Справа № 350/1632/18
1-кп/350/124/2018
25 вересня 2018 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018090220000247, яке внесене до ЄРДР 09 липня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, одруженого, що має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
Обвинувачений, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Злочин вчинено за наступних обставин.
09 липня 2018 близько 7 години 20 хвилин, у світлу пору доби, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Опель Вектра» реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасником дорожнього руху, рухався у сторону с. Креховичі автодорогою на якій відсутня дорожня розмітка Т0902 Креховичі - Дзиняч у с. Сваричів, рухаюч зі швидкістю не меншою 75 км/год, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, проявив неуважність, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, об'їжджаючи вибоїни на проїжджій частині, виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся із велосипедом під керуванням ОСОБА_5 , який рухався у зустрічному напрямку.
При цьому ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2, у якому вказується, що в Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів, п. п. «б» п. 2.3, де зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, п. 10.1, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 11.3, згідно з яким на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, п. 12.3, який вказує, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, п. 12.4., відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Внаслідок порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, велосипедист ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з переломом 4-8 ребер, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 178 від 02 серпня 2018 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
До суду обвинувальний висновок поступив з угодою про примирення, укладеною між обвинуваченим і потерпілим 29 серпня 2018 року.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 заявив клопотання про відмову у затвердженні угоди та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям, оскільки на даний час він не має до обвинуваченого будь-яких претензій, шкода, заподіяна злочином, йому повністю відшкодована, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, весь час був з ним у лікарні, неодноразово просив вибачення та шкодував, що з необачності спричинив йому тілесні ушкодження.
Обвинувачений заявлене клопотання підтримав, свою вину у вчиненні злочину повністю визнав та пояснив, що сприяв органам досудового розслідування у розкритті злочину, повністю оплатив лікування потерпілого та відшкодував йому моральну шкоду, повністю оплатив понесені процесуальні витрати пов'язані з проведенням по справі судових експертиз, щиро розкаюється у тому, що не був достатньо уважний, керуючи автомобілем, що призвело до таких негативних наслідків для потерпілого.
Дійсно зранку того дня на власному автомобілі він їхав по дорозі села Сваричів, об'їжджав вибоїни в дорожньому покритті та виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з велосипедом, яким керував ОСОБА_5 , в результаті останній отримав тілесні ушкодження. Він не хотів вчинити дану ДТП, не бажав спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, у вчиненому щиро розкаюється.
Суд вважає, що показання ОСОБА_3 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення злочину, їх добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Йому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Прокурор не заперечив проти звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям.
Вислухавши думки учасників процесу та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання потерпілого та обвинуваченого про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього кодексу.
Відповідно до ст. 45 ч. 1 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК ) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК.
Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Враховуючи, що ОСОБА_3 вперше вчинив нетяжкий злочин з необережності, щиро покаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував потерпілому заподіяну злочином моральну та матеріальну шкоду, відшкодував усі витрати пов'язані з проведенням судових експертиз, суд приходить до висновку, що перевиховання обвинуваченого можливе без призначення йому покарання, а тому він може бути звільнений від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Обвинувачений з необережності вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся у вчиненному та активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував шкоду заподіяну злочином.
За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 45 КК України, для закриття даного кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за дійовим каяттям.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
У ході досудового слідства за клопотанням слідчого слідчим суддею було накладено арешт на велосипед та автомобіль, за участю яких сталася ДТП. Вони визнані речовими доказами по справі та зберігалися в Рожнятівському ВП. Після проведення необхідних слідчий дій автомобіль марки «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_1 ухвалою слідчого судді звільнений з під арешту та повернутий ОСОБА_3 . Велосипед зберігається у Рожнятівському відділенні поліції.
Суд приходить до висновку, що велосипед підлягає поверненню потерпілому.
Керуючись статтями 284, 286, 314, 370 - 372 КПК України, суд,
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.
Відмовити у затвердженні угоди про примирення, укладеної між обвинуваченим і потерпілим 29 серпня 2018 року.
Кримінальне провадження № 12018090220000247, яке внесене до ЄРДР 09 липня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України закрити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення даного злочину у зв'язку з дійовим каяттям, на підставі ст. 45 КК України.
Речовий докази по справі - велосипед, номер рами 13439388, що зберігається у Рожнятівському ВП, повернути потерпілому ОСОБА_5 .
На ухвалу може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Івано -Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом семи днів з часу її проголошення.
Копію даної ухвали вручити негайно після її проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1