Справа № 466/6092/18
20 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Зими І.Є.
секретаря с/з Борис У.Я.
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у м. Львові, інспектора взводу 2 батальйону 4 роти 1 Надозірної Тетяни Володимирівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
30.07.18р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції у м. Львові, інспектора взводу 2 батальйону 4 роти 1 Надозірної Тетяни Володимирівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 29.07.2018р. серії БР № 213794 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що 29.07.2018 року він рухався по вул. Під Дубом в напрямку до проспекту В. Чорновола в м. Львові, керуючи автомобілем марки «Форд» н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками патрульної поліції м. Львова. Останні повідомили його, що він ніби то порушив вимоги дорожнього знаку п. 5.16 «Напрям руху по смугах» та здійснив рух прямо і з ряду, з якого дозволено рух лише праворуч.
Позивач вважає, що постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії інспектора поліції при винесенні постанови були необгрунтованими та такими, що порушили його права.
Зокрема посилається на те, що перед ним рухався автомобіль «Тойота» з надто низькою швидкістю, займаючи дві смуги руху, якого він змушений був об'їхати. Однак працівники поліції його пояснень до уваги не взяли, та на його думку неправомірно звинуватили його у вчиненні порушення правил дорожнього руху.
Зважаючи на викладене, змушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив такий задовольнити.
Представник УПП у м. Львові в судове засідання не з'явився, подавши відзив на позовну заяву, в якому позов заперечив з тих підстав, що оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог чинного законодавства України, є законною, а доводи позивача не заслуговують на увагу.
Заслухавши пояснення позивача, оглянувши відзив на позовну заяву, дослідивши наявні докази у їх сукупності, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 213794 від 29.07.2018 р, винесеної інспектором УПП м. Львова Надозірною Т.В. , позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
З тексту оспорюваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 29.07.2018 рухався на перехресті вул. Під Дубом - пр. Чорновола у м. Львові, керуючи автомобілем марки «Форд», н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрям руху по смугах», з ряду з якого дозволено рух лише праворуч, здійснив рух прямо.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідками, технічними засобами, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
В оскаржуваній постанові інспектор не врахував приписів частин 1-3 ст. 7 КУпАП про необхідність розгляду і вирішення справ не інакше як на підставі наступних засад: ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 251 КУпАП саме на посадову особу (заявленого субєкта оскарження) покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Отже, ймовірне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доказами не підтверджується і ґрунтується на припущеннях зацікавленої у результатах службової особи: постанови, яка не може бути визнана як належний та допустимий доказ.
Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, але останній доказів та обґрунтованості правомірності складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем ОСОБА_2 правил дорожнього руху України не надав.
Також, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі не відібрано пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено свідків правопорушення. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідач надав диск з відеозаписом нагрудних камер поліцейського, з якого вбачається лише процедура складання адмінматеріалів, проте сам факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення відсутній.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії інспектора поліції під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому відповідно до вимог ст.247, п.3 ст.293 КУпАП вказана постанова підлягає скасуванню.
Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 73-77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 122, 245, 247 п.1, 280, 286, 289, КУпАП, суд,-
адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову БР № 213794 від 29.07.2018р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУПАП та закрити провадження по справі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня виготовлення повного його тексту до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1.
Відповідач: Управління патрульної поліції м. Львова Департаменту патрульної поліції, адреса: м.Львів, вул. Перфецького, 19.
Повний текст рішення виготовлено 25.09.2018 р.
Суддя І. Є. Зима