Головуючий І інстанції : Мар'єнко Л.М.
20 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3259/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Перцової Т.С.
суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (м. Харків) від 04.07.2018 (повний текст складено 20.07.18) по справі № 820/3259/18
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський"
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» (далі по тексту - Уповноважена особа, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої судом, просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ "Банк Михайлівський" щодо невключення повної інформації до переліку вкладників;
- зобов'язати Уповноважену особу включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, стосовно гарантованої суми, належної до виплати ОСОБА_1 25 817,74 гривень;
- скасувати наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.09.2016 року №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними", в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 25 817,74 гривень.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 820/3259/18 позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Скасовано наказ уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.09.2016 №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 25 817,74 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 74 копійки).
Зобов'язано Уповноважену особу включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 25817,74 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 74 копійки).
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП, поштовий індекс АДРЕСА_1) у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 копійок).
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 820/3259/18 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник відповідача стверджує, що кошти, які обліковувались на поточному рахунку позивача, не є вкладом, оскільки отримані на умовах договору позики, укладеного ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі по тексту - ТОВ "ІРЦ") 22.04.2016 року № 980-019-000226738, а не на умовах банківського вкладу чи банківського рахунку, тобто, без участі ПАТ «Банк Михайлівський». Зазначив, що відсутні також підстави для прирівняння до вкладу коштів, які залучені від позивача як позика до небанківської фінансової установи ТОВ "ІРЦ", по якому ПАТ "Банк Михайлівський" не виступав поручителем. Отже, гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюються на ситуацію з позивачем. Крім того, стверджує про нікчемність правочину між Банком і ТОВ "ІРЦ" у вигляді договору відступлення прав вимоги № 21805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016, за яким Банк здійснив кредитні операції на загальну суму 1431957997,25 грн. з порушенням обмежень, встановлених постановами Нацбанку № 917 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" та № 295 "Про окремі питання діяльності Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ", чинного законодавства України, вимог Нацбанку України та внутрішніх процедур Банку. В подальшому за рахунок коштів, відображених на рахунку ТОВ «ІРЦ» внаслідок проведення вказаних правочинів були проведені перерахування грошових коштів на рахунки фізичних осіб-позикодавців ТОВ «ІРЦ». Разом з тим, фактичного перерахування грошових коштів на рахунки як юридичних, так і фізичних осіб не відбувалось, операції проводились шляхом здійснення відповідних проводок в балансі банку, за відсутності грошових коштів у необхідній кількості на рахунку ПАТ «Банк Михайлівський». Як наслідок, вважає нікчемним правочин з перерахування (повернення позики) коштів позивачу за договором позики між ОСОБА_1 та ТОВ "ІРЦ". З огляду на викладене, у Уповноваженої особи відсутні підстави для включення позивача до вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду. Стверджує, що оскаржуваний наказ, яким віднесено правочин за участю позивача до нікчемних, прийнятий відповідачем обґрунтовано, розсудливо, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а отже, підстави для його скасування відсутні. Враховуючи викладене, вважає правомірними дії уповноваженої особи у спірних відносинах та не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО - РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР", укладено договір від 22.04.2016 №980-032-000226738 (а.с.12).
Відповідно до п.п. 1.1 вказаного договору - сторона -1 передає стороні -2 у власність грошові кошти в розмірі, порядку та строк, передбачені цим договором, а сторона - 2 зобов'язується повернути кошти стороні - 1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Згідно п. 1.2 вказаного договору - сторона -2 приймає від сторони 1 у власність грошові кошти в сумі 30000 грн. (з виплатою процентів) та зобов'язалася повернути кошти і виплачувати проценти в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Позивачем перераховано коштів у сумі 30000 грн., відповідно до умов договору від 22.04.2016 №980-032-000226738 з банківського рахунку позивача НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський" ТОВ "ІНВЕСТАЦІЙНО - РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР", що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2016 №5517776 (а.с.11).
Відповідно до умов Договору, ТОВ "Інвестиційно - розрахунковий центр" повертає грошові кошті на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "Банк Михайлівський".
Згідно довідки ПАТ "Банк Михайлівський" грошові кошти в розмірі 30000 гривень перебувають на рахунку НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" (а.с.15).
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 за № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та від 13.06.2016 за № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з якими 23.05.2016 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича.
Наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнка Юрія Петровича від 24.05.2016 № 27/1 створено комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 124-рш від 12.07.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1213 від 12.07.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 2 роки з 13.07.2016 по 12.07.2018.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано всі повноваження ліквідатора банку ОСОБА_3 з 05.09.2016.
З письмових пояснень представника відповідача судом першої інстанції встановлено, що позивачу було розблоковано 31364.65 грн. (Договір №840-032-000214862 від 01.04.2016 - 1000,00 дол. США, дог. №980-032-000230860 від 29.04.2016 - 3000,00 грн. № 980-032-000231671 від 29.04.2016 - 3000,00 грн.); 126 716.07 грн. (Дог. №200394564 від 30.11.2015 - 44,803.96 грн., Дог. №200355947 від 12.10.2015 - 49,910.23 грн. та 31,364.65 грн.)
Таким чином, залишок грошових коштів, які заблоковані на рахунку позивача становить 25817,74 грн.
Наказом Уповноваженої особи від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у т.ч. договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у т.ч. договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних доручень ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн., у відповідності до положень пунктів 7-9 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На виконання вимог ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України застосовано наслідки нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «ІРЦ» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1298015973,74 грн. (а.с.53).
Листом № 3Г/16 від 28.02.2018 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для прирівняння позивача до вкладника неплатоспроможного банку, з посиланням на те, що договір № 980-032-000226738 від 22.04.2016 укладено позивачем безпосередньо з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» без участі ПАТ «Банк Михайлівський» як повіреного (а.с.13).
Як зазначено у довідці ПАТ «Банк Михайлівський» про стан рахунку № 262015013604 від 01.03.2018, зарахування коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «ІРЦ» 19.05.2016 на вказаний вище рахунок, в сумах 543,49 грн., 30000,00 грн., 118,01 грн., 30000,00 грн. є нікчемним правочином в силу положень ст.215 Цивільного кодексу України та п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказано, що на момент проведення вищевказаної транзакції ТОВ «ІРЦ» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості власних коштів для проведення розрахунків за договорами № 980-032-000230852 від 29.04.2016, № 980-032-000226738 від 22.04.2016. Набуття товариством у розпорядження коштів ПАТ «Банк Михайлівський» здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог діючого законодавства України та всупереч прямої заборони Національного банку України на укладення такого роду договорів. Таким чином, на рахунок позивача було безпідставно зараховано кошти, що належать ПАТ «Банк Михайлівський». Право власності на такі кошти не виникає, а отже, подальше здійснення позивачем будь-яких дій по розпорядженню коштами, що належать ПАТ «Банк Михайлівський», також є нікчемними (а.с.15).
Не погодившись з діями відповідача щодо визнання правочину між позивачем та ТОВ «ІРЦ» нікчемним, відмовою у включенні інформації про позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд), ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення позивача до вказаного переліку, зобов'язання Уповноваженої особи включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування за рахунок Фонду, скасування наказу Уповноваженої особи від 01.09.2016 № 42/2 в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ «ІРЦ» з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ «Банк Михайлівський» в розмірі 25817,74 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення повної інформації про позивача до переліку вкладників, суд першої інстанції виходив з того, що належним способом захисту прав позивача є скасування наказу Уповноваженої особи №42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є "нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 25 817,74 грн., а також зобов'язання Уповноваженої особи включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, стосовно гарантованої суми, належної до виплати ОСОБА_1 25817,74 грн.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" система гарантування вкладів фізичних осіб являє собою сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб'єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники.
За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.
Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що договір позики від 22.04.2016 № 980-032-000226738, з дня повернення повної суми коштів та процентів за нею, вважається припиненим, а обов'язки ТОВ "ІРЦ" перед ОСОБА_1 - виконаними, а отже, взаємовідносини сторін по даному договору припиняються з моменту повернення коштів ОСОБА_1
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на поточні рахунки позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" здійснено 19.05.2016 року, що довідкою про стан рахунку та випискою по особовим рахункам (а.с. 15, 35).
Отже, кошти в сумі 30000,00 грн. та нараховані проценти в сумі 543,49 грн. на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на рахунку ОСОБА_1, відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський", і в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" були віднесені законодавцем до вкладу.
Згідно з ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Отже, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування.
Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти:
1) передані банку в довірче управління;
2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;
3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника;
4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);
5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);
6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;
7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань;
9) за вкладами у філіях іноземних банків;
10) за вкладами у банківських металах;
11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів того, що кошти за вкладом позивача підпадають під визначений перелік підстав для відмови у відшкодуванні коштів.
За правилами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Таким чином, перший відповідач протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку був зобов'язаний сформувати перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього позивача, як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.
Щодо встановлення нікчемності правочинів (транзакцій), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частина 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
За правилами статті 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Загальне поняття недійсності правочину встановлено ст. 215 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту частин 2 та 3 якої недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що Уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення нікчемних, однак дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Тобто, саме по собі твердження про нікчемність правочину є недостатнім для визнання його таким, оскільки у даному випадку воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Відтак, якщо Уповноважена особа Фонду вважає правочин нікчемним, вона зобов'язана навести відповідне обґрунтування з посиланням на передбачені ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстави визнання правочину нікчемним.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування твердження про неможливість включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідач посилається на нікчемність договорів відступлення прав вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016, укладених між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "ІРЦ", в результаті яких за рахунок коштів, відображених на рахунку ТОВ "ІРЦ", були проведені операції з перерахування коштів на поточні рахунки фізичних осіб-позикодавців ТОВ "ІРЦ", в тому числі й позивача, відкриті у банку, як повернення коштів за раніше укладеними договорами позики.
Колегія суддів зазначає, що статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Пунктами 1.24, 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
З наявної в матеріалах справи виписки по особовим рахункам вбачається, що 19.05.2016 року ТОВ "ІРЦ" було здійснено повернення коштів у розмірі 30000,00 грн. та 543,49 грн. з призначенням платежів "Повернення коштів згідно з договором № 980-032-000226738 від 22.04.2016 року" та "Оплата процентів по договору № 980-032-000226738 від 22.04.2016 року" відповідно (а.с. 35).
Таким чином, ТОВ "ІРЦ" 19.05.2016 року відповідним платіжним дорученням зі свого розрахункового рахунку ініціював переказ коштів на повернення позик та сплату процентів позивачу на підставі відповідного договору, укладеного між ними.
На підставі системного аналізу приписів статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів вказує, що перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів), укладених/вчинених виключно між вкладником та банком, як стороною відповідного правочину.
Разом з тим, договір позики № 980-032-000226738 від 22.04.2016 був укладений між ТОВ "ІРЦ" та ОСОБА_1 і відповідні транзакції були вчинені 19.05.2016 року саме на умовах вказаного договору.
ПАТ "Банк Михайлівський", виконуючи розрахунковий документ ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ "Банк Михайлівський" не є стороною правочину з переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ОСОБА_1, забезпечуючи рух коштів від ініціатора ТОВ "ІРЦ" до отримувача переказу, тобто позивача.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вказані вище договори відступлення права вимоги не мають відношення до укладеного позивачем договору позики, оскільки такий договір укладено між ОСОБА_1 та ТОВ "ІРЦ" 22.04.2016, тобто, до моменту укладення договору відступлення права вимоги, а тому доводи відповідача про нікчемність договорів № 1805 від 18.05.2016 р. та № 1 від 19.05.2016 між Банком та ТОВ "ІРЦ" про відступлення права вимоги колегією суддів не беруться до уваги в якості доказу нікчемності договору позики на ім'я ОСОБА_1
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" були відсутні підстави для визнання правочину між позивачем та ТОВ «ІРЦ» нікчемним та для невключення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
З приводу доводів відповідача про неможливість прирівняння позивача до вкладника неплатоспроможного банку у зв'язку з набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», колегія суддів зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено пунктом 15 такого змісту:
"До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв'язку з їх прирівнянням до вкладників".
Зазначений закон набув чинності 19.11.2016 року.
Проте, в даному випадку немає підстав для застосування пункту 15 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки немає необхідності в прирівнянні коштів, отриманих позивачем на свій рахунок в ПАТ "Банк Михайлівський" від ТОВ "ІРЦ" на виконання умов укладеного між ними договору до вкладу. Вказані кошти й без такого прирівняння відповідають поняттю "вклад", наведеному в п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що першим відповідачем необґрунтовано не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду на суму 25817,74 грн.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
З аналізу наведених норм випливає, що у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
При цьому, слід відмітити, що кошти за іншими вкладами позивача у ПАТ «Банк Михайлівський», розміщені на цьому ж рахунку, було повернуто позивачу, що підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими в суді першої інстанції (а.с. 32).
Колегія суддів, не заперечуючи, що повноваження Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Банком, передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вказує, що цим Законом та Цивільним кодексом України також встановлено певні умови, за яких правочин, укладений Банком, може бути визнаний нікчемним, та порядок встановлення такої нікчемності. Зазначені умови та порядок відповідачем у спірних відносинах, в частині, що стосується ОСОБА_1, не дотримано, а тому колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що наказ № 42/2 від 01.06.2016 прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, та у відповідності до вимог ч.2 ст.2 КАС України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування наказу відповідача № 42/2 "Про затвердження висновків комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині затвердження результатів проведення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.04.2016 платіжних документів ТОВ "ІРЦ " (код ЄДРПОУ 39140702) з перерахування коштів ОСОБА_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" в розмірі 25 817,74 грн. та зобов'язання Уповноваженої особи включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків за якими вкладник має право відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду стосовно гарантованої суми належної до виплати ОСОБА_1 в розмірі 25817,74 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімнадцять гривень 74 копійки).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду в цій частині не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 820/3259/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій О.А. Спаскін
Повний текст постанови складено 25.09.2018.