І.А. Гончарова
Т.М. Шипуліна