вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"18" вересня 2018 р. Справа№ 910/3350/18
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Кропивної Л.В.
при секретарі: Петрик М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: Жила М.І. - представник за довіреністю № 01/01/07-397/д від 07.05.2018 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року
у справі № 910/3350/18 (суддя Бойко Р. В.)
за позовом ОСОБА_2
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 73 063,61 грн.
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 73 063,61 грн. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства не виконав належним чином зобов'язання з виплати позивачу як акціонеру ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2007 рік, за 2010 рік та за 2011-2014 роки, у зв'язку з чим ОСОБА_2 просить стягнути з ПАТ "Укрнафта" суму невиплачених дивідендів у загальному розмірі 52 205,16 грн. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем обов'язку щодо виплати дивідендів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 3 154,37 грн. та інфляційні втрати у розмірі 18 642,88 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати дивідендів у загальному розмірі 51 616 грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 3 098 грн. 53 коп., інфляційні витрати у розмірі 18 348 грн. 52 коп., судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп. та витрати, пов'язані з розглядом справи, у розмірі 289 грн. 24 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що з огляду на визначений у протоколах №18 від 26.01.2010, №20 від 25.02.2011, №22 від 10.10.2014, №23 від 22.07.2015 строки виплати ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2007 рік, за 2010 рік та за 2011-2013 роки, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з виплати на користь позивача дивідендів.
Враховуючи, що на думку суду, дії відповідача щодо своїх міноритарних акціонерів містять систематичний дискримінаційний характер, спрямований саме на невиплату дивідендів, тобто вказують на зловживання правом, а також відсутність належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про проведення спірних загальних зборів (відповідачем помилково додано до відзиву докази направлення такого повідомлення щодо інших своїх акціонерів) та про порядок та строки виплати дивідендів (судом встановлено, що розміщене у засобах масової інформації повідомлення не може вважатись таким, що містить дані відомості), суд вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів за 2007 та 2010 роки з поважних причин.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року у справі № 910/3350/18 змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати дивідендів у загальному розмірі 51 616,86 грн., виклавши резолютивну частину рішення, в цій частині, в такій редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь ОСОБА_2 заборгованість з виплати дивідендів у загальному розмірі 36 670, 33 грн", в іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки відповідачем було вчинено всіх необхідних дій, спрямованих на доведення до відома своїх акціонерів інформації про порядок та строки виплати дивідендів за 2007 та 2010 роки, а позивачем, у свою чергу не повідомлено жодних обґрунтованих обставин, що могли б свідчити про поважність причин пропуску строку позовної давності, а тому в даному випадку рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача щодо стягнення дивідендів за 2007 та 2010 роки є необґрунтованим та незаконним.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року у справі № 910/3350/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3350/18 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.09.2018 року.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2018 року враховуючи перебування у відпустці суддів Руденко М. А. та Пономаренко Є.Ю., які не є головуючими суддями, справу № 910/3350/18 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 10.08.2018 року, справу № 910/3350/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Кропивна Л. В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2018 року прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" по справі № 910/3350/18 до провадження у складі колегії суддів - Дідиченко М.А. (головуюча), Смірнова Л. Г., Кропивна Л. В.
Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 року враховуючи перебування на лікарняному судді Смірнової Л. Г., яка не є головуючою суддею, справу № 910/3350/18 передано на повторний автоматизований розподіл.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 04.09.2018 року, справу № 910/3350/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Кропивна Л. В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" по справі № 910/3350/18 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Кропивна Л. В.
Позиції учасників справи
20.07.2018 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що оскаржуване рішення є детально обґрунтованим, законним, оскільки судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Крім того, суд першої інстанції об'єктивно та повно дослідив всі фактичні обставини справи і надав їм належну правову оцінку та висновки.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" засновано на підставі наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 № 57 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Укрнафта" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93.
Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву товариства з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта".
Пунктом 3.1 Статуту ПАТ "Укрнафта" визначено, що акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.
Згідно з п. 3.3 Статуту ПАТ "Укрнафта" кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.
Пунктом 6.1 Статуту ПАТ "Укрнафта" передбачено, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього товариства.
У відповідності до п. 6.18 Статуту ПАТ "Укрнафта" підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції.
ОСОБА_2 є акціонером ПАТ "Укрнафта" з кількістю акцій 420 одиниць, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №259372 від 12.05.2011 р.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2015 р. позивач надіслав відповідачеві лист, в якому просив повідомити йому про причину невиплати дивідендів та виплатити дивіденди за 2011, 2012, 2013 та за 2014 роки.
У відповідь на вказану заяву, листом від 19.10.2015 вих. №132-33/35 відповідач повідомив позивача, що відповідно до прийнятих Загальними зборами акціонерів ПАТ «Укрнафта» рішень виплата дивідендів за 2011-2014 роки акціонерам Товариства здійснюється в порядку ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» та вказав, що депозитарний облік цінних паперів та надання необхідних виписок здійснює депозитарна установа ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз».
Листом № 2109/1 від 21.09.2015 р. ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» останній повідомив позивача, що на сьогоднішній день ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» не отримувало від Центрального депозитарію ПАТ «НДУ» коштів для виплати дивідендів за 2011-2014 роки на ім'я ОСОБА_2
Оскільки ПАТ "Укрнафта" ухиляється від виплати йому як акціонерові зазначеного товариства дивідендів за 2007, 2010, 2011-2013, 2014 роки, розподілених відповідними рішеннями загальних зборів товариства, позивач вказує, що його права підлягають захисту в судовому порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів, у тому числі і щодо отримання дивідендів визначено Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 № 1576-XII та Законом України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI.
Статтею 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 88 ГК України, п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
Аналогічне положення містить і ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", якою, крім того, визначено, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Пунктом 8.2. Статуту ВАТ "Укрнафта", порядок розподілу чистого прибутку, що залишається після зазначених розрахунків та покриття збитків затверджується Загальними зборами акціонерів за поданням Правління товариства та Спостережної ради.
Згідно з п.п. 8.5, 8.6 вказаного Статуту, дивіденди сплачуються за рахунок прибутку товариства, отриманого за підсумками фінансового року. Розмір нарахованої за рік суми дивідендів за поданням Правління затверджується Загальними зборами акціонерів. Виплати дивідендів здійснюються один раз на рік за підсумками календарного року згідно з рішенням Загальних зборів та відповідно до Положення про порядок нарахування і виплати дивідендів, яке затверджується Загальними зборами акціонерів. Право на отримання дивідендів мають особи, які є акціонерами на дату початку строку виплати дивідендів. Дивіденди нараховуються тільки на повністю оплачені акції.
Судом встановлено, що 26.01.2010 р. відбулися загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", до порядку денного яких було внесено питання розподілу прибутку товариства за 2006-2008 роки, затвердження строку та порядку виплати дивідендів.
Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах, оформлені протоколом №18 від 26.01.2010.
Серед інших були прийняті такі рішення:
7.2 Сто відсотків отриманого за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2007 році чистого прибутку, що складає 1 237 946 000,00 грн. розподілити наступним чином: 1 237 494 598,20 грн. спрямувати на виплату дивідендів, 451 401,80 грн. спрямувати на розвиток товариства.
Розмір дивідендів, що припадає на 1 акцію становить 22,82 грн. Виплату дивідендів за 2007 рік акціонерам розпочати 29.01.2010 та закінчити 01.08.2011.
Зобов'язати правління Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" перерахувати частину дивідендів, належних Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2007 рік, в сумі 81 201 073,44 грн., на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у строк до 05.02.2010 з одночасною сплатою авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" у розмірі 25% від зазначеної суми (що складає 20 300 268,36 грн.). Решта дивідендів за підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2007 рік, що належить Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" виплачується у визначеному порядку та строки на рахунок Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
7.4. Дивіденди за 2006-2008 роки виплачуються у національній валюті України.
Дивіденди виплачуються товариством (центральна бухгалтерія) із залученням реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз".
Протягом зазначеного періоду дивіденди сплачуються на користь акціонерів - юридичних осіб на банківський рахунок, а користь акціонерів - фізичних осіб - поштовим переказом або на банківський рахунок. Витрати на переказ/перерахування дивідендів здійснюється за рахунок акціонера.
Товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.
Згідно відомостей наданих відповідачем виплата дивідендів за 2007 рік розпочинається з 29.01.2010 р. та закінчується 01.08.2011 р. з розрахунку 22,82 грн./акція, виплата дивідендів.
Таким чином, за 2007 рік дивіденди позивача складають - 9 584,40 грн. з розрахунку 22,82 грн./акція.
Відповідно до Податкового кодексу України дохід у вигляді дивідендів оподатковується за ставкою оподаткування 5 відсотків. Даний податок нараховується податковим агентом, який сплачує його до бюджету.
На виконання вказаних вимог Податкового кодексу України відповідачем було утримано з нарахованого позивачу доходу у сумі 9 584,40 грн. та сплачено до бюджету в повному обсязі податок з доходів фізичних осіб за ставкою 5% у розмірі 479,22 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Отже, відповідач був зобов'язаний виплатити позивачу дивіденди за 2007 рік у розмірі 9 105,18 грн. (9 584,40 грн. - 479,22 грн.).
Крім того, як встановлено місцевим господарським судом, 25.02.2011 р. відбулися загальні збори акціонерів ВАТ "Укрнафта", до порядку денного яких було внесено, зокрема, питання розподілу прибутку товариства за 2010 рік, затвердження строку та порядку виплати дивідендів.
Рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, оформлені протоколом №20 від 25.02.2011.
Відповідно до п. 6.2 цього протоколу затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого ВАТ "Укрнафта" за 2010 рік: 793 905 386,40 грн., що складає 30,00073% від суми чистого прибутку, отриманого товариством за 2010 рік спрямовано на виплату дивідендів. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 14,64 грн., а 1 852 381 613,60 грн. чистого прибутку, отриманого товариством за 2010, спрямувати на поповнення обігових коштів та технічне переобладнання товариства.
Пунктом 6.3. цього ж протоколу встановлено, що виплату дивідендів за 2010 рік товариству необхідно здійснити у грошовій формі у строк з 01.03.2011 по 31.12.2011 відповідно до закону.
Згідно п. 6.4. даного протоколу затверджено наступний порядок виплати акціонерам дивідендів за підсумками 2010: дивіденди виплачуються пропорційно до загальної кількості належних акціонеру акцій на дату початку виплати дивідендів, тобто на 01.03.2011, виплату дивідендів здійснити товариству із залученням реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" акціонерам - юридичним особам шляхом перерахування на банківський рахунок, акціонерам - фізичним особам - готівкою, поштовим переказом або на банківський рахунок, витрати по оплаті переказу дивідендів несе акціонер, виплату дивідендів акціонерам - юридичним та фізичним особам на банківський рахунок проводити після надходження від акціонерів листів, оформлених згідно вимог чинного законодавства України, з зазначенням (уточненням) усіх необхідних банківських реквізитів, на які необхідно здійснити перерахування належних їм дивідендів, відповідальність за своєчасність, достовірність та повноту наданих банківських реквізитів покладається на акціонера.
Тобто, згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Укрнафта" №20 від 25.02.2011 р. виплата дивідендів за 2010 рік розпочинається з 01.03.2011 р. та закінчується 31.12.2011 р. з розрахунку 14,64 грн./акція.
Отже, за 2010 рік дивіденди позивача складають - 5 841,36 грн. (420 шт. акцій х 14,64 грн. - 5% податок з доходів фізичних осіб).
Відповідач заперечуючи проти задоволення позову вказував, що вищим органом управління ВАТ "Укрнафта" постановлено: товариство сплачує дивіденди протягом встановленого періоду за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.
При цьому наявність достовірної інформації про акціонерів, які мають право на отримання дивідендів за 2007 та 2008 роки, забезпечувалась за рахунок надходженням до емітента в періоди з 29.01.2010 по 01.08.2010 та з 29.01.2010 по 01.08.2011 звернень акціонерів з належно оформленими вимогами про виплату дивідендів за 2007 та 2008 роки з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів (реєстраційних та банківських) та підтвердженням права власності на цінні папери ВАТ "Укрнафта" станом на дату початку виплати дивідендів за 2007 та 2008 роки.
Тому, на думку відповідача, учасники ВАТ "Укрнафта" станом на 29.01.2010 з метою реалізації свого права на отримання дивідендів за 2007 та 2008 роки мали звернутись саме до ВАТ "Укрнафта" з належно оформленими вимогами про виплату дивідендів з повідомленням необхідних для виплати дивідендів реквізитів (реєстраційних та банківських) та підтвердженням права власності на цінні папери ВАТ "Укрнафта" станом на дату початку виплати дивідендів за 2007 та 2008 роки протягом визначених вищим органом управління ВАТ "Укрнафта" строків.
Однак, суд першої інстанції правомірно відхилив вказане твердження відповідача з огляду на те, що серед визначених статтею 11 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 117 Цивільного кодексу України обов'язків акціонерів відсутній такий обов'язок, як висувати до емітента письмову вимогу в разі наявності бажання отримати нараховані дивіденди.
Крім того, відповідно до п. 2.2 чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин Положення про порядок отримання інвесторами доходів від володіння корпоративними правами в акціонерних товариствах, затвердженого Рішенням ДКЦПФР №9386 від 25.12.2001, виплата нарахованих дивідендів відповідно до прийнятого рішення є обов'язком виконавчого органу акціонерного товариства перед його акціонерами. Обмеження такого обов'язку щодо виплати дивідендів можуть бути встановлені тільки нормами законодавства.
Згідно рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 26.01.2010 р., правління товариства було зобов'язано опублікувати інформацію про строки та порядок виплати дивідендів у засобах масової інформації.
Зокрема, на виконання цього, Правління відповідача доводило до відома акціонерів наступну інформацію щодо строків і порядку виплати дивідендів за 2006-2008 роки: "для отримання дивідендів акціонерам ВАТ "Укрнафта" пропонується звернутись у вищезазначені строки до реєстратора ВАТ "Фінансова компанія "Укрнафтогаз" з листами, оформленими згідно вимог чинного законодавства України із зазначенням (уточненням) усіх необхідних реквізитів для перерахування дивідендів. Товариство сплачує дивіденди протягом зазначених періодів за наявності достовірної інформації, необхідної для своєчасної виплати дивідендів.".
З повідомлення вбачається, що воно не містить жодних зобов'язань акціонерів, а лише пропозиції, та й необхідність подання вказаних листів зумовлюється виключно необхідністю уточнення реквізитів акціонера-отримувача дивідендів.
Таким чином, ні жодним нормативним актом, ні прийнятим загальними зборами акціонерів відповідача рішенням не передбачений обов'язок позивача звертатись до відповідача з будь-якою вимогою та надавати будь-які документи, які б були умовою для виплати дивідендів.
Як вже було встановлено, з моменту прийняття рішення про розподіл прибутку товариства за 2006-2008 та 2010 роки відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства, та цими же рішеннями визначив періоди, які є строками виконання зобов'язання для відповідача.
Проте, станом на день розгляду даної справи позивачу дивіденди за 2007 рік та за 2010 рік не виплачені.
10.10.2014 р. були проведені загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", які оформлені протоколом №22 від 10.10.2014 р., на яких, зокрема, було вирішено:
- затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн.: 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.
Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства";
- затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн.: 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.
Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства";
- затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн.: 189 799 785,00 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам (розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.), решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.
Встановити дату складення переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р. Виплату дивідендів акціонеру товариству - Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України; перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".
Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленим протоколом №23 від 22.07.2015 р., вирішено, зокрема, затвердити наступний порядок розподілу прибутку за 2014 рік:
- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100 відсотків, але не менший ніж 99,9% розмір чистого прибутку Товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн., а решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
Встановлено дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів - у строк до 03.08.2015 р.
Виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р.
Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до ч. 5 ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до п. 6.20 Статуту ПАТ "Укрнафта" дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з п. 6.21 Статуту ПАТ "Укрнафта" дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку у розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківський рахунок, а акціонерам фізичним особам - готівкою, поштовим переказом, банківським переказом. Спосіб виплати дивідендів визначається органом, що прийняв рішення про виплату дивідендів.
Згідно з п. 6.22 Статуту ПАТ "Укрнафта" для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення Про виплату дивідендів. Рішення про к виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства . Для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, визначається рішенням наглядової ради, передбаченим першим реченням цієї частини, але не раніше ніж через 10 робочих днів після дня прийняття _ такого рішення наглядовою радою і не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. (ч.ч. 2-4 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").
У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абз. 1 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.
У разі прийняття загальними зборами акціонерів товариства рішення про виплату дивідендів за простими акціями у акціонерного товариства виникає обов'язок сплатити акціонеру відповідну суму коштів у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття такого рішення, чи у менший строк, визначений загальними зборами.
У відповідності до ч.5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює виплату дивідендів через депозитарну систему України або безпосередньо акціонерам. Конкретний спосіб виплати дивідендів визначається відповідним рішенням загальних зборів акціонерів.
Таким чином, виходячи зі змісту рішень позачергових Загальних зборів акціонерів відповідача, які містяться у протоколах №22 та №23, ПАТ "Укрнафта" прийняло на себе грошове зобов'язання здійснити виплату позивачу дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у 2011-2014 роках у визначених позачерговими Загальними зборами порядку та строки, тобто щодо виплати дивідендів за 2011-2013 роки - до 10.04.2015 р., а за 2014 рік - до 03.10.2015 р.
Згідно з п. 6.18 Статуту відповідача підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів. Виписка з рахунку в цінних паперах не може бути предметом угод, що тягнуть за собою перехід права власності на акції.
Позивач станом на 20.10.2014 р. та на 03.08.2015 р., тобто, на встановлені загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта" дати складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, був та є на даний час власником 420 штук простих іменних акцій відповідача.
Таким чином, за 2011 рік дивіденди позивача складають - 16 896,60 грн. (420 шт. акцій х 40,23 грн.), за 2012 рік - 11 058,60 грн. (420 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 1 470,00 грн. (420 шт. акцій х 3,50 грн.), за 2014 рік - 9 794,40 грн. (420 шт. акцій х 23,32 грн.).
Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно із п. 167.5.2. ст. 167 Податкового кодексу України, ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах: 5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування).
Також п. 16-1 Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
З огляду на наведені приписи законодавства сукупний розмір загальної суми нарахованих дивідендів за 2011, 2012, 2013 та 2014 роки необхідно зменшити на 5% податку з доходів фізичних осіб та 1,5% військового збору.
Після зменшення сукупного розміру загальної суми нарахованих дивідендів на вказані ставки податку та збору, на користь позивача підлягають виплаті дивіденди за 2011 рік у розмірі 15 798,32 грн., за 2012 рік - дивіденди у розмірі 10 339,79 грн., за 2013 рік - дивіденди у розмірі 1 374,45 грн., за 2014 рік - дивіденди у розмірі 9 157,76 грн.
Тобто, відповідач був зобов'язаний сплатити позивачу 27 512,56 грн. дивідендів за 2011, 2012 та 2013 роки не пізніше 10.04.2015 р., та 9 157,76 грн. дивідендів 2014 рік - не пізніше 05.10.2015 р.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, станом на дату звернення до суду із даним позовом відповідач не виконав свого грошового зобов'язання перед позивачем по виплаті дивідендів належним чином і у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів аукціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166)).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17.
Таким чином, приймаючи до уваги, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) акціонером передбачено ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" і з цього питання були прийняті рішення загальними зборами відповідача, які оформленні протоколами №18 від 26.01.2010 р., №20 від 25.02.2011 р., №22 від 10.10.2014 р., №23 від 22.07.2015 р., однак останній виплату дивідендів не здійснив, чим порушив свої зобов'язання і права позивача, який є акціонером ПАТ "Укрнафта" з кількістю акцій 420 штук, на мирне володіння майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищевикладене, з огляду на визначений у протоколах №18 від 26.01.2010, №20 від 25.02.2011, №22 від 10.10.2014, №23 від 22.07.2015 строки виплати ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2007 рік, за 2010 рік та за 2011-2013 роки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з виплати на користь позивача дивідендів.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, сукупний розмір дивідендів, який підлягає виплаті на користь позивача складає 51 669,44 грн., в той час як позивачем заявлено до стягнення 51 616,56 грн., у суду першої інстанції не було підстав для виходу за межі позовних вимог, оскілкьи наявність та обсяг заборгованості ПАТ "Укрнафта" у загальному розмірі 51 616,56 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не була спростована, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" дивідендів у розмірі 51 616,56 коп. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу) є обґрунтованими.
Крім того, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з виплати дивідендів за 2011-2014 роки, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 3 098,53 грн. та інфляційних витрат у загальному розмірі 18 348,52 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, погоджується з ним та вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ПАТ "Укрнафта" 3% річних у розмірі 3 098,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 18 348,52 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Твердження відповідача про безпідставність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, оскільки виплата дивідендів не є грошовим зобов'язанням, є необґрунтованими з огляду на наступне.
Грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
В силу положень ст.ст. 2, 25, 30 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. 167 Господарського кодексу України, ст. 152 Цивільного кодексу України та прийнятого відповідачем рішення про виплату акціонерам дивідендів у останнього виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів - виплата дивідендів, а отже, зобов'язання відповідача зі сплати дивідендів є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, невиплата дивідендів у строки, визначені законом або установчими документами юридичної особи, є порушенням грошового зобов'язання, у зв'язку з яким настають правові наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. ст. 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання щодо сплати коштів.
Частиною 1 статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книга 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання й поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків може бути і рішення загальних зборів про виплату дивідендів.
Отже, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
Таким чином, правовідносини, в яких товариство у разі прийняття рішення загальними зборами про виплату акціонеру дивідендів, зобов'язане здійснити таку виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому до цих правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.01.2018 у справі №910/11316/17 (в аналогічних правовідносинах).
В той же час, відповідачем в суді першої інстанції було подано заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення дивідендів за 2007 рік та за 2010 рік, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні наведених позовних вимог з підстав пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.
Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, строки позовної давності за вимогою позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2007 рік спливли 02.08.2014, а за вимого про стягнення з відповідача дивідендів за 2010 рік - 01.01.2015.
Натомість до суду із вказаними вимогами позивач звернувся у березні 2018 року, тобто із пропуском строку позовної давності.
Позивач, посилаючись на те, що йому не було відомо про прийняття рішення про виплату дивідендів за вказані роки, у позові, у заяві про зменшення розміру позовних вимог, а також в окремому клопотанні про поновлення строків на подання позовної вимоги до суду, наголошує на поважності причин порушення позивачем строку позовної давності.
Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Кабінет Міністрів України своєю постановою №155 від 11.02.2004 затвердив Основні концептуальні підходи до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави (надалі - Основні концептуальні підходи).
У розділі ІІ Основних концептуальних підходів зазначено, що залежно від ступеня корпоративного контролю держави за прийняттям рішень щодо діяльності господарських товариств корпоративні права держави поділяються відповідно до їх обсягу на такі, що забезпечують контроль держави над прийняттям рішень щодо діяльності господарських товариств (більше ніж 50 відсотків акцій), і такі, що неповною мірою забезпечують здійснення зазначеного контролю.
При цьому, основні концептуальні підходи визначають основні напрями удосконалення системи управління корпоративними правами держави, серед яких зокрема передбачено створення надійного механізму захисту інтересів держави у процесі управління цими правами без обмеження законних інтересів інших власників.
З аналізу законодавства, в тому числі положень Закону України "Про управління об'єктами державної власності", вбачається, що на суб'єктів управління корпоративними правами держави покладено обов'язок не лише забезпечувати ефективне, а й законне, управління державними корпоративними правами.
Більше того, було б легковажним вважати, що законне управління державою своїм майном може бути на шкоду або в дискримінації права власності інших власників (акціонерів).
Так, держава-акціонер має забезпечувати дотримання передбачених Конституцією України гарантій, в тому числі дотримання принципу непорушності власності і та недопущення дискримінації, а тому таке управління корпоративними правами не може ні прямо, ні опосередковано приводити до обмеження прав інших суб'єктів (зокрема, порушенням ст. 13, 21, 22, 24, 41 Конституції України).
Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, починаючи з 2010 року в ПАТ "Укрнафта" склалася ситуація, коли акціонери, які володіють пакетом акції більше 1% статутного капіталу, одержують нараховані дивіденди безперешкодно (наприклад, НАК "Нафтогаз України" шляхом проведення виплати коштів, відмінні від НАК "Нафтогаз України" внаслідок відступлення прав вимоги боржнику ПАТ "Укрнафта" внаслідок проведення заліку зустрічних однорідних вимог), а для акціонерів, які володіють пакетом акції менше 1% статутного капіталу встановлені штучні перешкоди в їх отриманні.
Такі штучні перешкоди полягають у наступному:
- всупереч визначеному законодавством порядку виплата коштів на користь депозитарія не проводиться;
- де-факто в товаристві встановлений умовний порядок вимоги звернення в межах тримісячного строку із позицією товариства виключного звернення за виплатою дивідендів в межах цього строку (незважаючи на судову практику незаконності твердження про присічність тримісячного строку на звернення із заявою про виплату - за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень у період 2016-2018 років винесено більше 100 судових рішень про стягнення дивідендів);
- із пояснень представників відповідача вбачається, що виплата дивідендів не проводиться навіть тим, акціонерам, які звернулися в межах тримісячного строку із заявою. На запитання суду щодо підстав такої поведінки, представники ПАТ "Укрнафта" посилаються на відсутність коштів.
Проте, з даних обставин вбачається нерівність між правами та можливостями акціонерів - для акціонерів, які сукупно володіють пакетом акцій близько 90% статутного капіталу наявні кошти для виплати дивідендів (суд враховує, що з пояснень представників частині виплати припиняється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, проте в такому випадку наявний боржник товариства, який має відповідні зобов'язання перед ПАТ "Укрнафта", які могли б бути виконанні примусово в судовому порядку), а для акціонерів, які сукупно володіють пакетом акцій менше 10% статутного капіталу - кошти для виплати відсутні.
Враховуючи, що розмір дивідендів прямо пропорційний пакету акцій, то нелогічним є те, що емітент знаходить кошти для виплати 90% загальної суми дивідендної виплати, та зазначає про відсутність 10% такої суми.
Таким чином, має місце ситуація, за якої з групою осіб (акціонерами ПАТ "Укрнафта", які володіють менше 1% статутного капіталу) поводяться менш прихильно, ніж з іншою групою осіб (акціонерами ПАТ "Укрнафта", які володіють більше 1% статутного капіталу) в аналогічній ситуації при виплаті дивідендів товариства, і підстави вважати, що таке поводження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними, відсутні. Наведене свідчить про існування ознак дискримінації у викладеній судом сфері суспільних відносин.
Більше того, невиплата акціонерам дивідендів та сплив строку позовної давності за вказаними вимогами по суті свідчать про виникнення доходу у відповідача.
Однак, відповідно до приписів частини 1 статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. В той же час, згідно статті 15 вказаного Закону прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
Відтак, приписи статті 15 Закону України "Про господарські товариства" виключається правомірність відображення коштів, які підлягали виплаті в якості дивідендів, однак за вимогою про сплату яких сплив строк позовної давності, в якості доходу ПАТ "Укрнафта", оскільки нею передбачено, що товариство вправі розпоряджатись коштами, які залишаться після виплати дивідендів.
В той же час законодавством не передбачено обов'язку акціонера сплачувати на користь товариства інші, аніж вартість придбаних ним цінних паперів, коштів.
Отже, акціонерне товариство не може збагачуватися за рахунок акціонерів шляхом залишення собі не виплачених дивідендів, оскільки це не передбачено законодавством, а також суперечить суті акціонерного товариства, акціонери якого володіють акціями з метою отримання дивідендів і приросту вартості їх акцій.
Виплата дивідендів є обов'язком товариства, проте як свідчать пояснення представників відповідача та судова практика, навіть дотримання визначеної відповідачем процедури на одержання виплати дивідендів не призводить до їх фактичної виплати, а така виплата проводиться тільки за рішенням суду.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції з пояснень сторін, дивіденди за 2006 та 2008 роки були сплачені позивачу ПАТ "Укрнафта" шляхом здійснення поштового переказу. Така виплата дивідендів за 2006 та 2008 рік була перерахована відповідачем однією сумою (без поділу такої суми за роками). Позивач пояснив, що впродовж багатьох років до (2010 року) відповідачем належним чином виконувались свої зобов'язання з виплати йому дивідендів, а тому коли ОСОБА_2 звернувся до відповідача за допомогою засобів телефонного зв'язку із запитом щодо одержаної через пошту суми коштів та одержав відповідь, що це дивіденди за 2006, 2007 та 2008 роки, він не ставив під сумнів таку відповідь представників ПАТ "Укрнафта".
Водночас, загальновідомою є та обставина, що велика кількість фізичних осіб-акціонерів ПАТ "Укрнафта" набула у власність акції відповідача, у зв'язку з багаторічною працею у структурних підрозділах відповідача, які розташовуються порівняно віддалено від обласних центрів. Зокрема, за поясненнями позивача в судових засіданнях, які не спростовувались відповідачем, він пропрацював десятки років у відокремленому підрозділі ПАТ "Укрнафта".
Нажаль, суд констатує, що наведені особи як правило не володіють інформацією щодо порядку реалізації своїх корпоративних прав, або рівень такої обізнаності є низьким, в той час як дії відповідача свідчать про зловживання ним низькою правовою свідомістю людей, які своєю працею створили компанію, ставши в подальшому її акціонерами.
В аспекті наведеного суд враховує низький рівень акціонерної культури в країні в цілому, особливо акціонерів - фізичних осіб, які придбали корпоративні права в результаті приватизації, а також трудовий колектив, який став акціонером в наслідок тривалої (іноді протягом усього свого життя) трудової діяльності в емітента.
Безумовно, мажоритарні акціонери володіють великою кількістю інструментів для захисту та утвердження своїх прав і інтересів, ніж міноритарні, а тому встановлений судом існуючий в ПАТ "Укрнафта" дискримінаційний порядок, який по своїй суті згідно ст. 13 Цивільного кодексу України розуміється як зловживання правом, є самостійною підставою для відновлення терміну позовної давності за вимогами позивача.
Попри наведене, позивач вказує, що про нарахування дивідендів йому стало відомо лише у лютому 2018 року після його звернення до органу податкової служби з запитом про сплату податків.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача, як акціонера ПАТ "Укрнафта", про прийняті загальними зборами Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" рішення, за наслідками їх проведення 26.01.2010 та 25.02.2011.
Судом першої інстанції було правомірно відхилено доводи відповідача, що останній повідомляв своїх міноритарних акціонерів щодо строків і порядку виплати дивідендів за 2006-2008 роки та 2010 рік шляхом розміщення повідомлення у друкованих виданнях, в той час як ОСОБА_2 не був позбавлений можливості звернутись до ПАТ "Укрнафта" із запитом, щоб дізнатись про результати проведення загальних зборів, а тому позивач міг та повинен був знати про порядок та строки виплати дивідендів, з огляду на наступне.
У своїх заявах про виплату дивідендів ПАТ "Укрнафта" вказує, що акціонери "завчасно через засоби масової інформації були належним чином повідомлені" про проведення позачергових зборів відповідача.
Однак, відповідно до ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства", в редакції чинній станом на дати проведення таких зборів, повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів товариства здійснюється шляхом надсилання акціонерам персонально письмового повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядку денного, а також оскільки у відповідача кількість акціонерів - власників простих акцій понад 1000 осіб, то на нього покладено обов'язок за 30 днів до дати проведення загальних зборів також опублікувати в офіційному друкованому органі відповідне повідомлення.
Тобто, належним повідомленням відповідно до чинного станом на дату проведення спірних загальних зборів законодавства є направлення персонального повідомлення та публікація відповідного повідомлення в офіційному друкованому органі.
Однак, за поясненнями відповідача, останній повідомляв своїх акціонерів лише шляхом розміщення відповідного повідомлення в засобах масової інформації, а матеріали справи не містять доказів зворотного.
Відтак, є необґрунтованими доводи ПАТ "Укрнафта" про те, що позивач міг дізнатись про результати проведення загальних зборів шляхом звернення до відповідача з відповідним запитом про надання інформації про результати проведення загальних зборів, про проведення яких відсутні докази його належного повідомлення в розумінні ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства".
Також матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення позивача про результати прийнятих рішень на відповідних зборах, в тому числі щодо порядку та строків виплати дивідендів.
За таких обставин, враховуючи, що дії відповідача щодо своїх міноритарних акціонерів містять систематичний дискримінаційний характер, спрямований саме на невиплату дивідендів, тобто вказують на зловживання правом, а також відсутність належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про проведення спірних загальних зборів (відповідачем помилково додано до відзиву докази направлення такого повідомлення щодо інших своїх акціонерів) та про порядок та строки виплати дивідендів (судом встановлено, що розміщене у засобах масової інформації повідомлення не може вважатись таким, що містить дані відомості), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів за 2007 та 2010 роки з поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ "Укрнафта" в повному обсязі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене, з огляду на визначений у протоколах №18 від 26.01.2010, №20 від 25.02.2011, №22 від 10.10.2014, №23 від 22.07.2015 строки виплати ПАТ "Укрнафта" дивідендів за 2007 рік, за 2010 рік та за 2011-2013 роки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з виплати на користь позивача дивідендів.
Крім того, оскільки дії відповідача щодо своїх міноритарних акціонерів містять систематичний дискримінаційний характер, спрямований саме на невиплату дивідендів, тобто вказують на зловживання правом, а також відсутність належних доказів повідомлення ОСОБА_2 про проведення спірних загальних зборів (відповідачем помилково додано до відзиву докази направлення такого повідомлення щодо інших своїх акціонерів) та про порядок та строки виплати дивідендів (судом встановлено, що розміщене у засобах масової інформації повідомлення не може вважатись таким, що містить дані відомості), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів за 2007 та 2010 роки з поважних причин.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року у справі № 910/3350/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року у справі № 910/3350/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2018 року у справі № 910/3350/18 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 910/3350/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 24.09.2018 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Л.В. Кропивна