Справа № 598/1429/18
провадження № 1-кс/598/358/2018
іменем України
"16" серпня 2018 р. м.Збараж Тернопільської області
Слідчий суддя Збаразького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 погоджене з прокурором Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210090000180 від 06 липня 2018 року, щодо підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,раніше судимого:
1) 23 січня 2001 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки та штрафу в розмірі 680 грн.;
2) 28 вересня 2001 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ст.17, ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.3 ст.81, ст.42, ст.43 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
3) 24 січня 2006 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі;
4) 14 липня 2010 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до 5 місяців арешту;
5) 28 грудня 2010 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,
6) 18 лютого 2016 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту, 30 вересня 2016 року звільнений по відбуттю покарання,
за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
Згідно матеріалів клопотання 29 червня 2018 року в с.Бутин Збаразького району Тернопільської області ОСОБА_7 , шляхом зриву навісного замка вхідних дверей проник до житлового будинку ОСОБА_8 , звідки таємно викрав чавунний казан ємкістю 20л., чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 297,50 грн..
06 липня 2018 року відомості про вказаний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210090000180, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.3 ст.185 КК України, тобто крадіжка, поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_7 ..
02 серпня 2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а 15 серпня 2018 року про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 29 червня 2018 року приблизно 12 год. 00 хв. ОСОБА_7 , проходив біля господарства ОСОБА_8 , що в с.Бутин Збаразького району та в цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з господарства Казновецького АГ.. Реалізуючи задумане, приблизно 12 год. 00 хв. 29 червня 2018 року ОСОБА_7 , переконався, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, повторно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом зриву навісного замка вхідних дверей проник в житловий будинок ОСОБА_8 , що знаходиться в с.Бутин Збаразького району, звідки таємно викрав чавунний казан, вартістю 297,50 грн. та з місця злочину зник, маючи реальну можливість розпоряджатися викраденим на власний розсуд.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_7 згідно ст.63 Конституції України від дачі показань відмовився.
Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є: заява та покази потерпілого ОСОБА_8 , покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протокол добровільної видачі ОСОБА_7 викраденого чавунного казана, а також інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Слідчий ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб до підозрюваного ОСОБА_7 з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема вивченням особи підозрюваного, встановлено, що ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, притягувався неодноразово до адміністративної відповідальності, на даний час не працює, стоїть на обліку в лікаря нарколога і психіатра, за місцем проживання характеризується негативно.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_5 та прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , клопотання підтримали з підстав наведених в ньому слідчим ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, застосувати інший запобіжний захід у виді домашнього арешту або особистого зобов'язання. Підозрюваний ОСОБА_7 зазначив, що ухилятися від явки до слідчого та суду наміру немає та в подальшому зобов'язується з'являтися за першим же викликом.
Перевіривши наданні матеріали клопотання, дослідивши докази по справі, заслухавши сторони кримінального провадження, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ст.ст.177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно положень п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
Разом з тим, в п.13 вищевказаної постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Відповідно до п.10 вищевказаної постанови розглядаючи подання, суддя з'ясовує, чи є підозра у вчиненні особою злочину або обвинувачення останньої обґрунтованими, тобто чи є в розпорядженні органу дізнання, слідчого встановлені у визначеному законом порядку достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину, вчиненого саме цією особою (ними можуть бути заяви й повідомлення про злочин, явка з повинною, документи, складені за результатами оперативно-розшукової діяльності, протоколи слідчих дій, висновки експертиз тощо).
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року №14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні крадіжки поєднаної з проникненням в житло, повторно, що передбачено ч.3 ст.185 КК України.
Разом з тим, згідно висновку експерта від 23.07.2018р. ринкова вартість казана чавунного, об'ємом 20 літрів, могла становити 297,5 грн.
Вказаний казан виданий підозрюваним ОСОБА_7 добровільно, що стверджується копією протоколу добровільної видачі.
Також встановлено, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих майнових злочинів, судимість за які не знята та не погашена, характеризується за місце проживання негативно, перебуває під адміністративним наглядом, не працює, має постійне місце проживання в с.Бутин Збаразького району Тернопільської області, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, а перебуває на обліку у лікаря нарколога з 06.05.2010р..
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні даного злочину, вищезазначені дані щодо особи підозрюваного, за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що предмет суспільно-небезпечного діяння, може становити лише 297,5 грн.
За таких обставин прокурорами та слідчим доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а тому слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту слід відмовити та вважає за потрібне застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням вищезазначених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному залишати своє житло цілодобово, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід як домашній арешт, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_7 процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя вважає недоцільним.
Визначаючи коло обов'язків, які слід покласти на підозрюваного, з урахуванням умов цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає необхідним та достатнім покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки: прибувати на виклик до слідчого, в провадженні якого знаходяться матеріали кримінального провадження, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року №14-рп/2003, ст.ст.177, 178, 183, 186, 309, 392, 395, слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання слідчого Збаразького ВП Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5 погодженого з прокурором Збаразького відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту та заборонити йому, залишати цілодобово житло за зареєстрованим місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_7 :
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
- в разі зміни постійного місця проживання повідомити про це слідчого, прокурора чи суд;
- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , свідками у даному кримінальному провадженні, як особисто так через інших осіб.
Ухвалу передати на виконання Збаразькому ВП ПВП ГУНП в Тернопільській області.
Встановити строк дії ухвали до 16 жовтня 2018 року включно.
Повний текст ухвали суду оголошено 21 серпня 2018 року.
На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньодо апеляційного суду Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12