19 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/889/18
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.,
суддів: Богатиря К.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
від ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» - ОСОБА_1, довіреність № 2352, від 26.12.2017;
від ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» - адвокат ОСОБА_2, довіреність б/н, від 15.09.2018
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж»
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018
суддя - Петров В.С.
час та місце прийнятті рішення: 13:00год. м. Одеса
Дата складання повного тексту 20.07.2018
по справі № 916/889/18
за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська електроенергетична система»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж»
про стягнення пені в розмірі 20311,84 грн.
Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська електроенергетична система» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» про стягнення пені в розмірі 20311,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 20-6/1810-17 від 03.07.2017, за умовами якого ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» взяв на себе зобов'язання надати позивачеві послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки «технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська», згідно технічного завдання (Додаток 1 до договору).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 позов ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська електроенергетична система» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» про стягнення пені в розмірі 20311,84 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» на користь ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська електроенергетична система» неустойку в загальній сумі 20311,84 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 та відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська електроенергетична система» до ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» про стягнення 20311,84 грн.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку тому, що у зв'язку з відсутністю у надісланих 20.12.2017 відповідачем документах Висновку ДП «Вінницький експертно - технічний центр Держпраці» від 22.12.2017, замовник (позивач) був зобов'язаний відповідно до умов п.5.4. після отримання (факт отримання підтверджений судом на підставі належних доказів) акту здачі-приймання наданих послуг, у зв'язку з відсутністю вищевказаного висновку направити письмову, мотивовану відмову від приймання послуг, вимагаючи надати висновок.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем не надані відомості щодо додаткового витребування після виконання послуг за договором висновку ДП «Вінницький експертно - технічний центр Держпраці», або направлення позивачем у зв'язку з відсутністю висновка у відправленні від 20.12.2017, мотивованої відмови від приймання послуг за договором.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 по справі № 916/889/18.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 призначено справу № 916/889/18 до розгляду на 19.09.2018 о 16:00 год.
29.08.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Дніпропетровська електроенергетична система» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 по справі № 916/889/18 без змін.
Представник ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» в судовому засіданні 19.09.2018 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018.
Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2018 надав пояснення по суті спору, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 залишити без змін.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.07.2017 року між ДП «НЕК «Укренерго» в особі Дніпровської ЕС (замовник) та ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 20-6/1810-17, відповідно до п. 1.1 якого відповідач як виконавець зобов'язується протягом 2017 року надати послуги, які зазначені в п. 1.2, а замовник прийняти і оплатити надані послуги.
Згідно п. 1.2 договору виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська»», згідно технічного завдання (додаток №1 до цього договору).
Відповідно до п. 1.3 договору обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
За умовами п. 2.1 договору виконавець надає послуги в діючих електроустановках напругою вище 1000В на ПС 750 кВ Дніпровської ЕС ДП «НЕК «Укренерго» згідно «Методичні рекомендації з оцінки технічного стану силових трансформаторів напругою від 35 до 750кВ» (затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28.10.2014 № 761) з дотриманням вимог ДНАОП1.1.10-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок».
Пунктами 3.1, 3.1.1, 3.2 договору передбачено, що ціна останнього складається із загальної вартості наданих послуг за цим договором згідно договірної ціни (додаток № 2 до цього договору) та становить 166490,77 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 27748,46 грн. Договірна ціна тверда. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін або за умови настання обставин, викладених у п. 1.3 цього договору.
В п. 4.1 договору вказано, що оплата за цим договором здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки за надані послуги за цим договором замовник здійснює з відстрочкою платежу на строк до 25 банківських днів з дня підписання актів здачі-приймання наданих послуг на підставі виставленого рахунку та з урахуванням, що така оплата здійснюється після реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України.
Згідно п. 4.3 договору замовник має право змінювати строки оплати, визначені в цьому договорі, з причини відсутності/затримки/зменшення фінансування витрат ДП «НЕК «Укренерго» у відповідному періоді.
За умовами п. 5.1 договору строк (термін) надання послуг « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська» встановлюється до 25.12.2017.
Згідно п. 5.3 договору після завершення надання послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідки, складеної за формою КБ-3 з доданням:
5.3.1. Технічних висновків та рекомендацій (Звіт про технічний стан трансформаторів (по кожному окремо), який включає:
- карту виявлених дефектів;
- протоколи вимірювань та випробувань;
- визначення причин утворення дефектів;
- рекомендації щодо термінів та режимів їх подальшої експлуатації;
- залишковий ресурс ізоляційних матеріалів трансформатора;
- перелік можливих обмежень режимного характеру).
5.3.2. Висновок (згідно із формою, затвердженою наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.11.2014 №823) уповноваженої організації, яка входить до «Реєстру уповноважених організацій» на проведення експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки про технічний стан трансформатора.
За умовами п. 5.4 договору замовник протягом 5-ти банківських днів після отримання акту здачі-приймання наданих послуг та звітних документів, зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг.
Відповідно до п. 5.5 договору у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття послуг сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термін їх виконання.
Згідно п. 6.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за надані послуги; приймати надані послуги згідно з актом здачі-приймання наданих послуг.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що за порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.
В п. 7.2 договору зазначено, що якщо виконавець своєчасно не розпочав роботу за цим договором або надає послуги настільки повільно, що закінчення їх в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків.
У разі виявлення недоліків у якості матеріалів, що використовуються виконавцем або в обсязі та якості послуг, що ним виконуються, після складання комісією за участю представників сторін відповідного акту (при відмові виконавця від участі в спільній комісії акт складається комісією замовника), замовник має право відмовитися в односторонньому порядку від договору та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення наданих послуг іншій особі за рахунок виконавця.
Про відмову від договору замовник повідомляє виконавця письмово із зазначенням дати розірвання договору.
У цих випадках оплаті замовником підлягає лише фактичний обсяг наданих послуг, виконаний належним чином та з матеріалів належної якості, за відрахуванням збитків, понесених замовником. Протягом десяти робочих днів з дати розірвання договору сторони складають та підписують акт приймання фактично наданих послуг (за їх наявності). Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється замовником протягом 25 банківських днів з дня підписання відповідних актів здачі-приймання наданих послуг.
За умовами п. 10.1 договору останній набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 20.02.2018, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Так, укладений між сторонами по справі договір, предметом якого сторони визначили саме надання послуг, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 5.1 договору строк (термін) надання послуг « 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки Технічне обстеження 2ТПР ПС 750 кВ «Дніпровська» встановлюється до 25.12.2017.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов вказаного договору № 20-6/1810-17 відповідачем були надані обумовлені договором послуги, що підтверджується складеними між позивачем та відповідачем актами приймання виконаних будівельних робіт (формою КБ-2) № 1/48-18, № 2/49-18, № 3/50-18 та № 4/51-18 за лютий 2018 року на загальну суму 68167,07 грн., які було підписано сторонами та завірено їхніми печатками 16.02.2018. Крім того, на виконання договору сторонами 16.02.2018 складено, підписано та завірено печатками довідку про вартість виконаних робіт та витрати за лютий 2018 року (формою КБ-3).
Отже, згідно вищевказаних актів приймання виконаних робіт, обумовлені договором послуги фактично виконані відповідачем 16.02.2018, що свідчить про порушення відповідачем строків виконання зобов'язання на 52 дні, що, в свою чергу, стало підставою для нарахування позивачем, відповідно до п. 7.3 договору, пені в розмірі 8657,48 грн. (166490,77 грн. х 0,1% х 52 дн.) та штрафу в розмірі 11654,36 грн. (166490,77 грн. х 7%).
Так, позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено претензії за вих. № 02/2958 від 24.01.2018 та № 02/9296 від 02.03.2018 щодо стягнення пені за порушення строків виконання зобов'язання за договором у розмірі 20311,84 грн. Проте, відповіді на зазначені претензії позивач не отримав.
Причиною виникнення спору по справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що за порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.
Відповідно до п. 7.3 договору в разі порушення з вини виконавця кінцевого строку завершення надання послуг, який передбачений п. 5.1 цього договору, виконавець сплачує замовнику згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України пеню в розмірі 0,1% від ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни договору.
Відповідно до п. 7.7 договору для вимог про стягнення з виконавця штрафних санкцій застосовується строк позовної давності три роки. За прострочення виконання виконавцем зобов'язань за договором, нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 7.8 договору).
Відповідно до п. 7.9 договору застосування штрафних санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випадків, коли замовник відмовляється від прийняття виконання зобов'язань згідно умов договору.
При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Згідно ч. 2, 3 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу та пені, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Таким чином, застосована позивачем до відповідача відповідальність у вигляді пені та штрафу згідно п. 7.3 договору узгоджується з положеннями ч. 2, 3 ст. 231 ГК України, що застосовуються саме у правовідносинах за допущення прострочення виконання лише негрошового зобов'язання.
Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що відповідачем несвоєчасно були виконані зобов'язання за спірним договором № 20-6/2033-17 від 03.07.2017, а саме щодо передачі позивачу наданих послуг у встановлений договором строк - 25.12.2017, а позивачем правомірно нараховано відповідачу на підставі п. 7.3. договору неустойку у вигляді пені в сумі 8657,48 грн. за період з 26.12.2017 по 15.02.2018 та штрафу в сумі 11654,36 грн., розрахунок яких відповідачем не оспорено.
Колегія апеляційної інстанції не приймає доводи апеляційної скарги, що з урахуванням того, що пунктом 5.1 договору строк надання послуг встановлений до 25.12.2017, направивши у письмовому вигляді ОСОБА_2 виконаних робіт, відповідач у повному обсязі виконав умов договору в частині строку виконання зобов'язань. Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що так як, у термін до 25.12 2017 позивач не відреагував жодним чином на своєчасно надіслані йому ОСОБА_2 за договором, Позивач фактично ухилився від своєчасного підписання актів виконаних робіт, чим порушив термін прийняття робіт, встановлений п. 5.1 договору. На підтвердження надання позивачу пакету документів відповідач посилається на: електронний лист Відповідача від 18.12.2017, квитанцію № 1264680 служби доставки поштових відправлень «КДС» від 20.12.2017 та лист служби доставки поштових відправлень «КДС» вих.№ 13.06.1/2018 від 13.06.2018, яким повідомлено, що відправлення № 1264680 доставлено адресату 21.12.2017, відповідно до наступного.
Проте, зазначені доводи апеляційної скарги спростовуються наступним. Відповідно до пунктів 5.3, 5.3.1, 5.3.2 договору, після завершення надання послуг Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідки, складеної за формою КБ-3, з доданням: - технічних висновків та рекомендацій (Звіт про технічний стан трансформаторів (по кожному окремо), який включає: карту виявлених дефектів; протоколи вимірювань та випробувань; визначення причин утворення дефектів; рекомендації щодо термінів та режимів їх подальшої експлуатації; залишковий ресурс ізоляційних матеріалів трансформатора; перелік можливих обмежень режимного характеру; а також- «Висновку» згідно із формою, затвердженою наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.11.2014 № 823 уповноваженої організації, яка входить до «Реєстру уповноважених організацій» на проведення експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки про технічний стан трансформатора.
Таким чином, за умовами договору, стороні встановили дві обставини, з настанням яких, зобов'язання за договором вважаються виконаними підрядником в повному обсязі, це: - надання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3; - а також Висновку уповноваженої організації. Отже, надання лише акту здачі-приймання наданих послуг за формою КБ-2в та довідки, складеної за формою КБ-3, не є достатнім для підтвердження надання послуг у повному обсязі.
Крім того, за змістом листа ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» від 20.12.2017 № 07/1482 останнім надано позивачу лише передбачені п.5.3 договору ОСОБА_2 за формою КБ-2в з розрахунками до них та довідки, за формою КБ-3 без додання документів, передбачених умовами пунктів 5.3.1, 5.3.2 договору - звітів про технічний стан та обумовлених договором «Висновків» експертного обстеження.
Щодо квитанцій № 1264680 службы доставки поштових відправлень «КДС», то згідно змісту квитанції, останню направлено на адресу «Днепровская ЭС» отримувач «Дудка Татьяна» характер - «документи». Проте, опис вкладення до зазначеного відправлення відсутній, не можливо встановити які саме документи та в якому обсязі направлено в листі.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 по справі № 916/889/18 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж», оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281- 283
Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2018 у справі № 916/889/18 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж» - залишити без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморенергоспецмонтаж».
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.09.2018.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран